13 листопада Європейський парламент продовжив місію екс-президентів Пета Кокса та Алєксандра Кваснєвського в Україні до початку саміту у Вільнюсі.
"Місію Кокса-Кваснєвського продовжено. 18 листопада міністри закордонних справ можуть посунути рішення щодо угоди про асоціацію з Україною. ЄС прагне надати Україні останній шанс ", – написав у своєму твіттері віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич.
Водночас, Кокс із Кваснєвським повідомили, що наступного тижня вони повертаються в Україну для продовження роботи. Крім того, у місії зауважили, що оцінюють шанси на вирішення питання екс-прем’єра Юлії Тимошенко «50 на 50».
Цього ж дня український парламент мав розглядати три євроінтеграційні законопроекти, що стосувалися лікування ув’язнених за кордоном, виборів народних депутатів та прокуратури. Спікер Верховної Ради Володимир Рибак зазначив, що жодне з питань порядку денного не готове, відтак – закрив засідання.
«За такої ситуації, відповідно до вимог Конституції, ми не можемо позбавляти права народних депутатів подавати свої позиції. Таким чином, з трьох питань на позачерговому засіданні Верховної Ради два не можуть розглядатися через поправки, а одне – не підготовлене. Тому позачергове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Наступне пленарне засідання відбудеться у вівторок, 19 листопада о 10:00», – підсумував Рибак.
Згодом голова робочої групи, яка займалася законопроектами щодо лікування засуджених, депутат від фракції ПР Геннадій Васильєв, заявив, що за результатами роботи над документами депутати не змогли дійти згоди.
Між тим, у «Батьківщині» повідомили, що у четвер, 14 листопада, у будівлі, де розміщені комітети парламенту, відбудеться чергове засідання групи.
Згодом в опозиції закликали українців вийти на акцію підтримки євроінтеграції 24 листопада в Києві.
«Прийдіть та підтримайте одну категоричну вимогу до Януковича, яка об’єднує цілу Україну – підписати Угоду про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом на Вільнюському саміті Східного партнерства», – йдеться в заяві.
В опозиції заявляють, що зупинити зрив євроінтеграції та розворот країни в бік Росії може лише потужний громадянський спротив. «Лише разом ми зможемо змусити владу почути голос народу. Лише спільними зусиллями ми здатні забезпечити потужний тиск на Януковича, який переконає його підписати Угоду та відмовитися від планів здати Україну, як склотару, в Митний союз. Закликаємо всіх, кому небайдужа доля європейського майбутнього України незалежно від політичних вподобань: 24 листопада о 12.00 годині зібратися в Києві», – йдеться у заяві.
Між тим, після засідання парламенту, екс-президент Польщі та член місії Європейського парламенту Алєксандр Кваснєвський висловив сподівання, що Верховна Рада у вівторок, 19 листопада, таки ухвалить всі необхідні для підписання угоди про асоціацію з ЄС законопроекти.
В свою чергу речник Єврокомісара з політики сусідства Штефана Фюле – Пітер Стано повідомив, що Європейська комісія заявляє – Україна має в обмежений термін ухвалити три "євроінтеграційні" закони для того, щоб угода про Асоціацію з ЄС була підписана.
Керівник фракції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс, у свою чергу, назвала події у Верховній Раді "театром", "політичною дурістю" і "провокацією на адресу Європейського Союзу".
“Я дуже розчарована рішенням українського парламенту не голосувати за закон, який уможливив би краще лікування Юлії Тимошенко. Я вважаю відсування вирішення цього питання справжньою політичною дурістю і провокацією на адресу Європейського Союзу”, – сказала політик.
13 листопада ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили, що працівники Генпрокуратури провели у середу в Міноборони виїмку документів, пов'язаних з діяльністю екс-голови міністерства Михайла Єжеля, який працював в уряді прем'єра Миколи Азарова. Правоохоронців, зокрема, цікавили взаємини екс-міністра з комерційними компаніями, які забезпечували харчування солдатів за період 2011-2012 років.
За даними джерела, двома дорученнями міністра від 2011 та 2012 років всі комерційні структури були звільнені від сплати комунальних платежів – за світло, газ і тепло.
В результаті Міноборони, за попередніми даними слідства, заплатило за компослуги двіч. Зараз у ГПУ вважають, що можливий збиток від розпоряджень екс-міністра може становити 46,7 млн. грн.
Також у середу стало відомо, що індійський суд подовжив до 27 листопада арешт членів команди і охоронців корабля Seaman Guard Ohio, серед яких – громадяни України, Індії, Естонії, Великої Британії. За словами консула Естонії в Індії Маргуса Сярглеппа, Заарештовані не скаржаться на стан здоров'я, проте відзначають побутові незручності у в'язниці.
Захист має намір повторно подати до Верховного суду штату Тамілнад прохання про звільнення 35 членів команди і охоронців корабля під заставу.
Та 13 листопада Броніслав Коморовський перепросив Росію за "абсолютно скандальні" події, що сталися під будинком посольства Російської Федерації під час Маршу незалежності у Варшаві. Відповідну заяву він зробив в ефірі польської радіостанції «Radiо ZET».
«За ексцеси хуліганів, в остаточному результаті, мусить відповідати польська держава і ми всі (..) це дуже прикра справа» – сказав Коморовський.
Президент Польщі підкреслив, що існує багато зацікавлених у тому, щоб події під будинком посольства використати з метою «створення враження, що Польща це русофобська країна».
Втім, цього ж дня російські націоналісти закидали димовими шашками посольство Польщі у Москві. Поліція затримала чотирьох осіб.