Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 грудня, 2013   ▪   Олександр Гогун   ▪   Берлін   ▪   Версія для друку

Анастасія Рибаченко: «Путін не повинен бути приводом для псування відносини між народами»

Одна з фігуранток «болотної» справи про заворушення одразу після першої прес-конференції Міхаїла Ходорковського, дала інтерв’ю Тиждень.ua
Анастасія Рибаченко: «Путін не повинен бути приводом для псування відносини між народами»

Тиждень.ua: У пресі з’являються суперечливі відомості про чотирикутник: влада Росії – ти – Інтерпол – естонська влада…

 – У мене є документи про те, що російська влада в червні цього року оголосила мене в міжнародний розшук, але не по лінії Інтерполу, а в таких країнах, як Україна, Білорусь та інших, дружніх з російською владою. Там мене вже шукають. Запит пішов, зокрема і в Інтерпол, але він його не задовольнив, оскільки за звичайною практикою для цього необхідне рішення суду про заочний арешт. І це рішення було ухвалене тільки в жовтні, після чого я почала турбуватися і направила свої запити в низку організацій, у тому числі в міністерство внутрішніх справ Німеччини. Я це зробила для того, щоб запобігти розшуку – тобто якби прийшов запит від РФ, Інтерпол знав би, що моя справа політична і не шукав би мене.

Із ФРН я отримала теплу відповідь на запит, який подавав один з депутатів партії «зелених» Фолькер Бекк. МВС взяло цей випадок на замітку, про це повідомив міністр внутрішніх справ Німеччини, зараз уже колишній.

Проте в Естонії не було достатньої підтримки – мене просто коротко повідомили, що я не зазначена в базі розшуку Інтерполу.

Тиждень.ua: З якого моменту ти в Естонії і на яких підставах?

– З січня цього року, я вчуся там, у мене тимчасовий вид на проживання.

У березні я збираюся повертатися до Росії, оскільки мене щойно амністували. Піду   в понеділок подавати документи на амністію.

Тиждень.ua: Успіхів. Не страшно повертатися?

– Мені ніколи не було страшно, тільки я не бачила сенсу, щоб сидіти у в’язниці довго – в житті треба зробити дуже багато, зокрема й для моєї країни. Мені треба закінчити освіту, що я в Естонії і зробила, провчившись два семестри. У січні отримую ступінь бакалавра за спеціальністю «міжнародні відносини» в Талліннському технічному університеті.

Тиждень.ua: Путінська амністія групі політв’язнів – перша ластівка, будуть звільнені інші чи навпаки – після Олімпіади почнуться нові утиски?

– Стовідсотково, що зараз головна політична справа Росії – «болотна». І низку людей по ній не амністували тільки тому, що у Путіна і «Єдиної Росії» немає бажання їх звільняти. Усі інші фракції парламенту висловилися за широку амністію.

І ці люді ризикують залишитися у в’язниці на довгі роки. Інших відомих політв’язнів – Ходорковського, Pussy riot – відпустили.

Тримають «болотників», і ми повинні зосередитися на звільненні їх. Особисто для мене особливо важливо, щоб вийшли Алєксєй Гаскаров і Ярослав Бєлоусов.

До від’їзду я була в «Солідарності», яку очолювали Каспаров і Нємцов. Гаррі в еміграції, Боріс в Ярославлі. З іншого боку, зараз, після того, як більшість парламентських партій висловилися за широку амністію, коло тих, з ким можна співпрацювати, у тому числі в Москві, розширилося.

Тиждень.ua: Як прокоментуєш українські події, Євромайдан?

– Навіть така людина, як Путін, не повинен бути приводом псувати відносини між двома братніми народами.

Тиждень.ua: У тебе прізвище українське.

– Так, у мене батько українець, я розмовляю українською мовою (а ще німецькою та англійською. – Ред.).

Тиждень.ua: Кілька слів про росіян за межами РФ. Чи може російське постійне населення Естонії стати одним з трансляторів демократичних ідей на Росію?

– Для мене найбільш дивним є той антагонізм, який там присутній з місцевою владою і частково суспільством.

Коли тут, у Німеччині, якийсь депутат від соціал-демократичної партії стверджує, що треба йти на зближення з Росією, як заповідав їм Віллі Брандт, це сприймають нормально. Росіяни і німці в цілому взаємно досить шанобливо, а іноді й тепло ставляться один до одного, не зважаючи на те, що у минулому вистачало конфліктів.

В Естонії цього немає, велика напруга, багато естонців, які хочуть вивчити російську, їдуть до Латвії або Литви. Попри те, що третина Таллінна – росіяни, естонці і росіяни там не спілкуються між собою. Тому росіяни в Естонії – досить своєрідна громада.

Це необґрунтована суперечність, і саме через це низька ймовірність того, що в той момент, коли відносини влади Естонії з путінським режимом загострюються, російське населення Естонії буде провідником демократичних ідей для Росії.

Тиждень.ua: В українців ось уже вікова традиція, коли еміграція впливає на батьківщину, хоча для багатьох з діаспори це батьківщина вже історична.

– Російська політеміграція зараз – основна сила, яка мобілізує людей за темою становища Росії і необхідності його зміни. В Естонії активістів зовсім мало, але до них великий інтерес преси. У Берліні дуже багато активістів, але до них інтерес преси мінімальний. Над цим потрібно працювати. Чомусь німецька преса майже не пише про «болотну» справу.

В останній рік через збільшення політеміграції з Росії активність цього прошарку зростає. У суспільно-політичній діяльності за кордоном беруть участь і ті , хто виїхав не з політичних причин, у тому числі студенти, і навіть ті порівняно молоді або більш солідні люди, у кого російське коріння, але хто народився і виріс тут.

Протести 2012 року дали сильний поштовх для демонстрацій за межами нашої країни. Є люди, які саме зараз налагоджують канали зв’язку і особливо координації протесту в Росії та за її межами, у тому числі зовсім далеко – у США. Якщо комусь ідея здається привабливою, у мене є всі контакти, мене можна знайти через Facebook.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено