У XVII столітті тут сходилися кордони Польщі, Росії та Туреччини. Голта, один із районів Первомайська, колись був містечком Запорозької Січі. В іншому, Богополі, містився митний пункт Речі Посполитої. «Вотчиною» Російської імперії був Ольвіополь. Утім, нинішнє місто з його вулицею Совєтской, гранітним Лєніним на клумбі та старими хрущовками мало чим нагадує про ті часи. Свою радянськість Первомайськ підкріплює й результатами виборів, які унаочнюють сталінську тезу, що «важливо не як голосують, а як рахують». Саме тут під час парламентських перегонів 2012 року після підрахунку 100% голосів ЦВК засвідчила, що відрив опозиційного кандидата Аркадія Корнацького від місцевого регіонала Віталія Травянка становив більш як 4 тис. (населення міста – близько 66 тис.). А вже за добу ці дані змінилися на користь останнього.
Свої голоси мешканці намагалися захистити акціями протесту. Влада традиційно прагнула присмирити незгодних з допомогою «Беркута». Зрештою містечко на Миколаївщині стало одним із п’яти мажоритарних округів, де ЦВК визнала неможливість встановити результати волевиявлення громадян і призначила повторні вибори. Та це не зменшило градуса політичного протистояння, яке триває і досі.
боротьба за владу
Зневіра та байдужість – основні чинники, що формують соціально-політичний клімат Первомайська. «Не знаю ще, хто балотуватиметься, така плутанина, – розводить руками місцева мешканка Наталія. – Але хоч кого обереш – усі однакові!». Її думку поділяє і пан Дмитро: «Опозиціонер чи ставленик влади – кожен хоче бути якнайближче до корита».
Сьогодні у відкритій підготовці до первомайських виборів можна підозрювати хіба що Михайла Соколова. Білборди з обличчям колишнього опозиційного парламентарія, який із квітня 2013 року виконує обов’язки голови Миколаївської обласної організації ВО «Батьківщина», прикрашають ледь не кожну вулицю міста.
Поки що він позиціонує себе не як кандидата в депутати, а як «захисника» – рекламує свою гарячу лінію допомоги. Використовує й інші передвиборчі трюки, зокрема вітальні листівки для «дорогих земляків» (хоча сам із Дніпропетровщини) й газети. Така активність наштовхує на думку, що на повторних перегонах «Батьківщина» готова висунути його замість Корнацького. Утім, місцеві представники політичної сили це заперечують.
Читайте також: Режим іде ва-банк
Скидається на те, що підготовка до виборів є власною ініціативою пана Соколова. Подібні приклади в українській політиці були й раніше: так, під час парламентських перегонів у 134-му окрузі в Одесі за електоральну підтримку змагалися не тільки офіційний кандидат від опозиції журналіст Костянтин Усов, а й голова фракції «Батьківщини» в Одеській міськраді Геннадій Чекіта. Через розпорошення голосів готових підтримати опозицію одеситів в окрузі переміг регіонал Сергій Гриневецький (який здобув 32% голосів, а Чекіта з Усовим на двох – 48%). За такого сценарію лідера обласного відділення «Батьківщини» Соколова можна вважати фактично технічним кандидатом від партії влади.
«Представником інтересів ПР» називає останнього й Аркадій Корнацький. Відсутність симпатії в них взаємна. Коментуючи резонансний візит «спортивних журналістів» на територію «Агрофірми Корнацьких», який підприємець вважає суто політичною акцією, його «соратник» Соколов каже про простий «розподіл врожаю» між підприємства-
ми-конкурентами, радить звертатися до суду та пропонує своє посередництво в перемовинах між Корнацьким і головою Миколаївської ОДА Миколою Кругловим. Останній, до речі, теж не проти позмагатися за 132-й округ замість торішнього провладного «лузера» Травянка. Круглов відкрито заявляв про таку можливість і обіцяв, що провладний кандидат буде «виключно миколаївським». Своїм.
Міліція з бандитами
Михайло Соколов для тутешніх людей є малознаною постаттю. Натомість Аркадій Корнацький добре відомий у районі насамперед як бізнесмен. Щодо його політичної діяльності думки в людей різняться. «Хто його хвалить, хто лає, – каже первомаєць Іван. – Але роботодавець він хороший». «Люди, які працюють у нього, задоволені, – підтверджує Дмитро. – І умови добрі, і гроші». Це не порожні слова для місцевих мешканців. Тут, у сільській місцевості півдня країни, мати хоч якусь роботу – вже щастя. За даними Держстату, середня заробітна плата на Миколаївщині 2013 року становила 2,8–3 тис. грн. На «Агрофірмі Корнацьких», розповідають працівники, за повний робочий місяць некваліфікований працівник отримує 4–4,5 тис. грн, кваліфікований – від 5 до 15 тис.
Передусім саме через це селяни стали на захист підприємства, коли на фірму Корнацького завітали «гастролери». Не злякалися навіть пострілів. Поведінка міліції під час рейдерського захоплення (правоохоронці були на боці бандитів) шокувала свідків події. За їхніми словами, міліціонери від самого початку були задіяні в процесі. Вони не лише не реагували на вимоги селян втрутитися в ситуацію, а й забезпечили коридор для проходу бандитів зі зброєю в руках. Сьогодні працівники агрофірми готові давати свідчення про злочинну бездіяльність міліції.
Читайте також: Аркадій Корнацький: «Якщо я зареєструюсь кандидатом в депутати, на мене буде замах»
Зрештою мешканці змогли відбити рейдерів без допомоги силовиків. «Ви б бачили, хто та як викурював тих бандюків! – розповідають працівники. – Їх спроваджували навіть жінки, серед яких були й похилого віку. Їх на конях по полю, як зайців, ганяли вершники. Якби люди не розуміли, що є закон, якого треба дотримувати, вони бандитів тут покалічили б або повбивали. Але ми стрималися і гнали їх аж до села Велика Мечетня – це 10 км звідси».
Серед «професійних гопників», яких сюди завітала майже сотня, впізнають «спортсменів» із Києва, Білої Церкви та інших міст. Були поміж них і місцеві. Тутешній «підрозділ» бандитів у регіоні називають «орлами Круглова». Ці хлопці відомі ще з 2010 року, коли вони вперше проявили себе розгромом нічного клубу «Драйв» у Первомайську. Тоді під тиском громадськості проти них порушили кримінальну справу, яку згодом закрили.
Після подій на агрофірмі 18 червня жодного з них навіть не затримали. «Орли Круглова» і менти, які зґвалтували у Врадіївці дівчину, – члени однієї банди», – розповідають у місті. Кажуть, уже кілька років вони рекетують міські ринки у Миколаївській області, зокрема й на території Первомайського району. Частина доходів, за чутками, спрямовується до голови ОДА, керівників прокуратури, міліції і податкових органів, а частина залишається на утримання «підрозділу».
Політичний складник
Атака бандитів, що набула широкого розголосу, – не єдиний інцидент на агрофірмі. «Мені важко розмежувати все і виділити якусь окрему подію, тому що вже тривалий час чиниться постійний тиск, – розповідає Тижню Аркадій Корнацький. – У Миколаївській області немає жодного органу влади, який не пресував би «Агрофірму Корнацьких». Це облдержадміністрація на чолі з Кругловим, райдержадміністрації Первомайська і Кривоозерська, прокуратура, міліція, податкові органи, суди, усі без винятку державні органи». Владу області він називає «справжнім організованим кримінальним угрупованням».
Сьогодні, після подій 18 червня, епіцентр тиску змістився із села Чаусове-2, де міститься агропідприємство, до сусідньої Кам’яної Балки. Поряд із ним розташовані поля, які на законних підставах (близько 500 договорів оренди не тільки підписані селянами, а й пройшли державну реєстрацію) обробляє «Агрофірма Корнацьких». Торік восени тут було посіяно озимі культури. Зараз настав час збору врожаю, однак підприємству колишнього опозиційного кандидата в депутати не дають зібрати навіть пшеницю. Сьогодні частині селян видали фіктивні сертифікати на землю, на підставі яких вони уклали нові договори з тісно пов’язаним із Партією регіонів бізнесменом із сусіднього району Юрієм Ханагяном.
На думку Аркадія Корнацького, тиск на підприємство – це спроба прибрати його як політичного опонента і саму агрофірму, яка працює на законних підставах. «Ніякої економіки тут немає. Те, що вони після знищення поживляться добром підприємства, – просто премія бандитам, які йдуть на штурм. До того ж його намагаються захопити, щоб не було прикладом для інших, бо тоді ж ніхто не буде платити хабарі, ділитися бізнесом, давати відкати. Місцева влада втратить основну свою функцію – формувати і гнати нагору, до Києва, корупційні грошові потоки».