14 лютого Печерський районний суд завершив допит Ігоря Мар’їнкова – першого свідка у справі про вбивство Євгена Щербаня. Допит свідка тривав приблизно чотири години. За цей час свідок переповів слова нині покійного Анатоіля Рябіна – одного з лідерів банди Євгена Кушніра, – про «певні преференції», обіцяні угрупуванню за вбивство Щербаня. Свідок припустив, що основним мотивом для вбивства слугували бізнес-інетерси. Відповідаючи на запитання захисників щодо відсутності імені Тимошенко у попередніх протоколах слідства, Мар’їнков заявив, що прокуратура «блокувала свідчення» і, крім того, він боявся за своє життя. Однак «правда мала восторжествувати». Також свідок зазначив, що не був особисто знайомий ані з Павлом Лазаренком, ані з Юлією Тимошенко.Також під час перехресного допиту свідок заплутався у власних показаннях, назвавши різні цифри, які нібито Тимошенко перерахувала за вбивство Щербаня – у протоколах попередніх допитів фігурувала сума в 3 млн доларів, у залі ж суду була названа цифра у 2 млн. На додачу, Мар’їнков спростував заяви прокурора Олега Пушкаря про тиск з боку опозиційного депутата Костянтина Бондарєва.
Суддя Оксана Царевич оголосила засідання закритим, після того, як свідок сказав, що більше не може повідомити додаткових обставин, пов’язаних зі справою Щербаня.
Захисник Тимошенко, Сергій Власенко, коментуючи засідання заявив, що «свідка не існує», оскільки той у показаннях спирається на слова третіх осіб. Водночас, прокурор Пушкар переконаний, що Мар’їнков «відповідав чітко, не збивався».
Згодом стало відомо, що наступного свідка у справі Щербаня суд має допитати 15 лютого у приміщенні Апеляційного суду. Вестиме справу Віктор Кицюк – суддя, який нещодавно займався справою київської вчительки Ніни Москаленко.
Пенітенціарна служба, в свою чергу, заявила, що готова доставити Тимошенко до суду в п’ятницю і продемонструвала відео, на якому екс-прем’єр вимагає привезти її на засідання. Щоправда згодом тюремники повідомили, що Тимошенко вчергове відмовилася їхати до Києва, пославшись на погане самопочуття.
Між тим, журналісти повідомили, що приблизно о 22:45 з території колонії виїхав мікроавтобус із «Беркутом» та ще кілька автомобілів.
14 лютого колектив УНІАН звернувся до міжнародних і європейських організацій з приводу ситуації в інформагентстві. Звернення, а також пояснювальний документ щодо ситуації в агентстві протягом останнього року було, зокрема, передано делегації ЄС в Україні, членам Європейського парламенту, комісару з питань прав людини Ради Європи, генеральному секретарю Ради Європи та представникам Парламентської Асамблеї Ради Європи, а також представнику ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.
"Крім того, зазначені документі були надіслані в Міжнародну федерацію журналістів та організацію "Репортери без кордонів" для ознайомлення із ситуацією", – йдеться у повідомленні.
Також у четвер стало відомо, що телеканал «Інтер», який нині належить Дмитрові Фірташу, отримав нове керівництво. Так, очолив канал Єгор Бенкендорф, до склади наглядової ради увійшла Ганна Безлюдна. Керівником НІСу став Євгеній Кисельов.
14 лютого прокуратура зайнялася розслідуванням обставин "некоректної посадки" літака у Донецьку.
«Встановлено, що літак чартерним рейсом "Одеса-Донецьк" 13.02.2013 о 18.09 виконав некоректну посадку (під час приземлення вилетів за межі злітно-посадкової смуги) в Донецькому міжнародному аеропорту ім. Прокоф’єва», – йдеться у повідомленні прокуратури.
Від удару літак перевернувся, його корпус розколовся, почалося задимлення.
Наразі відомо про перебування в літаку 42 пасажирів й 8 членів екіпажа. В результаті аварії загинуло 5 осіб.
Згодом слідство повідомило, що розглядає 4 версії авіакатастрофи: дві про дії наземних служб, справність літака, адекватність дій екіпажу погодним умовам. Голова ж Одеської мерії повідомив, що на борту літака могли перебувати 16 «зайвих» пасажирів, які не були зареєстровані при посадці на борт.
Та у четвер співробітники поліції Іспанії разом з Європейським центром кіберзлочинності Європейського поліцейського офісу (Європолу) затримали 2 громадян України з підозрою у вимаганні грошей в інтернет-користувачів. Під час спецоперації було затримано 10 осіб, пов'язаних з діяльністю даної мережі, серед яких 6 росіян, 2 грузинів і 2 українців.
Діяльність підозрюваних полягала в поширенні шкідливих програм, які блокують комп'ютер, і обвинувачуванні жертв у відвідуванні нелегальних сайтів з незаконною інформацією з вимогою сплатити штраф для розблокування комп'ютера. Маскуючись під правоохоронців, зловмисники переконували жертв у необхідності заплатити "штраф" у розмірі 100 євро за допомогою двох типів платіжних шлюзів – віртуальних і анонімних – як покарання за передбачуваний злочин. Після цього злочинці отримували доступ до персональної інформації, розміщеної на комп'ютері жертви.