Хто бував у Лондоні, міг пересвідчитися, що тамтешні вуличні артисти співають набагато краще, ніж багато розкручених українських гуртів. Проте успіх бітлів, МакКартні, Елтона Джона й інших британських виконавців не поясниш лише доброю школою та жорсткими капіталістичними умовами. Секрет їхнього процвітання, як і всього англомовного світу – в іншому.
Слухаючи сера Пола, я пригадав Маргарет Тетчер, яка доводила, що тільки свобода може забезпечити багатство і гармонійний розвиток людини та країни. «Успіх англійців, котрі змусили свободу працювати, я впевнена, значною мірою пояснюється тим, що нація виростила і виховала немало незгинних, невживчивих індивідуалістів. Ми всі знаємо, хто вони. Це люди, яких називають «один із тих», або «штучка», часом не так прихильно – «важкий клієнт», а іноді «чортова шпичка» (не плутати ці характеристики з українськими хамами – прим. авт.). Їх не можна зарахувати до якоїсь певної соціальної групи, вони не вкладаються в жодніплани і не вбудовуються в жодні схеми… Такі індивідуалісти потрібні нам на кожному кроці. Вони необхідні нам, як устриці необхідна піщинка. Немає піщинки – немає перлини… Водночас індивідуумам завжди доводиться об’єднуватися для того, щоб захищати свої права від влади уряду», – писала колишня британська прем’єрка.
На жаль, серед українців «важкі клієнти» – рідкісний вид. Читаючи відгуки на матеріал про запізнення Ющенка, мене вразив пост студента про те, що йому довелося чекати президента кілька годин. Я, звичайно, співчуваю нашому читачеві, але виникає думка: навіщо він разом з кількома сотнями вільних людей сидів у «задушливому приміщенні» стільки часу без діла, а не пішов до бібліотеки чи на пиво з друзями. Поки ми не витравимо звичку годинами чекати начальство (незалежно від того, гарне воно чи погане), наша нація продукуватиме не «Бітлз», а Вєрку Сердючку; національним автомобілем буде «Славута» або Daewoo Lanos із корейським двигуном, а не Roll-Royсe чи Jaguar. За Тетчер, «добротні інститути самі собою не гарантують демократії (а , отже, процвітання – прим. авт.). Для того, щоб свобода прижилася, потрібна критична маса людей, які справді усвідомлюють, що це таке. Спочатку з’являються вільні люди, а потім – вільний політичний, економічний і соціальний порядок». Саме цей вільний порядок дає можливість хлопцям з індустріального міста підкорювати світ і змушує монархів відправляти своїх дітей служити в «гарячі точки».