Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
30 листопада, 2011   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Куди рухається Південна Осетія?

Алла Джіоєва, яка, за попередніми даними, отримала майже у півтора раза більше голосів, аніж підтриманий Кремлем і «Единой Россией» голова МНС Антатолій Бібілов, декларує кардинальні зміни, проте усе може завершитися банальною зміною правлячих кланів, що контролюватимуть процес відмивання російських «відбудовчих коштів»
Куди рухається Південна Осетія?

Публічно підтриманий Кокойти та Мєдвєдєвим, висуванець партії «Единство», партнера, а фактично філії «Единой России» в регіоні, голова МНС Анатолій Бібілов неодноразово декларував намір про об’єднання у разі своєї перемоги Південної та Північної Осетії, тобто остаточну інкорпорацію Цхінвальського району Грузії до складу РФ. Під час першого туру виборів, 13 листопада, було проведено референдум щодо надання російській статусу державної. Оскільки офіційною вона вже була, то такий крок, вочевидь, пояснювався саме підготовкою до майбутнього входження регіону до складу Росії. У свою чергу, офіційна Москва давно демонструвала, що розглядає «республіку» як свою складову. А риторика Дмітрія Мєдвєдєва щодо бажаного розвитку політичної ситуації у формально незалежній республіці під час цих виборів була навіть менш коректною, ніж під час коментування перегонів у суб’єктах федерації. На цьому тлі більшість опозиційних кандидатів, і зокрема найрейтинговіша екс-очільниця Міносвіти республіки Алла Джіоєва, використовували роздратування мешканців Південної Осетії, що невпинно зростає, ведмежими методами нав’язування їм провладного кандидата російським керівництвом та вдавалися до незалежницької риторики. У підсумку під час другого туру виборів, що відбувся 27 листопада, Бібілов отримав майже у півтора раза менше голосів, аніж Джіоєва.

Темна конячка

Втім, Джіоєва залишається темною конячкою, яка навряд чи кардинально змінюватиме парадигму розвитку республіки, натомість обмежившись розправою із представниками нинішньої правлячої еліти та перебравши під власний контроль розподіл російської «данини» – сотень мільйонів доларів, які формально передбачені на відбудову та фактично повторне заселення цього знелюдненого внаслідок бойових дій, економічно захаращеного «бастіону Москви на південних схилах Кавказу».

16 листопада в інтерв’ю місцевому радіо Анатолій Бібілов заявив, що для «реваншистської групи», що стоїть за Аллою Джіоєвою «спонукальним мотивом є почуття помсти… кілька тисяч наших людей будуть змушені зірватися з місця і перебратися за Рокський тунель (до Північної Осетії. – Авт.]. До мене приходять люди і кажуть, що ладні взяти в руки зброю і йти в ліс, якщо люди, що стоять за Аллою Джіоєвою прийдуть до влади». А стоять за нею перш за все клан Тедеєвих, з яким вона має родинні зв’язки, та опальний (в останні роки правління Кокойти) російський генерал Баранкевич.

Джамбулат Тедеєв, головний тренер російської збірної з вільної боротьби і брат убитого (за деякими даними, не без інтересу Кокойти) 2006 року попереднього глави клану Ібрагіма Тедеєва, був одним із найбільш імовірних кандидатів на виборах, проте не зміг взяти у них участі через так званий ценз осілості, введений буквально напередодні виборів нинішнім президентом Кокойти. Після того, як йому 30 вересня відмовили у реєстрації кандидатом, його прихильники мало штурмом не взяли будівлю ЦВК. Проте, подумавши, він, очевидно, вирішив прийти до влади з допомогою своєї родички Алли Джіоєвої, яка усім формальним вимогам чудово відповідала. У свою чергу, самого Джамбулата Тедеєва називають близьким товаришем Аркадія Ротенберга, борця дзюдо та заслуженого тренера Росії, відомого як особистого тренера та спаринг-партнера Владіміра Путіна.

Баранкевич, який є офіційним представником Алли Джіоєвої, – російський кадровий військовий, уродженець Калінінграда, у 2004–2008 роках обіймав посади міністра оборони та секретаря Ради безпеки Південної Осетії та відгравав провідну роль в опорі грузинським військам під час першої фази бойових дій у серпні 2008-го. Позиціонував себе як прихильник непохитної орієнтації на Москву і в грудні 2008-го після свого розриву із Кокойти у статті «Не місце цьому президенту в Південній Осетії» російській газеті «Коммерсант» звинуватив його в тому, що той «в будь-який момент може повернутися у бік Заходу», якщо там «грошей більше дадуть».

Та й сама Джіоєва в часи свого перебування на посаді міністра освіти демонструвала повну лояльність до Росії, аж до підтримки об’єднання із Північною Осетією в межах РФ. А 14 серпня 2007 року стала заслуженим учителем РФ. За день після другого туру виборів Алла Джіоєва звернулася до «політтехнологів і кураторів політики в Південній Осетії» в Москві із пропозицією «сказати своє достатньо жорстке слово», змусивши правлячу нині в Південній Осетії групу визнати її перемогу на виборах.

Чи спалахне громадянська війна?

Оперуючи даними паралельного підрахунку голосів, який нібито забезпечив їй перевагу над Бібіловим у 58,9% проти менш ніж 40%, а також оприлюдненими попередніми результатами голосування на 75 із 85 дільниць, Алла Джіоєва уже заявила, що «суспільство винесло вирок епосі, яка має канути в Лету», організувала масові акції на свою підтримку та поклала відповідальність за можливу дестабілізацію ситуації на опонентів, якщо вони не хочуть визнавати своєї поразки.

Проте у Бібілова та Кокойти своя логіка. Перший уже повідомив про «факти масових порушень» та підкуп членів ЦВК і подав скаргу до Верховного Суду із вимогою визнати вибори такими, що не відбулися. Головним аргументом правлячої партії є той факт, що попередні результати ЦВК і паралельного підрахунку голосів штабом Джіоєвої сильно розходяться із результатами екзит-полів, які принесли перемогу у 53,2% саме Бібілову. У свою чергу, чинний президент Кокойти, який перед першим туром голосування відкидав саму можливість перемоги на виборах Джіоєвої, мовляв, «вона жінка, а це все ж таки Кавказ» з неприхованою погрозою заявив у відповідь на святкування перемоги Джіоєвою, що «всі сторони зобов’язані прийняти рішення вищої судової інстанції, а державна влада зобов’язана забезпечити безумовне виконання рішення, хоч яким би воно було». А силовики уже в день виборів перекрили центральну площу Цхінвала.

Російська сторона вустами голови комітету ДД з міжнародних справ Константіна Косачєва вже пристала на позицію провладного кандидата, заявивши, що крапку має поставити Верховний Суд, і водночас черговий раз наголосила на прихильності саме до Бібілова: «Ми в «Единой России» і надалі вболіватимемо за нашого партійного партнера і його кандидата на посаду президента».

Натомість керівник штабу Алли Джіоєвої повідомив, що вона не збирається визнавати вердикт Верховного Суду, якщо останній визнає вибори недійсними, а її прихильники серед членів суду блокують початок його роботи через очевидні факти тиску на інших членів з боку Кокойти. У свою чергу, авторитетний серед силовиків республіки з часів свого перебування на посаді міністра оборони та серпневої війни 2008 року генерал Баранкевич пригрозив силовим сценарієм приведення Джіоєвої до влади у випадку, якщо Верховний Суд «вкраде» у неї перемогу.

Що і сталося: Верховний Суд Південної Осетії визнав вибори недійсними, причому Аллу Джіоєву було позбавлено права брати участь у повторних виборах, а Бібілова – ні. Наступні вибори призначені парламентом на 25 березня. Тим часом Алла Джіоєва проголосила себе президентом Південної Осетії, у республіці почалися заворушення.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено