Рівно два місяці тому – 21 листопада – на Майдан Незалежності у Києві вийшли перші громадяни, невдоволені рішенням уряду про призупинення євроінтеграції практично за тиждень до саміту у Вільнюсі, де планувалося підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом. Мітингувальники протестували без наметів, оскільки це їм не вдавалося зробити через заборону Окружного адміністративного суду.
Київська влада одразу намагалася перешкодити акції протесту, почавши облаштовувати новорічний ярмарок та встановлювати ялинку у центрі столиці. Втім, активісти блокували робочі вантажівки, що супроводжувалося конфліктами з міліцією.
Тим часом опозиція спочатку вимагати проведення дострокових парламентських виборів, а після непідписання угоди у Вільнюсі (29-30 листопада) – і президентських виборів, а також відставки Кабміну.
Перші сутички між активістами і міліцією сталися 24 листопада біля Кабміну.
«Беркут» застосував проти мітингувальників сльзогінний газ. Міліція відкрила провадження за фактом цієї сутички за ст. 342 (опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу тощо) і 296 (хуліганство).
У прокуратурі згодом пояснили, що проводять розслідування «за фактами застосування з боку учасників мітингу фізичної сили при перешкоджанні виконанню рішення Окружного адміністративного суду про заборону встановлювати малі архітектурні форми (намети) у центрі міста». Також підтвердили, що розпочато кримінальну провадження за фактом зіткнення активістів та правоохоронців біля будівлі Кабінету міністрів.
Крім того, розпочали розслідування за повідомленням народного депутата Андрія Парубія щодо тілесних ушкоджень, отриманих від працівників міліції на Європейській площі.
Згодом за фактом утички біля Кабміну 24 листопада затримали трьох активістів ВО "Свобода", яких заарештували на два місяці. А 19 грудня Печерський районний суд визнав одного з них – 27-річного Олега Матяша винним у нападі на правоохоронця під час сутичок під будівлею Кабінету міністрів 25 листопада, призначивши йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 рік.
25 листопада сталася чергова сутичка під будівлею Кабміну. Згодом опозиція направила Генеральному прокурору заяви про побиття бійцями спецпідрозділу «Беркут» під час акції того дня народних депутатів фракції «Батьківщина» Анатолія Диріва, Максима Бурбака та Геннадія Зубка.
А прокуратура розпочала розслідування за заявою Служби безпеки про пошкодження їхнього автомобіля на Європейській площі. Зокрема, йшлося про інцидент, що стався, коли представники опозиції виявили мікроавтобус з обладнанням для прослуховування. В той же час загони "Беркуту" вийшли та спробували прорватися до машини з боку Хрещатик та Трьохсвятительської. Сталася сутичка, після перемовин автомобіль розблокували та вивели з площі, беркутівці також відійшли.
А вже в ніч на 30 листопада близько 4 ранку бійці «Беркуту» жорстоко розігнали активістів Євромайдану. Після розгону затримали 33 активістів, 5 з них госпіталізували з відділку міліції. Прокуратура повідомляла, що постраждало 79 осіб.
Міліція відкрила провадження за фактом хуліганства, опору співробітникам міліції, а також за ст. 365 ККУ (перевищення службових повноважень).
Згодом начальник Київської міліції Валерій Коряк подав у відставку. Його нібито звільнили. А 14 грудня генпрокурор Віктор Пшонка заявив: за розгін Євромайдану покарають заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, начальника київської міліції Валерія Коряка і голову Київської міської держадміністрації Олександра Попова. Президент Віктор Янукович підписав указ про відсторонення всіх трьох на час проведення розслідування. Вже 8 січня стало відомо, що Генпрокуратура знайшла четвертого підозрюваного у розгоні Євромайдану. За інформацією ГПУ, ним виявився начальник одного з управлінь ГУ МВС України в Києві. Водночас, ім'я підозрюваного не озвучували. За інформацією депутата Геннадія Москаля, йдеться про Олега Мариненка. Однак, і досі невідомо, хто віддавав наказ про розгін майдану.
Уже до вечора обурені люди зібралися на Михайлівській площі – перед монастирем, де після розгону сховалося близько 200 активістів Євромайдану. Водночас суд знову заборонив мітинги на Майдані Незалежності, Європейській площі, вулицях Банкова, Грушевського, Богомольця з 1 грудня 2013 до 7 січня 2014 року. А після цього терміну продовжив цю заборону у центрі столиці до 8 березня.
Та це не стало на заваді проведенню 1 грудня в Києві наймасовішої акції протесту з часів Помаранчевої революції. Саме тоді сталася сутичка з «Беркутом» на вулиці Банковій, де невідомі за допомогою бульдозера намагалися прорватися в Адміністрацію президента.
Тим часом мітингувальники захопили будівлю Київської держадміністрації. Згодом там розгорнув свою діяльність штаб Майдану. Учасники протесту також розташувалися в Будинку профспілок, а також Жовтневому палаці та тимчасово в Будинку архітектора. Крім цього, на Майдані Незалежності встановили житлові намети.
Наступного дня міліція Києва відкрила 11 кримінальних проваджень щодо цих подій. В рамках розслідувань цих проваджень затримано дев’ятьох осіб, яких арештували на 60 днів. МВС заявляло про причетність до провокацій на вулиці Банковій організації "Братство" на чолі з Дмитром Корчинським. Пізніше повідомляли, що його оголосили в розшук.
ЗМІ опублікували список затриманих: журналіст Валерій Гарагуца, водій-далекобійник Владислав Загоровко, працівник торгівлі Геннадій Черевко, приватний підприємець Юрій Болотов, фотограф-волонтер Сергій Нужненко, продавець у магазині екстремального одягу Ярослав Притуленко, дизайнер Микола Лазаревський, архітектор Олександр Остащенко, а також колишній працівник відділу кадрів, слухач ІТ-курсів Єгор Превір.
14 грудня міліція відкрила кримінальне провадження за фактом нібито викрадення мітингувальниками документів із приміщень Київської міської держадміністрації: кримінальне провадження за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України "Крадіжка".
За такою ж статтею відкрили кримінальне провадження за крадіжки з приміщень КМДА столових приборів (тарілок, чашок, бокалів, виделок, ложок тощо) та кухонної техніки (мікрохвильових печей, фритюрниці, електрочайників тощо).
Порушили справу і за "перешкоджання журналістської діяльності" кореспонденту каналу "112", який пов'язують з міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком, на Майдані Незалежності.
МВС також відкрило кримінальні провадження за фактом блокування мітингувальниками транспортних комунікацій Києва.
Після штурму Євромайдану політичні вимоги до влади дещо змінилися і полягали в наступному: звільненні затриманих активістів Майдану, покаранні людей, винних в побитті мирних демонстрантів і журналістів, а також – відставка міністра внутрішніх справ Захарченка і уряду Азарова.
Акції протесту перейшли в блокування адміністративних будівель. Активну діяльність розгорнув Автомайдан, що почав пікетувати біля помешкань високопосадовців, у тому числі кілька разів побував у Межигір’ї, де живе Віктор Янукович. З початку акцій Автомайдану протоколи про адмінпорушення було складено на понад 2000 автомобілістів. Прав через суд позбавили біля десятка автомайданівців, а також журналістів.
У ніч проти 11 грудня бійці спецпідрозділу «Беркут» та військовослужбовці почали штурмувати барикади Майдану. Активістам вдалося втримати наступ. Наступного дня барикади посилили.
Після другого штурму Майдану Віктор Янукович запросив представників усіх політичних сил, святих отців, представників громадськості до загальнонаціонального діалогу. Втім, ці переговори так і не відбулися.
Політичний консенсус, хоча також безрезультативно, спробували знайти опозиція і провладна більшість парламенту, коли він запрацював з 14 січня. Та вже через два дні безрезультативні переговори завершилися ухваленням регіоналами та комуністами скандальних «законів про диктатуру» за допомогою піднімання рук.
Уже наступна масова акція протесту – 19 січня – переросла у силову сутичку між протестувальниками та «Беркутом», що триває вже третю добу на вулиці Грушевського біля стадіону «Динамо».
Міліція відкрила кримінальне провадження за фактом масових заворушень за ст. 294 Кримінального кодексу, санкції якої передбачають максимальне покарання – 15 років ув'язнення. За останніми даними міліції, затримано 32 особи, активні учасники масових заворушень. 13 з них вже вручено повідомлення про підозру. Повідомляють про 1400 постраждалих. Крім цього, травмовано 119 міліціонерів. Як повідомляв Інститут масової інформації, під час протистоянь 19-20 січня постраждало 35 журналістів.
Перші переговори щодо ситуації, котра склалася в Україні сталися 10 грудня за участі всіх президентів України, в тому числі і чинного, де останній пообіцяв відпустити учасників акцій протесту. Формально він виконав обіцянку і 23 грудня підписав закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб, з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань». Законом передбачається звільнити від відповідальності осіб, які були учасниками акцій протесту та масових заходів щодо їхніх дій і рішень у період з 21 листопада 2013 року і до 26 грудня, коли набув чинності закон. Однак, юристи розкритикували цей закон, вказуючи на його недосконалість і неможливість застосовувати. Наразі ЗМІ повідомляють про те, що троє учасників цих акцій протесту залишаються під вартою.
16 січня Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію з питань розслідування дій правоохоронців та окремих посадових осіб під час масових акцій протесту, що відбуваються в Україні з 21 листопада.
А вже 20 січня після початку силового протистояння між протестувальниками і «Беркутом» на вулиці Грушевського створили робочу групу з врегулювання ситуації в Україні. Її очолив Андрій Клюєв. До складу групи увійшли міністр юстиції Олена Лукаш і (радник президента України) Андрій Портнов. Від опозиції в в консультаціях беруть участь депутати Ради Олександр Турчинов («Батьківщина»), Руслан Кошулинський («Свобода»), Віталій Ковальчук (УДАР) і колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.