Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 грудня, 2013   ▪   Майкл Бініон   ▪   Версія для друку

Вперед до закритості та ізоляції?

Імміграція у Сполученому Королівстві сьогодні є однією з найболючіших політичних проблем
Матеріал друкованого видання
№ 51 (319)
від 20 грудня, 2013
Вперед до закритості та ізоляції?

За останніми даними Офісу національної статистики Великої Британії, протягом наступних 15 років кількі­­сть населення країни сягне понад 70 млн осіб, тобто жителів туманного альбіону стане на 7 млн більше, ніж тепер. Вочевидь, насамперед це буде пов’язано з новою хвилею імміграції.

Після оприлюднення інформації британців охопили страх, тривога та протест. На сьогодні імміграція є одним із найболючіших політичних питань у Сполученому Королівстві. Протягом останніх п’яти років приплив іммігрантів, особливо зі Східної Європи, був головною темою правих політиків, які майже щодня закликають уряд зробити умови для них суворішими.

Приманка для мігрантів

Демографічний прогноз було опубліковано на тлі занепокоєння в країні кількістю потенційних приїжджих із Болгарії та Румунії після того, як у січні Сполучене Королівство відкриє кордони для двох нових членів Європейського Союзу. Нині уряд відчайдушно намагається обмежити доступ болгар і румунів до британської безкоштовної Національної служби охорони здоров’я та соціальних виплат із безробіття. Як прогнозується, у наступні п’ять років останні щороку поповнюватимуть населен­­ня країни приблизно на 50 тис. осіб. Однак це дуже складно зробити, адже обмеження суперечать зобов’язанням Лондона за європейськими угодами, якому Брюссель погрожує судом на випадок дискримінації мігрантів зі Східної Європи.

Чимало іммігрантів аж ніяк не тягар для економіки, вони працюють завзятіше за місцевих, платять величезні податки та поліпшують ситуацію із зайнятістю

Після того як 2004-го до ЄС вступили Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина і Словенія, на Туманний Альбіон прибуло стільки мігрантів, що уряд втратив їм лік. Можновладці визнають, що в країні оселилося майже на півмільйона більше осіб, ніж передбачалося. Причому неочікувані демографічні зміни були зафіксовані лише після перепису населення 2011-го.

Сполучене Королівство вже давно є магнітом для іноземців. Частково це зумовлено тим, що англійську вивчають як обов’язкову в школах країн Східної Європи, та й за межами ЄС. Частково пов’язано з тим, що Національна служба охорони здоров’я Великої Британії завжди дозволяла іноземцям поряд зі своїми громадянами безплатно користуватися медичними послугами. А почасти з тим, що людям, які заробляють набагато менше в рідних країнах, британська соціальна допомога та виплати з безробіття видаються щедрими.

Читайте також: Масова імміграція змінює Європу

У результаті в 1980–1990-х до Туманного Альбіону прибуло чимало людей, які претендували на політичний притулок, особливо з Іраку, Афганістану та інших конфліктних зон. Однак насправді більшість із них були економічними мігрантами, а не справж­німи жертвами політичних переслідувань чи війн. Тож для подолання дедалі більшого протесту громадськості лейбористські та консервативні уряди поступово запроваджували жорсткіші норми. Тепер набагато складніше просити політичного притулку в Британії, а потенційні біженці не можуть мати оплачувану роботу, доки їхні справи не вирішаться.

Хоча за останні 10 років звернень щодо політичного притулку поменшало, кількість людей, які легально приїжджають задля працевлаштування, зросла. Тож у влади виникла дилема. Населення Великої Британії, як і більшості західноєвропейських держав, старішає, а отже, країна потребує робочої сили для наповнення пенсійного фонду. А в умовах дедалі більш глобалізованої економіки Сполученому Королівству потрібні висококваліфіковані лікарі, інженери, IT-фахівці та інші спеціалісти з країн, що розвиваються, на кшталт Індії.

Однак на дебати всередині Британії дуже негативно вплинув несподіваний наплив людей із країн – нових членів ЄС, що збіг­лося в часі з дедалі більшим протестом проти її членства в євроклубі серед тамтешньої громадськості. На думку британців, через розширення Євросоюзу, за яке тривалий час ратувала країна, вони змушені приймати мільйони людей, від яких немає вливань в економіку.

Про наявність гострої проблеми свідчать деякі дані. Згідно з нещодавнім звітом ЄС, підготовленим під керівництвом Ласло Андора, європейського комісара з ринку праці, соціальних питань і політики соціальної інтеграції, у Великій Британії мешкає понад 600 тис. безробітних мігрантів із Євросоюзу, що лише Національній службі охорони здоров’я обходиться в £1,5 млрд. За останні п’ять років їхня чисельність різко збільшилася. 2012-го в Сполученому Королівстві проживало 611 779 «неактивних» мігрантів – ця цифра сягає кількості населення Глазго і свідчить про суттєве зростання порівняно із ситуацією шість років тому (відповідно 431 687 осіб). За три роки – до 2011-го – безробітних, які прибули з країн ЄС до Великої Британії, побільшало на 73%.

Читайте також: Тиснява на острові

Водночас різко зросла кількість східноєвропейців, яких звинувачують у махінаціях, кишенькових крадіжках, проституції, торгівлі людьми, фіктивних позовах і так званих мандрівках за соціальними виплатами (benefit tourism). Нещодавно в суді розглядалася справа групи чеських шахраїв, які намагалися отримати £1 млн через податкове зарахування та соціальні виплати на дитину. Минулого літа Велика Британія депортувала понад 60 безпритульних ромів із Румунії, що влаштували табір на газоні фешенебельної вулиці Парк-Лейн у західній частині Лон­­­дона та жебракували перед провідними туристичними готелями (див. Тиждень, № 34/2013). Деякі приїжджі з Росії, Албанії та інших європейських держав, які не входять до складу ЄС, беруть активну участь у злочинних оборудках – від торгівлі людьми до наркотиків, проституції та інших нелегальних схем. Публічне обговорення цих справ сприяло утвердженню думки про те, що Велика Британія є легкою здобиччю для деяких кримінальних елементів зі Сходу.

Однак британське населення зростає не лише за рахунок мігрантів зі Східної Європи. Криза єврозони змусила багатьох мешканців Греції, Португалії та середземноморських країн шукати тут роботу. Дехто, щоправда, приїжджав із великими сумами.

У результаті ціни на нерухомість, особливо в Лондоні, різко попов­зли вгору. Тепер для пересічних британських покупців-новачків придбання нерухомості в центральних або віддалених районах міста практично нереальне.

Тягар для економіки?

Чому східноєвропейці привертають стільки уваги? По-перше, вони приїжджають масовіше порівняно з іммігрантами із країн, що розвиваються. По-друге, переважна частина їх успішно конкурує з місцевим населенням Великої Британії, коли йдеться про не надто престижні роботи або такі, на які поміж британців бракує кваліфікованих претендентів. По-третє, величезна кількість східноєвропейців прибуває туди легально, на відміну від людей, таємно перевезених із Китаю, В’єтнаму, Індії чи країн Африки. Останніх здебільшого ловлять і повертають додому.

Резонанс навколо імміграції має три небезпечні наслідки. По-перше, активізувалися націоналізм і майже расистське ставлення до багатьох іноземців, що використовують деякі праві політики. По-друге, мешканцям країн поза межами ЄС тепер дуже складно отримати візу, що відлякує мільйони китайських гостей, а також студентів, які могли б приїхати до Великої Британії на навчання. По-третє, британці забувають про реальні здобутки для їхньої економіки від імміграції протягом останніх 20 років.

За різними даними, чимало приїжджих аж ніяк не тягар для економіки, вони працюють завзятіше за місцевих, платять величезні податки та поліпшують ситуацію із зайнятістю по всій країні. Звинувачення, ніби більшість із них – це «паразити», які прагнуть жити на соціальну допомогу, не підтверджується офіційними даними: із 5,7 млн дорослих, які звертаються до держави щодо виплати допомоги, тільки 371 тис. народилися поза межами Британії, причому лише 62 тис. з них – у ЄС. Згідно з дослідженням, проведеним у 18 європейських державах у період між 1999 та 2007 роками, в співвідношенні до ВВП Туманний Альбіон посідає третє місце поміж країн, що найменше витрачаються на допомогу іммігрантам.

Читайте також: Іммігранти компенсували 5% втраченого українського населення

Однак це питання стало політичним, бо іммігранти загострюють нерівномірний розподіл доходів у Сполученому Королівстві. Деякі приїжджі, особливо висококваліфіковані працівники, заробляють великі гроші, хоча більшість є низькооплачуваною робочою силою. Британці, які втратили зайнятість унаслідок рецесії або щойно завершили навчання, переважно ставляться до них як до конкурентів.

Крім того, ті, хто скаржиться, ніби Велика Британія – це маленька перенаселена острівна країна, яка не може приймати стільки люду, забувають, що більшість іммігрантів зі Східної Європи не збираються залишатися в країні на постійній основі. Велика кількість поляків приїхали після 2004 року, однак багато з них повернулися додому, коли почалася рецесія й умови в Польщі поліпшилися. Самі британці нерідко емігрують – країна має найвищий після Іспанії еміграційний показник у Європі. Тож до того, щоб Туманний Альбіон заполонили східноєвропейці, ще далеко. Утім, жоден із цих аргументів не покладе край суперечкам. Найімовірніше, питання імміграції нависатиме над британською політикою ще багато років.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
  • Спека! Шалена спека! На сонці за +40 °С, і це дуже відчутно. Розмови про відпочинок і море лунають повсюди: «Їдете? Куди? Як?».
    23 липня, Яна Вікторова
  • Система державної підтримки в Росії демонструє дива неефективності. Україна ще має шанс уникнути таких помилок
    23 липня, Катерина Барабаш
  • За понад як 20 років незалежності українці, попри задекларовану в Конституції соборність, все більше замикались по регіональним квартирам. Галичани дивилися на захід, жителі Донбасу на схід, кияни – на Туреччину, Єгипет і Тайланд. Радикально скоротилися внутрішні перельоти, повмирали малі аеропорти. Трансукраїнські потяги долали українські простори за десятки годин, а стан доріг ніяк не сприяв і автомобільному сполученню.
    22 липня, Вадим Войтик
  • Недбальство сепаратистів може спричинити масове отруєння ґрунтових вод і річки Кодема.
    22 липня, Павло Василів
  • Турецькій економіці потрібні нудні звичайні реформи. Натомість її підрихтовують нашвидкуруч
    22 липня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено