Найбільша будова Балкан міститься в Белграді. Це ексклюзивна ділянка на березі Сави площею 100 га з територією 1,8 млн м2 під забудову. У центрі сербської столиці мають з’явитися дорогі апартаменти, гігантський торговий центр і найвища в країні 168-метрова вежа, у якій буде фешенебельний готель.
Новий район виросте в гирлі Сави та Дунаю. У місті з величезними бетонними блоками та панельними будинками з часів соціалізму гіпермодерна архітектура, запланована на закинутих пустирищах, створює враження космічного корабля. Але це не єдина причина, чому мегабудівництво, улюблений проект сербського президента Александара Вучича, стало в Белграді вибухонебезпечною темою.
Адже інвестицій, що їх сербський уряд вкладає в розвиток нового кварталу, бракує в інших районах міста, якому давно потрібна реконструкція, закидають критики. Натомість величезною в цьому проекті здається вигода Об’єднаних Арабських Еміратів, адже контракт на будівництво Belgrade Waterfront отримала фірма Eagle Hills з Абу-Дабі. У неї 68% акцій однойменної компанії Belgrade Waterfront, 32% — у сербської держави.
Читайте також: В Сербії десятки тисяч громадян знову протестували проти політики президента Вучича
У колись занедбаному районі вже постали два футуристичні хмарочоси. Квартири продані за ціною €3 тис. за квадратний метр. За даними Belgrade Waterfront, серед покупців серби — місцеві та діаспоряни, наприклад зі США. Араби також придбали тут квартири. Голова правління Eagle Hills — Могамед Алаббар. Він підприємець з Еміратів і засновник Emaar — однієї з найбільших будівельних компаній світу, серед іншого побудував Burj Kalifa. Хмарочос у Дубаї, заввишки 828 м, вважається найвищою будівлею у світі.
Бути присутніми на Балканах одночасно прагне кілька арабських держав. Інвестори із Саудівської Аравії діють у Боснії і Герцеговині, з Об’єднаних Арабських Еміратів — у Сербії. У Воєводині, найбільшій федеральній землі Сербії, яка межує з Белградом і є колишньою житницею Габсбурзької монархії, арабські бізнесмени саме купили величезні сільськогосподарські землі. Ймовірно, щоб запобігти дефіциту харчів у країні, яка побудована значною мірою на піску та нафті й не може виробляти достатню кількість їжі для власного населення. Можливо також, щоб відчинити двері у Європу й забезпечити джерела фінансування на час, коли сировина вичерпається. Авіакомпанія Etihad має частку в Air Serbia, колишній державній Jat Airways, літаки з Абу-Дабі сідають у Белграді майже щодня.
За словами мешканців, улітку в пішохідній зоні Белграда дедалі частіше можна зустріти туристів з Арабського світу: жінки в хіджабах скуповуються в дизайнерських магазинах; чоловіки в костюмах часом і пиво п’ють. «Тоді як до Боснії їдуть переважно ідеологізовані араби, до Сербії — арабські ділові люди», — каже Йорґ Геескенс, делегований федеральним урядом Німеччини економічний радник президента Сербії Вучича.
Читайте також: Україна і Сербія розширили угоду про безвізовий режим
За даними Торгово-промислової палати в Белграді, Об’єднані Арабські Емірати з 2013-го інвестували в Сербію €389 млн. Скільки витрачається на проект будівництва на березі Сави, Палата не повідомляє. Керівник справами Eagle Hills коментувати це теж не хоче.
«Добра можливість для інвестиційних фондів»
Але чому Сербія вирішила співпрацювати з Об’єднаними Арабськими Еміратами? На перший погляд, це поганий бізнес для балканської країни. У проекті Belgrade Waterfront араби тримають дві третини акцій та отримують дві третини прибутку, а інвестувати протягом 30 років мають лише від €130 до €300 млн. Дані коливаються залежно від того, кого запитувати: опонентів цього гігантського проекту, який змінить характер Белграда, чи саму компанію Belgrade Waterfront, яка каже про €300 млн інвестицій. У будь-якому разі компанія почне зводити будинки, коли продадуться квартири в запланованих спорудах і для будівництва з’являться гроші. «Для арабських інвестиційних фондів цей проект — добра інвестиційна можливість», — каже Геескенс.
Натомість міноритарний власник Сербія вклала значно більше, вона в це публічно-приватне партнерство внесла землю. Ані офіційні особи міста Белград та уряду, ані Belgrade Waterfront не хочуть розголошувати інформацію про вартість ділянки. За оцінками Белградського університету, це близько €500 млн. Окрім того, лише цього року місто Белград має витратити €650 млн на розвиток інфраструктури, доріг і транспортного зв’язку, пояснює Йово Бакич, професор соціології Белградського університету. Коментувати це міська адміністрація також не хоче.
Радник президента Геескенс визнає, що деталі проекту Belgrade Waterfront, який Вучич вважає планом національного значення, частково приховані. Не було публічного конкурсу ідей, активної участі в плануванні населення не брало. Змінили будівельні правила, видали lex special. «Дещо тут пройшло непрозоро, але в результаті всі контракти оприлюднили, — каже він. — Зрештою, важливий результат». З’явиться 20 тис. нових робочих місць, це сприятиме економіці Белграда. Як субпідрядники, заявки подадуть і німецькі компанії.
Читайте також: Арабська альтернатива
«Сербська економічна стратегія — вітати всіх інвесторів. Хай це російський, китайський, німецький чи арабський капітал», — розмірковує Геескенс.
Урбанізувати пустирі хотів ще Тіто
Ізраїль також бачить у Сербії потенціал. «Із €2 млрд прямих інвестицій Ізраїль є одним із найбільших інвесторів у галузь нерухомості в Сербії, — повідомило на звернення Die Welt Посольство Ізраїлю в Белграді. — Це торговий центр та ізраїльська мережа ресторанів Feige у столиці Сербії». Країну для себе відкривають також ізраїльські туристи.
Плани для ареалу, де постає Belgrade Waterfront, сягають у 1960-ті роки. Урбанізувати ці пустирища хотів ще тодішній югославський глава держави Тіто, але його замисли так і не були реалізовані. До освоєння ця територія в найкращому місці була цілковито занедбана. «Там у бараках жили роми, було повно бродячих собак, — пояснює Геескенс. — А зараз уже є нові дитячі майданчики, парки, набережна, якою можуть користуватися всі белградці. Натомість Добріца Веселінович каже про «розпродаж країни урядом Сербії». 37-річний політолог — один із засновників Ne davimo Beograd, громадянської ініціативи «Ми не дамо Белграду втопитися», що бореться проти зміни міста. У цій ініціативі, яку підтримує наближений до партії «Зелених» німецький фонд Гайнріха Белля, об’єдналися близько 20 активістів. Вони пишуть скарги, перешкоджають зборам депутатів міськради та закликають до протестів, у яких, за словами Веселіновича, беруть участь 10 тис., іноді навіть 20 тис. белградців.
«Перед початком будівництва три бульдозери під покровом ночі й туману знесли на ділянці будинки, у яких мешкало 200 сімей. Зруйнували також ресторани та магазини», — повідомляє Веселінович. Те саме кажуть й інші белградці. Поліцію викликали, та вона не з’явилася. «Це було безпосередньо в ніч парламентських виборів 2016 року, коли вся громадська увага була прикута до них». Схоже, президент Вучич безоглядно проштовхнув свій улюблений проект. Проте громадська ініціатива не збирається зупинятися. «У Белграді з’являється громадянське суспільство. Ми вважаємо успіхом, що можемо мобілізувати белградців», — зізнається Веселінович. Але Belgrade Waterfront активісти запобігти не змогли.