Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 червня, 2012   ▪   Богдан Цюпин   ▪   Версія для друку

Грузія, Азербайджан, Вірменія - лебідь, рак і щука

Південний Кавказ міг би досягти більшого, взявши за приклад балтійську трійку, але реалії Закавказзя не дозволяють азербайджанцям, вірменам та грузинам сподіватися у найближчому майбутньому на рівень стабільності, безпеки і добробуту Балтії
Грузія, Азербайджан, Вірменія - лебідь, рак і щука

І Баку, і Тбілісі, і Єреван називають зближення з Європою важливим елементом своєї зовнішньополітичної стратегії, але амбіції у трьох столицях різні, а можливості їх втілення опинилися у повній залежності від болісних реалій Кавказу та набору важких сусідів: Росії на півночі та Ірану на півдні.

Брюссельський Центр європейської політики спробував наприкінці червня зібрати представників дійових та зацікавлених сторін, щоб розібратися зі станом справ та перспективами Закавказзя. Той факт, що представник Вірменії не приїхав, пославшись на внутрішньополітичну нагальність, сам по собі дав відповідь на кілька можливих запитань. Вірменсько-азербайджанське протистояння довкола Нагірного Карабаху називають реальним можливим приводом для нового спалаху конфлікту будь-якого дня.

Від Азербайджану був не урядовець, а парламентарій Асім Моллазаде, який очолює Партію демократичних реформ. А від Грузії була майже юна, але високопосадова Ека Ткешелашвілі, яка донедавна була міністром закордонних справ, а зараз - віце-прем’єр і міністр реінтеграції Грузії. Назва її посади нагадує про територіальні проблеми і в цієї країни.

Зі сторонніх, але причетних або зацікавлених був представник зовнішньополітичного відомства ЄС Рейнголд Брендер. Від НАТО — радник генсека Альянсу Джеймі Шеа. Американські погляди представляв колишній працівник Держдепартаменту США Метью Брайза. Упродовж усієї зустрічі найчастіше згадували не представлену там сторону – Росію. Азербайджанський політик по-східному м’яко, але неприховано, а грузинська гостя відверто й однозначно називали Москву силою, яка діє в регіоні, жорстко проштовхуючи власні інтереси, багато з яких йдуть у розріз з прагненнями Баку й Тбілісі.

Читайте також: Чим живе сучасний Карабах

Росія не змогла змінити наш курс!

Ека Ткешелашвілі робила наголос на тому, що “попри російську окупацію 20% грузинської території” її країна не збирається змінювати свої внутрішньополітичні завдання та зовнішні пріоритети. “Війна 2008 року не досягла головного завдання Москви, вона не змінила курсу Грузії на розбудову успішної вільноринкової економіки і на повну євроатлантичну інтеграцію: членство в НАТО, а згодом в ЄС”, - твердо заявляла Ткешелашвілі і ділилася неофіційною інформацією з дипломатичних джерел: “нам недвозначно дали зрозуміти, що саміт НАТО в Чикаго був останнім, де не розглядалося питання чергового розширення альянсу”.

Джеймі Шеа при цьому кивав, але не підтверджував і не розвивав цієї теми. Натовець радше наголошував на потребі не чекати на вирішення великих проблем Південного Кавказу, а братися за малі. Наприклад, створити надійну систему спостерігачів у зонах конфліктів. І для грузинів, і для азербайджанців майже знеболювальним був наголос представника альянсу, на тому, що розв’язання суперечок в регіоні може базуватися лише на принципах територіальної цілісності країн. Шеа посилив своє твердження наголосом на тому, що не можна потурати тим, хто намагається вести мову про вирішення суперечок, відштовхуючись від стану справ “створених де факто”

Ека Ткешелашвілі далі визнала, що вирішення грузинських проблем з Росією зараз не зрушиться, що б не робили в Тбілісі (окрім повного підпорядкування вимогам Москви). Натомість вона заявила, що Грузія сподівається змін у самій Росії і закликала ЄС ці зміни підштовхувати: “Чому європейські діячі могли говорити про бойкот Євро-2012 в Україні, вказуючи на недоліки української політичної ситуації, але ніхто в ЄС не сміє навіть півсловом поставити участь в олімпіаді у Сочі 2014 року у залежність від вирішення набагато більших проблем з демократією та верховенством закону у Росії!”     

Читайте також: Росія досі становить загрозу для Грузії

Нафта і Євробачення

Асім Моллазаде нагадав брюссельській аудиторії, що Азербайджан зараз не претендує на те, щоб його вважали ліберальною демократією європейського зразка, але і не збирається перетворюватися на суворо ісламський нафтовий емірат арабського зразка: “Ми хочемо зближення і співпрацю з Євросоюзом і готові багато чого запозичити, але не ведемо мову про інтеграцію. Наші власні економічні можливості розвиваються непогано"

Не забув він і про Альянс: “Що стосується співпраці з НАТО, то і систему безпеки ми можемо розбудовувати свою. Її можна би було створити на основі, наприклад, ГУАМ”. Азербайджанський політик без тіні іронії ілюстрував прагнення до країни до європейських стандартів фактом проведення у травні в Баку пісенного конкурсу Євробачення.

Це можна би було вважати жартом, якби це не було такою серйозною справою для азербайджанців, і ще серйознішою причиною для роздратування сусіднього Ірану. У Тегерані концерти Євробачення назвали  антиісламською подією, відкликали посла з Баку і закликали мусульман регіону протестувати проти азербайджанської влади. Азербайджанці стверджують, що Іран заохочував приготування до терористичних актів і вчинив кібернапад на азербайджанські інтернет-ресурси. Зі слів Моллазаде можна зробити висновок, що навіть коли пристрасті з Євробаченням уляжуться, взаємини з Іраном швидко не покращаться. В Азербайджані з осудом дивляться на те, як легко Тегеран йде на зближення з немусульманською Вірменією і співпрацює з Росією, щоб урізати азербайджанські амбіції.

Читайте також: США розраховують на Азербайджан?

Баку мріє про відродження важливості Шовкового шляху. Нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан лише розпалив уяву азербайджанців про можливості транспортування енергоресурсів. Якби Росія та Іран не гальмували процесу демаркації кордонів у Каспійському морі, Азербайджан міг би легше залучити інвестиції  на проекти трубопроводів з Казахстану й Туркменистану. Москва виступає проти трубопроводів, також стверджуючи, що стурбована екологічними наслідками для Каспію. Транскавказький енергетичний коридор став би важливою ланкою зв’язку між Європою та Середньою Азією та Китаєм. Хмарочоси в Баку росли би вище і швидше ніж зараз. Азербайджанці вважають, що цього не хочуть у Москві й Тегерані і побоюються у Єревані. Асім Моллазаде скаржився, що Вірменія перетворилася на “російський військовий форпост на Кавказі” і “стала заручницею амбіцій інших країн у регіоні”. Політик з Баку не забував через кожні кілька речень наголошувати, що Азербайджан та Вірменія разом з Грузією можуть жити в мирі та співпрацювати. Проте у Брююсселі відповісти йому з вірменського боку було нікому. 

Читайте також: Що думає про Євробачення азербайджанська опозиція

Далека Європа

Європейському представникові у розмові було, можливо, найважче. Рейнголд Брендер мусив відповідати за дії чи брак дій ЄС, який зараз у кризовому режимі вирішує власні труднощі, стосовно віддаленого регіону, де грають за іншими правилами і не вагаючись використовують недозволені прийоми.

Його зауваження, що проблеми Південного Кавказу треба вирішувати за участю Росії викликали задумливу паузу в представника Азербайджану, ввічливу, але двозначну усмішку американця і пряме запитання з грузинського боку: як можна давати Росії більший голос у вирішенні долі регіону, якщо теперішні інтереси Кремля абсолютно протилежні прагненням більшості країн Південного Кавказу та і самого Євросоюзу? Брайза тут по-американськи безапеляційно заявив, що Росія права вето у цих справах мати не повинна.

Далі Брендер проголосив, що в умовах європейської втоми від розширення брюссельські посадовці замість обіцянок повноправного членства пропонують країнам за теперішніми межами ЄС роздвоєний підхід: “політичну асоціацію та економічну інтеграцію”. Він також вважав за потрібне наголосити, що  “в обставинах після Арабської весни наголос ЄС на демократії у країнах партнерах буде ще більшим.

У відповідь на запитання Тижня, чи може Брюссель з Києвом на даному етапі тримати паузу у процесі впровадження політичної асоціації, але провадити далі економічну інтеграцію Брендер сказав “ні” і повідомив, що серед членів ЄС зараз є повний консенсус стосовно того, щоб від президента Януковича вимагати повного дотримання принципів верховенства закону відповідно до європейських стандартів: “Угода про асоціацію України та ЄС є частиною одного пакету разом з угодою про зону вільної торгівлі і не може бути відокремлена”. Просування угоди заморожене, аж поки Київ не підтвердить свою відданість європейським цінностям конкретними кроками, зокрема проведенням чесних та справедливих парламентських виборів восени.

Брюссельський Центр європейської політики, який організував дискусію щодо Південного Кавказу, також чекає. Планований подібний захід для обговорення України був перенесений з червня на вересень. Представниця центру Аманда Пол сказала Тижню, що восени з Брюсселя на Україну буде звернуто багато поглядів. Можливо більше ніж зараз спрямовано на Південний Кавказ.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа киев, ukr.net: мировые новости, Погода в Сызрани на сегодня
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено