Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
5 листопада, 2012   ▪   Ганна Трегуб ,   Дмитро Губенко   ▪   Версія для друку

Американський історик Фріц Штерн: “Тільки вільні ЗМІ можуть зробити політиків підзвітними суспільству”

Улітку 2009 року три дні провели разом Фріц Штерн, американський історик, який присвятив своє життя вивченню історії Німеччини, та Гельмут Шмідт, канцлер ФРН у 1974-1982 роках. Результатом їхніх тривалих бесід про історію та сучасність Європи та Америки стала книжка «Наша епоха. Діалог», що була перевидана в Україні видавництвом «Темпора». Цього літа Тиждень.ua мав нагоду поспілкуватися з паном Штерном.
Американський історик Фріц Штерн: “Тільки вільні ЗМІ можуть зробити політиків підзвітними суспільству”

Тиждень.ua:У діалозі з Гельмутом Шмідтом ви говорите про людей, які можуть мати авторитет у сьогоднішньому світі. Хто для вас є такою людиною?

Таких людей дуже мало. Кого бракує у європейських справах, так це Жака Делора, у європейській політиці, я сказав би, – Жан-Клода Юнкера, прем’єр-міністра Люксембургу. А якщо говорити про загальні, інтелектуальні речі, моральні питання – мені важко назвати ще когось.

Тиждень.ua:Чим відрізняється менталітет молоді у минулому і сучасної?

Я думаю, в 1930-40-х молодь і Європи, і Америки мусила зважати і дуже перейматися державними справами Європи і США, тому що це були часи Великої економічної депресії. У Європі ще й через боротьбу з фашизмом, а інколи – і з комунізмом. Але в основному таки з фашизмом, тому що він формально був агресивним. Вони були просто змушені серйозно ставитися до суспільних подій. А зараз, на мою думку, для молоді характерне невдоволення і брак інтересу до громадських справ – надзвичайно серйозні і прикрі ознаки.

Тиждень.ua:Політика і правда – це одне з питань вашої бесіди з паном Шмідтом. Чи можуть політики бути моральними у реальному житті?

Це питання вони ставлять собі ще з часів Макіавеллі. Кожному політику добре знайома велика спокуса брехати, казати неправду. Тому політики повинні, як кажуть англійці, бути «підзвітними»: або через вільну пресу, або перед парламентом і юридичною системою. Це надзвичайно важливо. Звісно, хотілося б казати, що політики самі б хотіли регулярно говорити правду. Я повторюся: спокуса робити інакше настільки велика, що для контролю і відповідальності перед вільною пресою абсолютно необхідні вільні засоби масової інформації.

Тиждень.ua:Які в Барака Обами шанси бути переобраним на другий термін?

Надії на його переобрання дуже великі. Я думаю, для Сполучених Штатів і всього світу буде дуже-дуже погано, якщо оберуть когось настільки політично і морально нечуйного, як Мітт Ромні. На мою думку, Барак Обама правильно уявляє собі місце Америки в світі. У нього скромніше уявлення про це, ніж було в Джорджа Буша, і, я гадаю, в нього правильна програма економічного одужання. Обама хоче щось у цій країні зробити з розподілом ресурсів між дуже багатими і середнім класом та тими, кому доводиться нелегко в економічному і соціальному значенні. Я думаю, Обама дуже добре відчуває ці питання і ключові проблеми. Я сподіваюся, що його переоберуть, але наразі шанси обох кандидатів рівні – можливо, трішечки на користь Обами. Але так багато може змінитися, особливо в зовнішньому світі, для економіки ЄС і США, що наслідки можуть бути для Обами дуже негативними.

Тиждень.ua:Як ви бачите майбутнє євро і Європейського Союзу у цілому?

Бажання і реальність – це завжди різні речі. Я хотів би, щоб Євросоюз вижив. А для того, щоб вижити, йому треба бути сильнішим. Як вже було сказано кимось, треба що більше Європи – але ретельніше окресленої, з кращим управлінням, такої, яка визнає існування національних відмінностей, різних інтересів тощо. Думка про те, що ЄС може розвалитися, повинна підштовхнути європейців до розуміння всього того, що символізує ЄС: величезного досягнення останніх 50 років і одного з найбільших досягнень сучасної Європи. Те, що можна дати Євросоюзу розвалитися, не повинно взагалі нікому спадати на думку. Я гадаю, що для його порятунку було зроблено достатньо, але розумію, що економічна ситуація теж негативно відбивається на ЄС. Майбутнє Євросоюзу не можна відділити від того, що я назвав би моральною, політичною і економічною кризою капіталізму на даний момент. Корупція, яка існує в світі, особливо в економічному світі, робить європейську проблему ще тяжчою.

Чи бачите ви в майбутньому Україну членом Євросоюзу?

Це важко, і це все, що я поки що з цього питання можу сказати.  Це дуже залежить від політичного розвитку самої України: до якої міри вона стане функціональним, вільним, ліберальним суспільством? Одне з ключових питань тут – це те, що політичний розвиток вашої країни виправдає вступ України в ЄС.

Біографічна нота

Фріц Штерн народився 1926 року у Бреслау, тепер Вроцлав, у родині медиків єврейського походження. Попри те, що Штерни перейшли в християнство ще в середині ХХ століття, 1938 року через антиєврейську політику Адольфа Гітлера родина виїхала з Німеччини до США. Начався у Колумбійському університеті, де здобув бакалаврський, магістерський та докторський ступені. Там же викладав з 1953 по 1997 роки. Сфера наукових зацікавлень Штерна: зародження і розвиток націонал-соціалізму в Німеччині, історія єврейської громади в Німеччині.

Цитати з книжки Гельмут Шмідт, Фріц Штерн  «Наша епоха. Діалог»:

Шмідт: Під час його (Брєжнєва) державного візиту в 1978-му, я запросив його до себе додому. Коли він побачив будинок, серед решти будинків Нойє Гаймат, а під кожним будинком ще й стояло авто — то він серйозно подумав, що це квартал для номенклатури. Брєжнєв тоді ще поцікавився, де ж тут стіна, котра має нас захищати? Можливо, саме тоді він уперше щось зрозумів про життєві стандарти західних німців.

Шмідт:Я виходжу з того, що навіть у 2050 році ми (європейці) не будемо мати спільної зовнішньої чи оборонної політики, усе це видається мені неможливим. Наприклад, що французи нададуть свою ядерну зброю в розпорядження якоїсь європейської оборонної структури. Те саме стосується й англійців. І мені видається цілком неможливим те, що Франція або ж Англія відмовляться від того, щоб мати власні посольства в Москві, Бразилії чи Вашингтоні. Та й сама Німеччина від того не відмовиться.

Шмідт:Коли дійде до прийняття (до ЄС) Туреччини, це може стати початком кінця Європейського Союзу... Для Європи це була б катастрофа. Туреччина зараз має 70 млн населення, наприкінці століття вона матиме понад 100 млн. Таким чином Туреччина стала б найбільшим за кількістю населення членом Європейського Союзу. І ми витрачали б частину нашого спільного бюджету на те, щоб нарешті зробити з Туреччини прогресивну індустріальну державу, а водночас завдяки праву вільного пересування та повсюдного проживання в усіх країнах-учасницях мали б не 2,5, а 7 млн турків в Німеччині. Це все на тлі того, що в Туреччині зараз набирає обертів процес реісламізації.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Унікальне поєднання низки природних переваг Полтавщини не конвертується в належний рівень життя населення краю
    30 вересня, Олександр Крамар
  • «Суддівське» засідання Верховної Ради перетворилася на політичне шоу, від якого постраждали передусім ініціатори.
    30 вересня, Андрій Голуб
  • Чи відбудеться зміна поколінь на електоральному полі вчорашніх регіоналів
    30 вересня, Денис Казанський
  • Про особливості проекту головного кошторису країни на наступний рік
    30 вересня, Любомир Шавалюк
  • Революцію роблять романтики, а користаються нею негідники — це про нас. Хоча насправді буває по-різному. Навіть радикально протилежно, якщо романтики від самого початку добре знають, чого насправді хочуть. У нашому випадку з цим не склалося. У нас мрії та їх реалізація — речі чомусь не надто взаємопов’язані, відповідно завжди відбувається експромт, потім зрада чи перемога, ну й насамкінець розчарування.
    30 вересня, Роман Малко
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено