Історики заявляють, що в документах немає принципово нових відомостей про діяльність УПА, однак підкреслюють, що вони повинні належати державі.
«Близько 3,5 тис сторінок, серед яких 6 наказів командувача Романа Шухевича, звіти про діяльність, протоколи і списки», – йдетьсяв оголошенні на одному із інтернет-аукціонів.
Журналісти спробували зв'язатися з авторами оголошення, які, ймовірно, проживають у Львові, проте у відповідь прийшло лише повідомлення: «Спробую організувати зв'язок з власником».
Директор львівського Національного музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, до якого раніше зверталися посередники власників документів, розповів, що папери випадково потрапили до рук так званих «чорних»археологів, що проводили розкопки в лісовому масиві у Львівській області.
«Вони шукали техніку і зброю часів Другої світової війни, а знайшли ці папери», – розповів Забілий.
Архів містить як опубліковані раніше документи, так і ще невідомі історикам. Зокрема, шкільні листи Ніла Хасевича (автора пропагандистських плакатів УПА) з позначками його вчителя, укази об'єднаних груп УПА, що діяли на території Волинської області, а також звіти про діяльність підпільних повстанських груп з різних областей Галичини в 1930-1940 роках і 6 наказів командувача УПА Романа Шухевича, правда, без його підпису.
За словами Забілого, архів не містить принципово нових відомостей про діяльність УПА.
«Однак для істориків важливийкожнийпапір», – пояснив він.
На його думку, дії власників архіву неприйнятні: «Багато років тому люди своїми життями платили за ці документи, так що спекулювати ними просто аморально. Весь архів має бути власністю держави, а не приватних осіб».
Колишній глава архіву СБУ, дослідник історії повстанського руху Володимир В'ятрович оцінив дії власників архіву жорсткіше.
«Сволота на крові героїв заробляє гроші», – написав він на своїй персональній сторінці в Facebook.
В'ятрович заявив, що держава повинна конфіскувати архів, а його власників притягнути до відповідальності.
«Хоча, як мені здається, нинішній владі абсолютно плювати на такі речі», – вважає він.
Редактор інтернет-видання «Історична правда» Вахтанг Кіпіані дотримується іншої думки.
«Навіть якщо в архіві немає нічого принципово нового, добірка документів в таких обсягах і за конкретні періоди є цінною. Було б добре, якби хтось викупив їх і передав в якій-небудь спеціалізований музей», – вважає Кіпіані.
Втім, в такий розвиток подій він мало вірить: «На ринку таких цін, як 500 тис. грн за подібний архів, просто немає, тому швидше за все власники почнуть продавати його по частинах, що значно зменшить його історичну цінність».