Цього року за підсумками Мюнхенської конференції з безпеки можна виокремити три ключові тенденції у сфері європейської безпеки. Це чіткий консенсус щодо Росії, напружені, та все-таки не зруйновані трансатлантичні відносини й франко-німецька співпраця, що стала важливим двигуном європейської безпеки. Про це на сторінка Тижня пише старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (CEPA, Варшава й Вашингтон) Едвард Лукас.
«По-перше, чіткий консенсус щодо Росії. Навіть міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель, представник нібито поблажливої Соціал-демократичної партії, жорстко висловився про тактику Кремля «поділяй і володарюй» та підтримав Україну. Герберт Макмастер, радник Дональда Трампа з питань національної безпеки, відверто заявив, що докази втручання Росії в політику США є «беззаперечними» (хоча його бос трохи іншої думки). Я запитав міністра закордонних справ Росії Серґєя Лаврова, чи задоволений він ефективністю інвестицій, бо, згідно з нещодавно висунутим обвинуваченням, місячний бюджет російських змовників, витрачений на втручання у вибори, сягав $1,25 млн. Відповіді я не дістав, зате запитання викликало надзвичайний шквал аплодисментів», – пише він.
По-друге, за словами Лукаса, напружені, та все-таки не зруйновані трансатлантичні відносини. На цьому наголосив навіть Зіґмар Ґабріель.
«Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн теж говорила красномовно (її виступ у «дуеті» з французькою колегою Флоранс Парлі був незабутнім). Багатьом європейцям не подобається політика нинішньої Адміністрації президента США, але треба якось пристосовуватися та працювати далі», – йдеться в матеріалі.
З американського боку, повідомив Лукас, Макмастер згадав дві торішні суперечливі колонки у Wall Street Journal, співавтором яких він є. Ті статті сприйнялися як спроби «трампівців» кинути сумнів на міжнародний порядок, заснований на правилах (в одній із колонок Макмастер порівнює світову політику зі спортивною ареною та критикує поняття світової спільноти). Проте слухачам у Мюнхені він пояснив, що мав на увазі: важливо ізолювати країни-парії та владу, яка порушує права людини. Найсуперечливіша тема про неналежне фінансування у сфері оборони поступово стає менш актуальною: європейські країни стали виділяти більше коштів. Наприклад, Франція досягне необхідних 2% ВВП до 2025 року, тобто витратить на $300 млрд більше ($372 млрд за нинішнім курсом).
«По-третє, франко-німецька співпраця стала важливим двигуном європейської безпеки. Варто очікувати ще більше спільних проектів зі створення озброєння та військової техніки, тіснішої співпраці в космічній галузі, кіберсфері та розвідці, а також жорсткішої зовнішньої політики Європейського Союзу (зокрема, скасування вимоги про одноголосне ухвалення рішень). Настає майбутнє коаліцій, які вдатні, швидкі й готові діяти, а повільні рішення недолугих інституцій лишаться в минулому», – пише експерт.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»