Ефективність вакцини від AstraZeneca, мутації вірусу та повторне інфікування – огляд наукових статей про коронавірус

Суспільство
23 Березня 2021, 08:30

Наскільки ефективною є вакцина від Оксфордського університету та AstraZeneca і як часто передаються мутовані віріони – про це докладніше в науковому огляді Тижня.

 

Ефективність вакцини від AstraZeneca

 

Про вакцини від коронавірусу продовжує надходити все більше даних. Оксфордський університет опублікував пресреліз щодо результатів третьої фази клінічних випробувань своєї вакцини, розробленої разом із компанією AstraZeneca. Наразі ця вакцина, під назвою CoviShield, єдина доступна для щеплення від коронавірусу на території України.

Дослідження проходили у США, Чилі та Перу. 32 449 волонтерів всіх вікових груп поділили у співвідношенні 2 до 1 на тих, хто отримав вакцину та плацебо. 20% складали люди старші за 65 років, а приблизно 60% волонтерів мали супутні хвороби, які значно підвищують ризик летального COVID-19. Серед усіх волонтерів за час клінічних випробувань у 141 розвинувся симптоматичний COVID-19. Щеплення проводили двома стандартними дозами з різницею в 4 тижні (Тиждень раніше писав про плутанину із режимами введення цієї вакцини)

 

Читайте також: На протидію кіберконспірології

 

За словами розробників, загальна ефективність вакцини склала 79% для попередження симптоматичної хвороби. І вона ж на 100% ефективна проти тяжкого чи критичного COVID-19. Тобто, люди, щеплені обома дозами, не потребуватимуть госпіталізації від тяжкого перебігу коронавірусу. Ефективність у віковій групі 65+ склала 80% – раніше Оксфорд та AstraZeneca не публікували даних щодо людей похилого віку.

 

 

Як часто передаються нові мутації

 

Тиждень раніше писав про те, які чинники сприяють мутації вірусу. Та, щоб вкоренитися в популяції, новий штам має передатися від людини, в організмі якої він з’явився, іншому носію. Те, наскільки часто це відбувається, дослідили науковці із Великої Британії. З результатами їхньої роботи можна ознайомитися на сайті журналі Science.

 

Читайте також: А раптом вдасться. Чи є підстави для нового Майдану

 

Щоб відповісти на це запитання, вчені проаналізували 1390 вірусних геномів, секвенованих з 1313 мазків носоглотки у хворих в Сполученому Королівстві. Мутації вірусу виникають, коли той потрапив в організм людини, і почасти пов’язані із тиском імунітету або ж ліків. За висновками вчених, під час найбільшого вірусного навантаження (на початку хвороби), коли вірогідність заразити іншу людину висока, в організмі ще мало мутованих віріонів. Вони встановили, що іншій людині передається усього кілька віріонів, від 1 до 8, які і спричиняють інфікування (ці числа встановили, зафіксувавши 16 прямих передач вірусу від інфікованих їхнім співмешканцям, що відбулося за час збору зразків). Тому маловірогідно, що серед цих частинок виявиться віріон, який несе нову мутацію.  Проте такі події все ж трапляються – в декількох випадках вчені зафіксували передачу вірусних частинок, які мали точкові мутації. Так як кількість уражених коронавірусом людей уже більше сотні мільйонів (хворих і одужавших), то навіть невелика вірогідність передачі нової мутації  є вагомою для розповсюдження нових штамів.

 

Для кого більший ризик повторного зараження

 

Вчені із Державного інституту сироватки крові в Копенгагені, Данія, дослідили для людей яких вікових груп є найбільшим ризик повторного зараження коронавірусом. Результати своєї роботи вони опублікували у журналі The Lancet. У Данії діє стратегія масового ПЛР-тестування – такі тести безкоштовні і їх легко зробити. Через що приблизно 4 млн жителів країни (69% населення) хоча б раз робили ПЛР-тест. Ці дані дають змогу проводити популяційні дослідження, знаходячи статистичні кореляції, недоступні для меншої кількості тестів.

 

Читайте також: Віктор Чумак: «Юридичні помилки у справі Шеремета тягнуть за собою прийняття абсолютно несправедливих або неправосудних рішень. Це політичний тиск та свавілля»

 

Вчені порівняли результати тестувань людей під час першої хвилі коронавірусу (березень-травень минулого року) із тестами, що були зроблені у період з 1 вересня до 31 грудня. В першу хвилю протестувалися понад 530 тис. осіб, з яких 11 727 отримали позитивний результат. З них 72 людини інфікувалися повторно протягом другої хвилі. Під час неї протестувалися вже 3,48 млн громадян, з яких в понад 150 тис. виявили коронавірус. Усього 2,55 млн жителів Данії протягом минулого року зробили більше одного ПЛР-тесту.

 

Загалом перенесена інфекція дає захист у 80,5%, проте для старших за 65 років людей він складає усього 47,1%. Вчені вказують на те, що критично важливо зробити перш за все щеплення людям старшого віку (детальніше про пріоритети в вакцинації), навіть в тому випадку, якщо вони вже перехворіли.

Автор:
Олег Фея

читати ще

показати ще