Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
30 серпня, 2012   ▪   Майкл Бініон   ▪   Велика Британія   ▪   Версія для друку

Глухий кут. Справа засновника Джуліана Ассанжа стала дипломатичним ребусом для Великої Британії та Еквадору

Щойно цей білявий чоловік вийде за поріг елегантного лондонського особняка, де він переховується вже майже три місяці, – його заарештують, надягнуть наручники, відвезуть до аеропорту й посадять на літак до Швеції, а там на нього чекає звинувачення у зґвалтуванні й сексуальних домаганнях.
Матеріал друкованого видання
№ 35 (252)
від 30 серпня, 2012
Глухий кут. Справа засновника Джуліана Ассанжа стала дипломатичним ребусом для Великої Британії та Еквадору

Але Джуліан Ассанж, австралієць, який заснував сайт Wikileaks, не має жодних намірів покидати територію посольства Еквадору, де йому надали політичний притулок. Тож поліцейським патрулям на сусідніх вулицях залишається чекати. Можливо, довго.

Справа Ассанжа – одна з найнезвичніших дипломатичних проблем для Лондона за останні роки. Для своїх прибічників він мученик за свободу. Адже опублікував у інтернеті тисячі американських дипломатичних повідомлень, а тепер потерпає від переслідувань охопленого жагою помсти Білого дому, який збирається віддати його під суд за океаном. Для супротивників – необачний дивак-егоїст, який намагається сховатися від серйозних особистих звинувачень у Швеції, тому що йому нібито загрожує екстрадиція до Сполучених Штатів.

Ще дужче ситуацію заплутало несподіване рішення Ассанжа шукати захисту й політичного притулку в невеличкому посольстві Еквадору в Лондоні. Він зробив це якраз напередодні винесення британським судом рішення про екстрадицію до Швеції, де його звинувачують у сексуальних домаганнях до двох жінок. Британія тепер заявляє, що зобов’я­­зана, згідно з європейським законодавством, заарештувати австралійця й відправити саме туди. А він твердить, що тіль­­ки-но прибуде на Скандинавський півострів – його автоматично відішлють до Сполучених Штатів, де йому загрожує смертна кара за розголошення тисяч дипломатичних таємних послань, які піддали загрозі життя американських громадян та їхні закордонні контакти.

Читайте також: Інтрига Ассанжа: борець за свободу інформації у пошуках політичного притулку

Чому Ассанж сховався в посольстві Еквадору – далекої країни, яка, здається, має дуже небагато спільного з міжнародним скандалом, що викликаний минулорічним обнародуванням на Wikileaks дипломатичних таємниць? Насправді це був дуже розумний вибір. Молодий президент Еквадору Рафаель Корреа – представник лівих сил, на інстинктивному рівні ворожий до Сполучених Штатів. Він радий виступити в ролі захисника свободи почасти тому, що це дозволить відволікти увагу від жорстких санкцій проти преси з боку його ж таки уряду в Еквадорі. Але поки в Кіто міркували, чи задовольнити Ассанжеве прохання про притулок, уряд Британії припустився надзвичайно недолугої помилки. Третьорядний чиновник із Міністерства закордонних справ у спробі натиснути на Еквадор надіслав ноту, в якій ішлося про те, що Лондон може оголосити представництво цієї країни позбавленим дипломатичної недоторканності. Там-таки було сказано, що, згідно з Віденською конвенцією, посольства не мож­­на використовувати для переховування злочинців у розшуку, і цитовано рішення одного з британських судів від 1987 року.

У Кіто це послання витлумачили в тому сенсі, що Британія ось-ось віддасть наказ поліції взяти посольство штурмом і заарештувати Ассанжа. Міністр закордонних справ Еквадору звинуватив Британію в імперському мисленні, залякуванні невеличкої латиноамерикансь­­кої держави й негайно надав Джуліанові притулок. Британія, опинившись у надзвичайно незручному становищі, твердила, що не мала жодних намірів штурмувати посольство: це викликало б скандал світового масштабу і створило б небезпечний прецедент. Її диппредставництва у всьому світі теж могли б опинитися під такою загрозою. Але тепер проблема і Британії, і Еквадору полягає в тому, що жодна з двох країн не може зрушити з мертвої точки.

Кіто звернулося до Лондона з проханням дати дозвіл на безпечне транспортування Ассан­­жа зі свого посольства до аеропорту, на рейс до Південної Америки. Британія відмовила.

Чи здатен Еквадор усе ж таки нелегально вивезти Ассанжа з Туманного Альбіону? Попри сенсаційні заяви, що його можуть заховати в «дипломатичному вантажі», це дуже малоймовірно. 1984 року нігерійське посольство намагалося нелегально транспортувати викраденого міністра-дисидента назад до Африки. Його накачали наркотичними засобами і сховали в дерев’яному ящику, але дипломата знайшли ще до того, як вантаж поклали в літак. Додам ще й те, що в Ассанжа не вийде перевдягнутися і спробувати прослизнути в аеропорт серед ночі: поліція не зводить із посольства очей.

Тож наразі склалася патова ситуація. Тим часом пропагандистська війна через Ассанжа набирає обертів. Еквадор і прихильники творця Wikileaks прагнуть показати, що над ним навис­­ла загроза американського ордера на арешт, і применшують ніяк не пов’язану з цим проблему звинувачень у сексуальних домаганнях, які чекають на нього у Швеції. Британія заявляє, що проблеми свободи слова і гнів, який Ассанж викликає у Сполучених Штатів, не мають ніякого значення. Вашингтон не зробив жодної спроби добитися екстрадиції Джуліана з Британії впродовж двох років, коли він жив там на поруках, поки Швеція розслідувала позови двох жінок проти нього. Навіщо Білому домові чекати видачі Ассанжа Швецією, якщо її суди, очевидно, самі будуть рішуче проти того, щоб посилати його до США назустріч можливому смертному вирокові?

У цій пропагандистській вій­­ні з’явилося й кілька безвідносних щодо справи моментів. Перший і найконтроверсійніший – серйозні чи ні звинувачення в сексуальних домаганнях. Части­­на прихильників Ассанжа відкидають їх. Як і сам відповідач, вони твердять, що зґвалтування як такого не було і жінка, яка подала на нього до суду, діяла із власної волі. Деякі політики навіть висловили припущення, що цей момент неважливий, чим викликали бурю серед жіночої половини електорату. Президент Корреа не визнає звинувачень проти Ассанжа в сексуальному злочині, оскільки, за його словами, чоловік не може зґвалтувати жінку, з якою разом спить. Він заявив, що діяння, в якому його звинувачують, «не вважалось би злочином у 90–95% країн світу».

Проти Ассанжа грають ті численні колишні друзі та співробітники, які відкрито засудили його вчинки. Багато хто каже, що він параноїк, хворий на нарцисизм та манію контро­­лю, прагне маніпулювати іншими й невдячний до своїх прихильників. Дехто з тих, у кого Джуліан мешкав у Британії в очікуванні судових слухань щодо його екстрадиції до Швеції, казали, що як гість він був дуже тяжким і вимогливим.

Скільки часу зможе заснов­­ник Wikileaks гостювати в посольстві Еквадору? Є прецеденти, коли таке тривало дуже довго. Семеро російських п’яти­­десятників із Сибіру знайшли притулок в американському посольстві у Москві 1978-го і провели там п’ять років. Вони жи­­ли в невеличкій кімнатці в підвальному приміщенні весь час, доки дістали дозвіл на виїзд із країни. Кардинал Міндсенті, противник комунізму, 1956 ро­­ку втік до посольства США в Будапешті і прожив там 15 років, аж доки виїхав до Австрії.

Мало хто вірить, що еквадорські дипломати захочуть дов­­го терпіти свого незручного і примхливого гостя. І справді, дехто з громадян їхньої країни вже висловює думку, що Ассанжу пора залишити територію посольства. Але ні Лондон, ні Стокгольм не поспішають наперед гарантувати, як цього вимагає Кіто, що його не відправлять до Америки. Тим часом, як подейкують, в Адміністрації президента Обами немає згоди щодо того, чи потрібні тут суд і прохання про екстрадицію. Дех­­то вважає, що це перетворить австралійця на мученика, а інші кажуть, що його варто судити, аби іншим не кортіло розголошувати державні таємниці.

Якщо Ассанж таки поїде до Швеції, його, невиключено, виправдають, і тоді він зможе вирушати куди йому заманеться. Але поки що він не виказує ані найменшого бажання переступати поріг посольства. Навіть якщо зовсім поруч, за рогом – спокуси знаменитого торговельного центру Harrods.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
  • У переліку головних загроз для України найближчим часом розвідники називають перекидання систем ППО на Донбас та масштабні навчання ЗС РФ на кордонах
    26 серпня, Андрій Голуб
  • Як співіснує удаваний і справжній патріотизм на звільненому Донбасі
    26 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Своєю поведінкою та політичними й діловими зв’язками Дональд Трамп відіграє роль «корисного ідіота» для Владіміра Путіна
    26 серпня, Едвард Лукас
  • Французький погляд на Україну змінюється під впливом внутрішнього українського фактора
    26 серпня, Алла Лазарева
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено