Світ

  ▪   The Economist

The Economist: Оголошення інформаційної війни

фото: reuters
Дивна прес-конференція спецслужб стала початком контрнаступу
Матеріал друкованого видання
№ 42 (570)
від 18 жовтня

10 березня 2000-го, за два тижні до президентських виборів у Росії, Тоні Блер вирушив із Даунінг-стрит до Санкт-Петербурга, щоб разом із Владіміром Путіним переглянути балет Прокоф’єва «Війна і мир». Таку ідею подав один із високопоставлених офіцерів ФСБ, який сказав своєму колезі з МІ6, що це допоможе підтримати на міжнародному рівні легітимність прем’єр-міністра Путіна, який щойно почав жорстоку війну в Чечні. Блер послухався та став першим іноземним лідером, який засвідчив легітимність майбутнього президента.


Майже через 20 років Британія знову задає тон у відносинах Заходу з Росією, але в протилежному напрямку. Починаючи з березня, коли двоє офіцерів російської військової розвідки ГРУ застосували в Солсбері нервово-паралітичну речовину «Новичок» у спробі вбити колишнього російського шпигуна, Британія йде в авангарді боротьби з таємними операціями Кремля.

 

Читайте також: У Норвегії затримали російського шпигуна - ЗМІ


Російські диверсійно-дезінформаційні кампанії проклали шлях до анексії Криму, війни в Україні та втручання у вибори в кількох країнах Заходу. У кожному випадку Путін заперечував роль Росії, роблячи все можливе, щоб його думку почули та зрозуміли. Після того як Британія надала докази проти двох підозрюваних у солсберійському отруєнні, парочка з’явилася на кремлівському телеканалі RT — справжній глум із британської поліції.


Але через кілька днів вони самі вже стали посміховиськами. Спочатку розслідувальна мережа Bellingcat і її російський партнер The Insider назвали справжні імена шпигунів і показали їхню кричущу некомпетентність. Далі, 4 жовтня, британські та нідерландські розвідувальні служби провели сенсаційну прес-конференцію, на якій оприлюднили подробиці іншої перерваної спецоперації чотирьох агентів ГРУ. Останні намагалися дістати несанкціонований доступ до інформаційних систем Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) у Гаазі, щоб перешкодити розслідуванню застосування «Новичка» росіянами.


Нідерландські спецслужби показали знімки автомобіля, завантаженого розвідувальним обладнанням, і навіть чек за оплату таксі зі штаб-квартири ГРУ в Москві, який один з агентів зберігав у гаманці. Водночас у США висунули офіційні звинувачення семи російським офіцерам включно з чотирма, викритими нідерландцями та британцями, за різноманітні кібератаки, зокрема на Всесвітнє антидопінгове агентство.

 

Читайте також: Die Welt: і знову російські шпигуни, помилки Трампа і репутація Пекіна


Західні розвідувальні служби давно знають, що за такими атаками стоїть Росія. Криворука спроба зламати комп’ютери ОЗХЗ відбулася у квітні, коли нідерландська контррозвідка за підказкою британських колег затримала та видворила з країни чотирьох гереушників. Проте нове тут — рішення Британії та її союзників оприлюднити матеріали розвідки.


Це сигналізує про інакший підхід. Зазвичай служби контррозвідки тримають результати своєї роботи під замком, розповідає колишній радник із національної безпеки сер Марк Лайлл Ґрант: «По-перше, тому що вони не зацікавлені, щоб супротивник мав уявлення про їхні можливості, а по-друге, тому що не обов’язково хочуть без потреби розганяти конфлікт». Цього разу Британія із союзниками вирішила, що користь від викриття Кремля переважить ризики.
Оприлюднена в Гаазі інформація привела до викриття мережами Bellingcat і The Insider понад 300 осіб, підозрюваних у шпигунстві. Це стало найбільшим провалом російських спецслужб із часів холодної війни. Путін і його головорізи постали не грізними, а жалюгідними. Кремль тепер вимушений захищатися, наводячи на своє виправдання дедалі неймовірніші історії, як-от те, що шпигуни там займалися перевіркою ІТ-систем у Посольстві Росії.

 

Більше Остін Паверс, ніж Роза Клебб


Але підняття ставок у цій грі — вимушений крок. Путін і його спецслужби давно використовують розвідку, щоб дратувати та заганяти західні країни в незручне становище. Наприклад, 2014 року вони оприлюднили записи прослуховування розмов між американськими дипломатами, намагаючись подати повстання в Україні як американську змову. Але хімічна атака на Сєрґєя Скріпаля, унаслідок якої випадково загинула громадянка Британії, — це було вже занадто.
За словами Серґея Боке, науковця з Інституту безпеки та глобальних справ при Лейденському університеті, Росія порушила неписане правило шпигунської гри, використовуючи розвідку для наступальних цілей, — тактика, яку зазвичай залишають на випадок війни. Британсько-нідерландська прес-конференція стала інформаційним контрнаступом.

 

Читайте також: У Британії повідомили, що Росія стежила за Скріпалями щонайменше п'ять років


Такі дії служать кільком цілям. Одна — стримувати Кремль від проведення нових атак. Інша — ізолювати Путіна та підірвати його авторитет. Можливо, нині його симпатикам за кордоном буде важче вдавати, що нічого не відбувається, коли він знову порушить міжнародні правила. У росіян (зокрема, працівників спецслужб) також, мабуть, починають з’являтися сумніви щодо їхнього президента. І нарешті, викриття російської змови може зробити населення країн Заходу стійкішим до дезінформації. «Нам потрібно навчитися захищати наші відкриті суспільства, не копіюючи їхніх методів», — каже Боб Сілі, член парламенту від консерваторів і парламентського комітету із закордонних справ.
Після Другої світової війни Британія створила Департамент інформаційних досліджень для боротьби з радянською пропагандою. Колишній очільник Центру урядового зв’язку (британської агенції з радіоелектронної розвідки) сер Девід Оманд вважає, що вже пора знову повчитися досвіду в цього Департаменту, як робити загрози прозорими. «Сонячне світло — найкращий засіб для дезінфекції, — каже він. — Брехня не може довго протриматися на ньому».

 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com