Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 вересня, 2011   ▪   Дмитро Губенко   ▪   Версія для друку

Як перекроїли світ після 11.09.01

11 вересня 2001 року світ змінився, і Україна відчула це однією з перших
Матеріал друкованого видання
№ 37 (202)
від 8 вересня, 2011
Як перекроїли світ після 11.09.01

Історія не терпить умовного способу, проте напередодні пам’ятних дат людство все одно ще раз замислюється над причинами та наслідками трагедій. Найбільш резонансна на сьогодні катастрофа третього тисячоліття – це події 11 вересня 2001 року (у США їх скорочено називають 9/11), коли керовані членами «Аль-Каїди» літаки врізались у вежі-близнюки Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку та в будівлю Пентагона під Вашингтоном. Ці теракти остаточно поклали край ілюзії «кінця історії», як його зрозумів Френсіс Фукуяма, – всесвітньої перемоги ліберальної демократії. Мозаїка світоустрою розвалилась, і нова картина світу, що невдовзі склалася, була вже значно менш дружньою до України.

ТОЧКА БІФУРКАЦІЇ

Перемогою терористів, однак, цей день теж не став – у наступному десятилітті «Аль-Каїда» була поступово маргіналізована, а її очільника Усаму бен Ладена врешті-решт ліквідували. Ісламський фундаменталізм опинився під тиском спецслужб. Чим стало 9/11, то це своєрідним каталізатором змін планетарного характеру, часом досить несподіваних. На думку політологів, події 11 вересня 2001 року виявилися «точкою біфуркації», серйозно вплинувши на вибір шляху розвитку світу. Війна в Іраку, що змінила геополітику Близькосхідного регіону, значною мірою зумовлена цими терактами. Своєю чергою, нинішні проблеми в Північній Африці та на Близькому Сході до значної міри викликані конфліктом в Іраку. Фактично теракти серйозно спричинилися до перетворення світу з одно- на багатополярний. Війни в Афганістані й Іраку підірвали фінансові можливості й моральний авторитет США як єдиного полюса світу, що утворився після розпаду СРСР.

Читайте також: Спогади про 9/11

Заклопотана веденням двох виснажливих збройних конфліктів, Америка була змушена відійти зі своїх позицій, помітно занедбавши власні традиційні інтереси в Європі. Найважливішим наслідком цього для нашого регіону стало посилення Кремля, чому неабияк посприяв спровокований іракською кампанією стрибок світових цін на нафту. Росія зробилася вимушеним партнером США у «війні з тероризмом», виявивши Вашингтонові дипломатичне сприяння, а також надавши повітряний простір для американського контингенту в Афганістані. Завдяки цьому їй вдалося легітимізувати криваву різанину в Чечні й позбавити тамтешніх повстанців моральної підтримки на Заході. Згодом той зрозумів, що його використовують, проте амбіції Кремля зросли настільки, що він повернувся до уявлень про зони впливу й висунув претензії на сферу власних особливих інтересів на пострадянській території. Своєрідною кульмінацією цієї перестановки сил у регіоні стала російсько-грузинська війна 2008 року.

Україна опинилася у своєрідній сірій зоні – начебто й декларуючи «курс на євроінтеграцію», проте не роблячи практично жодних реальних зусиль, щоб його реалізувати. «Захід, зайнятий війнами з тероризмом, не надав жодної вагомої підтримки Україні, хоча в 1990-х він дуже серйозно допомагав державам Східної Європи, що звільнилися від комунізму. Фактично через своїх пострадянських керівників Київ у 1990-х не встиг на потяг до ЄС та інших євроатлантичних інституцій. А потім нам уже допомагали на цьому шляху тільки словами, бо Захід був зайнятий своїми проблемами. Висновок, якого Україна має дійти: в міжнародній політиці особливо потрібно хапати момент; часу на розкачування немає, бо завтра все може змінитися», – попереджає політолог Олександр Палій.

ІНШИЙ СВІТ

Та й сам Євросоюз без американської «парасольки» виявився не готовим до формування власної безпекової політики. Європейці поділилися на «старих» та «нових», ігноруючи стратегічні інтереси одні одних. Теперішня криза суверенних боргів практично поставила хрест і на перспективі швидкого перетворення ЄС на реальну силу (таку собі колективну наддержаву) у світовій політиці. І якщо Америка принаймні частково завдячує своїм бюджетним дефіцитом тому, що несла основний тягар «війни з тероризмом», то європейські політики можуть нарікати лише на самих себе. У боргову яму ЄС загнали їхня недалекоглядність та нерішучість.

Читайте також: 9/11/2010... І знову все спочатку

А Росія вповні скористалася з атмосфери непевності й недовіри, що запанувала у світі після 9/11. Саме вона після початку іракської кампанії охоче вбивала клин між «старою» та «новою» Європою. Їй-таки було вигідне й цькування України. «Жорстке й спрощене ставлення адміністрації Джорджа Буша-молодшого до решти світу в дусі чорно-білого поділу всіх країн на друзів та ворогів призвело до необґрунтованих звинувачень української влади в продажу оборонної системи ППО «Кольчуга» до Іраку. Як з’ясувалося, таких установок туди не постачали, проте 2002 року Київ опинився під прямою загрозою застосування санкцій із боку США та Британії», – нагадує завідувач відділу Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Сергій Толстов.

Теракти 2001 року зробили світ уразливим, відтак громадяни західних держав задля безпеки відмовилися від частини своїх прав та свобод. «ХХІ століття позначене істотним посиленням структур внутрішньої безпеки та розвідки, на які покладено протидію тероризму та екстремізму в будь-яких його формах і виявах. Це визначає надання таким спеціальним органам прав широкого контролю над будь-якою приватною інформацією включно зі стеженням за громадянами. Тому вельми актуально, аби ці спецслужби, наділені надзвичайними повноваженнями, справді відповідали первісним цілям і виконували свої статутні функції правозастосування та запобігання злочинам, а не перетворювалися на безконтрольні й не підлеглі цивільній владі силові структури», – попереджає Толстов.

НОВІ ПЕРЕЛАМНІ МОМЕНТИ

Та попри всі ці зміни, чимдалі більше західних експертів сьогодні піддають сумніву епохальність терактів 11 вересня 2001 року. Наприклад, Філіп Стефенс із Financial Times вважає, що найбільше значення в міжнародній політиці останнього десятиліття мали не війни в Афганістані чи Іраку, каталізатором яких стало 9/11, а стрімке економічне зростання азійських та латиноамериканських держав. Саме Бразилія, Індія та Китай, а не ісламські фундаменталісти кидають сьогодні реальний стратегічний виклик США. Зрозуміло, що йдеться не про військовий вимір, у якому Америка значно переважає усіх своїх конкурентів. Але боротьба за ресурси в розпалі, й Пекін, обмеживши експорт рідкоземельних металів, а також закріпившись у великій кількості багатих на сировину африканських країн, зробив у ній помітний ривок уперед.

Цілком можливо, що науковці майбутнього вважатимуть переламним роком в історії людства зовсім не 2001-й (хоч ця дата й розмістилася так зручно на межі тисячоліть), а 2008-й. Нині ще зарано робити такі висновки, але цілком можливо, що глобальна фінансова криза завдала Заходові удару, загалом куди болючішого, ніж «Аль-Каїда». США досі не можуть виборсатися з економічної рецесії, якій не видно кінця-краю. «Найбільшою загрозою нашій національній безпеці є наш борг», – заявив торік голова Об’єднаного комітету начальників штабів адмірал Майк Муллен. А отже, можна очікувати подальшого відходу Сполучених Штатів зі своїх позицій, насамперед в Афганістані. Як пише Джордж Фрідман у Stratfor про тамтешню кампанію, «на відміну від інших воєн, протиповстанські рідко увінчуються перемогою. Їм переважно настає край тоді, коли іноземні сили вирішать залишити країну». Світ входить до нової фази, і теракти десятирічної давнини дедалі менше визначають тенденції його розвитку.

Читайте також: Символ сучасної Америки


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено