12 квітня у Харкові опозиційні партії провели мітинг у рамках акції «Вставай Україно!» попри заборону суду. Зранку у місті почали перекривати вулиці, також було заблоковано міст, яким мала йти колона. Площу Рози Люксембург, звідки о 15:00 мав рушати марш, повністю заблокували зчепленими трамваями. Окрім цього, на площі почалися ремонтні роботи. Опозиціонери повідомили, що усі три мости, які ведуть від площі Рози Люксембург в напрямку Апеляційного суду, де запланований мітинг, було перекрито. Один із мостів перегородили звареними між собою залізними парканами.
Також зазначалося, що вулиці, прилеглі до маршруту слідування ходи, теж перекрито великогабаритними автобусами та вантажівками. У кількох місцях відкрито каналізаційні люки й начебто ведуться ремонтні роботи. Також площа Руднєва біля суду заблокована в радіусі двох кварталів.
Мер Харкова Генадій Кернес заявив, що ремонт доріг у місті не пов’язаний з акцією опозиції.
«Ми не можемо відокремити міст від вулично-дорожньої та транспортної мереж, і, відповідно, після закінчення зими є проблеми, пов'язані з відновлювально-ремонтними роботами для безперебійного життєзабезпечення жителів Харкова. У першу чергу це стосується інженерної інфраструктури. І всі ці комівояжери, які сюди заїжджають на якийсь свій черговий піар-мітинг, просто не розбираються в міському господарстві, а розбираються тільки в політиканстві», – заявив Кернес.
Водночас, було посилено охорону міської ради Харкова, а судові пристави зачитали учасникам акції текст заборони на проведення акції.
В цей же час, за інформацією депутатів, під судом, де мав відбуватися розгляд справи ЄЕСУ, збирали альтернативний мітинг, до якого залучили працівників бюджетної сфери.
Однак, опозиціонери таки провели мітинг. Колона дійшла до міської ради, після чого лідери опозицій виголосили промови з даху одного з автомобілів. Акція завершилася мирно. Згодом лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що було подано заяву про злочин щодо блокування руху у Харкові. Мер міста, в свою чергу, продовжував наполягати на тому, що у транспортному колапсі винні представники опозиції.
Також у п’ятницю відбулося засідання суду у справі ЄЕСУ. Судді вирішили оголосити перерву до 23 квітня через неявку екс-прем’єра Юлії Тимошенко та її захисника Євгенії Тимошенко.
Представник державного обвинувачення у кримінальній справі щодо Єдиних енергетичних систем України (ЄЕСУ) Марина Капінос заявила, що вважає поведінку екс-прем'єра ігноруванням і грубим порушенням вимог закону і не виключає можливості доставки Тимошенко до суду примусово.
Між тим, сама екс-прем’єр цього дня мала зустрітися із опозиційними лідерами, зокрема з Юрієм Луценко, Арсенієм Яценюком та Олександром Турчиновим, які прибули до лікарні «Укрзалізниці». Однак, у Державній пенітенціарній службі заявили, що Тимошенко відмовляється виходити до депутатів. Згодом тюремники додали, що екс-прем’єр дійшла до кімнати побачень, де її очікують народні депутати, та одразу повернулася у палату.
Один із лідерів опозиції, Олександр Турчинов, назвав заяви Пенітенціарної служби «брехнею», оскільки, за його словами, Тимошенко не могла їх бачити, адже депутатів навіть не пустили до кімнати побачень.
Державна пенітенціарна служба ж заявляє, що Турчинов безпідставно звинувачує відомство у поширенні неправдивої інформації та згодом продемонструвала відео, на якому Тимошенко відмовляється виходити до представників опозиції.
Захисник екс-міністра Сергій Власенко повідомив, що зустріч мала відбуватися у невеличкій кімнаті для побачень, де немає топчана. Тимошенко ж, за словами Власенка, не може довго сидіти.
12 квітня Вищий адміністративний суд України визнав законним "виїзне засідання" Ради, яке відбулося 4 квітня.
"Суд визначив, що станом на 4 квітня 2013 року Верховна Рада України була правомочною, оскільки її кількісний склад відповідав законодавчо визначеному кількісному критерію, що не заперечують сторони у справі", – йдеться у повідомленні прес-служби ВАСУ.
"Колегія суддів дійшла висновку, що проведення 4 квітня 2013 року десятого пленарного засідання Ради за адресою вул. Банкова, 6-8, за наявності присутніх 244 народних депутатів України, відповідає вимогам законодавства України, що свідчить про те, що Верховна Рада України була правомочна реалізовувати конституційно визначені повноваження, зокрема приймати закони, які можуть бути подані на підпис голові Верховної Ради України і, у разі їх підписання, у подальшому подані на підпис президенту України відповідно до вимог законодавства України", – зазначається у рішенні.
Відтак, у задоволенні позову до Верховної Ради України про визнання її дій протиправними було відмовила повністю.
"Постанова Вищого адміністративного суду України є остаточною і оскарженню не підлягає", – підсумовується у повідомленні.
Та у п’ятницю в Сполучених Штатах було оприлюднено «список Магнітського», до якого, зокрема, потрапили слідчі та судді, причетні до порушення прав людини в Росії.
Так, до списку потрапили слідчі Павло Карпов та Олег Сільченко, а також екс-співробітниця ФНС Ольга Степанова. Згідно списку, розміщеному на сайті Мінфіну США, санкції передбачені щодо російських суддів Олексія Криворучко та Олени Сташін. Колишній заступник голови слідчого комітету при МВС Олег Логунов також потрапив до переліку осіб, які підпадають під дію візових і фінансових санкцій за "законом Магнітского". Там же опинився колишній голова СІЗО "Бутирка" Дмитро Комнов.
Наразі у списку 18 прізвищ. Водночас, у переліку відсутні російські високопосадовці.
Згодом один з ініціаторів прийняття закону конгресмен Джеймс Макговерн заявив, що перелік осіб, причетних до порушення прав людини, може бути розширений.