Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
3 лютого, 2011   ▪   Франк Валь   ▪   Версія для друку

Достукатися до небес

Де проситимуть притулку російські та українські політики?
Матеріал друкованого видання
№ 4 (169)
від 28 січня, 2011
Достукатися до небес
До фото:  БУДИНОК  для ШУКАЧІВ ПРИТУЛКУ. Маєток родини Лужкових у Кітцбюелі, Австрія


Нова хвиля шукачів політичного притулку стукає у двері Європейського Союзу. Однак це ані повні човни африканських біженців, які тікають від бідності, ані азійські клієнти албанських торгівців людьми. Перші, як відомо, часом перевертаються в Середземному морі неподалік Сицилії, а другі задихаються в турецьких вантажівках. Ні, цього разу це видатні біженці з царства «бездоганного демократа» Путіна (так колись назвав свого друга й потім помічника при працевлаштуванні в Газпромі колишній німецький канцлер Ґергард Шрьодер). 
Йдеться про добре знаного екс-мера Москви та співголову «Єдиної Росії» Юрія Лужкова. Через аж надто демократичний характер своєї країни після непередбаченої відставки з посади головного московського корупціонера він вирішив отримати прихисток у Латвії, щоб мати необмежене право на проживання та свободу пересування Європейським Союзом. Африканські біженці та азійські шукачі притулку можуть про це тільки мріяти.
У часи, коли Єлєна Батуріна була багатою дружиною все ще мера, вона скуповувала нерухомість в Австрії, як перлини для намиста. Наприклад, готель Grand Tirolia у Кітцбюелі, гольф-клуб Eichenhain, віллу в Рейті та маєток в Аураху, який крім головної будівлі має ще й будинок для друзів та гостей. Зрозуміло, що там не було вільного місця для чоловіка, тож йому довелося переметнутися до Латвії. А може, й через навалу до Альп інших росіян, які не довіряють бездоганній російській демократії.
Але заявку Лужкова латвійці відхилили. 17 січня міністр внутрішніх справ Латвії Лінда Мурнієце включила його до переліку осіб, в’їзд яких у країну небажаний.

Постає також питання: хто буде наступним? Що станеться, якщо між російськими прем’єр-міністром Владіміром Путіним та президентом Дмітрієм Мєдвєдєвим відкрито спалахне боротьба за владу? Звичайно, Путін очікувано переможе в ній. Звичайно, абсолютно демократичним шляхом. Чи не варто Лужкову краще придбати двоквартирний будинок та чекати на наступного шукача притулку? А що як Путін несподівано буде змушений залишити своє царство? Чи поділиться з ним Шрьодер своєю квартирою в Ганновері? Чи він переховуватиметься в палаці Сільвіо Берлусконі? Звісно, якщо останній переживе 123-й парламентський вотум недовіри та проголосить 65-й закон, який утверджує його імунітет.

Однак це буде можливо, тільки якщо Європарламент не здійснить своєї погрози записати Путіна першим номером у чорному візовому списку ЄС. Інакше він матиме змогу завітати тільки до Білого дому (звісно ж, вашингтонського, бо московський час від часу обстрілюють із танків) та ввічливо спитати: «Можна увійти?» Більше шансів на ствердну відповідь, якщо тоді президентом США буде не Барак Обама, а нова ікона Руху чаювання Сара Пейлін. Дуже ймовірно, що вона досі не знає, хто стукає в її двері.

Водночас не виключено, що Європарламент не вчинить так само, як і в справі покійного Сєрґєя Маґнітского (російського юриста, який викрив схему розкрадання російського бюджету, був заарештований і помер у слідчому ізоляторі). У середині грудня 2010 року більшість євродепутатів схвалила резолюцію, яка рекомендує всім країнам – членам ЄС заморозити активи 60 російських офіційних осіб, пов’язаних зі справою. Можливість застосування таких самих санкцій розглядають і в США. Без грошей немає меду.

Значно складнішою є ситуація для потенційних біженців із ближчого до Європи регіону. Де має український урядовець шукати допомогу, якщо навіть Москва не виглядає безпечною? Чехія не надасть притулку, оскільки там уже є один український екс-урядовець. Може, це й була причина нещодавнього президентського візиту до Країни Вранішнього Сонця? Можливо... Втім, якщо дедалі більше російських громадян дрейфуватимуть до Європейського Союзу, то в Російській Федерації буде більше місця для біженців з інших країн. Але хто ж захоче їхати до Росії? Кажуть, китайські в’язниці переповнені. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про напівзабуту історію масового знищення євреїв у Румунії та на підконт­рольних їй територіях у роки Другої світової війни, а також про європейську історичну пам’ять і причини того, чому частині сучасних румунських та молдовських політиків бракує сміливості визнати роль і місце своїх націй у Голокості, Тижню розповів швейцарський дипломат та історик Сімон Ґайссбюлер.
    22 січня, Ганна Трегуб
  • Як статус культурної столиці Європи змінює міську громаду: досвід Вроцлава
    22 січня, Анна Корбут
  • Як показує практика, хворіти в «ДНР» небезпечно для життя не лише з огляду на самі захворювання, а й зважаючи на рівень медицини, яка ще лишилася тут, в окупації.
    22 січня, Станіслав Васін
  • Під час інавгурації 45-го американського президента складно було знайти моменти, які б хоча б злегка не контрастували із його попередниками.
    21 січня, Ольга Ворожбит
  • Найбільше значення в житті Олександри Екстер мали два міста: Київ і Париж. Але саме в Києві вона прожила найдовше
    21 січня, Тетяна Філевська
  • Уже який день я збираю подібно до славно­звісного Шурика з відомої комедії слова та мовні звороти воєнного часу: «Ремонт хороший, бо до війни зробили», «Знайди мені хоч когось у «республіці», кого задовольняли б ціни та зарплати», «Люди повертаються», «Де були? Виїжджали?».
    21 січня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено