За його словами, збільшення видобутку сланцевого газу в Україну і в світі буде сприяти підвищенню пропозиції на природний газ і впливати на зменшення цін та лібералізацію світового ринку газу. З іншого боку, це сприятиме диверсифікації поставок, зменшення залежності від трубопровідного газу та окремих країн, які володіють великими запасами природного газу.
«Тобто, це дозволить зменшити залежність європейських країн та України від російського газу», – пояснив експерт.
Він також вказав на недоліки видобутку сланцевого газу.
«Собівартість видобутку сланцевого газу в 2,5-3 рази вище, ніж традиційного, оскільки необхідно пробурювати значно глибші свердловини у більшій кількості. Також потрібні додаткові заходи, пов'язані з екологією. Особливо великою проблемою є потреба у великих об'ємах води, при цьому термін експлуатації родовища сланцевого газу значно коротший від терміну експлуатації родовища природного газу, що теж пов'язано з додатковими витратами», – вважає Омельченко .
Зокрема, за його словами, рентабельну свердловину сланцевого газу можна експлуатувати середньому 5-10 років, а свердловина традиційного газу – до 50 років.
Експерт ввжає, що для чіткого формування умов видобутку, собівартісті та перспектив добування сланцевого газу, необхідно зробити оцінку родовищ, що вимагає не менше $500 млн капіталовкладень.
Він також зазначив, що розробка родовищ сланцевого газу в Україну містить в собі ряд екологічних загроз.
«У першу чергу – виснаження водних ресурсів, тому що Україна є однією з країн, які мають у Європі проблеми із забезпеченням водою. Друге – можливість проникнення хімічних розчинів, які використовуються при бурінні, в поклади води », – підкреслив експерт.
На його думку комерційний видобуток сланцевого газу може початися в Україні не раніше 2020 року.
«Після 2020 року можна реально розраховувати на видобуток, це найбільш ймовірні терміни. Можливо, щось буде і раніше, але ця ймовірність не перевищує 5% », – сказав Омельченко.
Він вважає, що для ефективної розробки родовищ сланцевого газу Україні необхідно створити відповідні умови.
«У першу чергу потрібно покращити законодавче забезпечення в сфері надрокористування, зробити так, щоб закони у нас були стабільні. Ще необхідно, щоб наша судова система викликала довіру інвесторів, і щоб всі умови для отримання ліцензії були прописані не постановою Кабміну, а в законодавстві України, тобто обмежити роль урядових структур при видачі і відкликанні ліцензії . У нинішніх умовах законодавчого забезпечення та застосування права дуже складно розраховувати, що інвестори будуть йти в Україну», – вважає Омельченко.
При сприятливому розвитку подій, на думку експерта, «частка сланцевого газу в газовому балансі Україні може досягти 15%, навіть 20% до 2030 року».
«Якщо будуть сприятливі інвестиційні умови, і якщо дійсно будуть підтверджені запаси сланцевого газу, про які йдеться. Якщо в цілому підсумовувати, то слід сказати, що так – це (видобуток сланцевого газу, – Ред.) перспективний напрям. Він може і повинен розвиватися в Україні, але водночас його не можна надмірно політизувати, не можна дозволяти, щоб з ним гралися політики. Треба чітко розуміти всі складності і проблеми, які існують при реалізації проектів у цій сфері », – резюмував Омельченко.
Як повідомлялось, нещодавно міністр палива та енергетики Юрій Бойко пообіцяв не заповнити вітчизняну ГТС «вже власним газом».
«За нашими оцінками, не тільки нашими, а тих компаній, які підписали договори або будуть підписувати, через 7-10 років ми перетворимося на експортера газу, сланцевого газу», – заявив він.
За словами Бойко, «за консервативними оцінками західних компаній і агентств запаси сланцевого газу в Східній і Західній Україні становлять близько 5 трильйонів кубів».