Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 вересня, 2011   ▪   Інна Завгородня   ▪   Версія для друку

Білорусь у вигнанні

Тиждень відвідав «білоруську» Варшаву і побачив, як поляки роблять те, чого не в змозі сьогодні зробити ми, – політикою та грошима підтримують демократичні перетворення в сусідів
Матеріал друкованого видання
№ 35 (200)
від 25 серпня, 2011
Білорусь у вигнанні
Дзмітрий Бандаренка.Європарламентарій від Польщі Марек Міґальскі вимагає звільнення Дзмітрия Бандаренки. Його як координатора громадянської кампанії Європейська Білорусь засудили на два роки. Алєсь Кіркєвіч. Колишній президент Європарламенту та голова Фонду Конрада Аденауера Ганс-Ґерт Пьоттерінґ узяв шефство над Алєсєм Кіркєвічем. 21-річний активіст засуджений на чотири роки колонії посиленого режиму. Андрєй Саннікав. Депутатка бундестагу від Зелених Марілуізе Бек опікується суперником Лукашенки на останніх виборах Андрєєм Саннікавим. Екс-кандидат у президенти Білорусі відбуває п'ять років у колонії посиленого режиму. Ілля Васілєвіч.Депутат швейцарського парламенту соціал-демократ Жан-Франсуа Стайерт опікується 19-річним Іллєю Васілєвічем. Студент був звинувачений в організації масових заворушень та засуджений на три роки.

Білоруські журналісти, студенти, громадські активісти, політики, радіостанції та університети, витіснені з країни режимом Лукашенки, знаходять притулок за кордоном, переважно в Польщі та Литві. У Польщі функціонує білоруськомовний телеканал «Белсат», на якому проходять практику студенти Європейсь­кого гуманітарного університету. А той, своєю чергою, діє в екзилі – у Вільнюсі. Скандали з наданням на вимогу Мінська даних про банківські рахунки білоруських правозахисників цими країнами здаються прикрою помилкою на тлі їхньої політики щодо Білорусі. Відповідальних за передачу інформації з польської сторони звільнили, а в Мін’юсті Литви заявили про відмову від подальшого виконання двосторонніх угод щодо обміну інформацією з Білоруссю. Проте така непослідовність вже призвела до арешту очільника правозахисного центру «Вясна» Алєся Бяляцкаго та поставила під загрозу ще 400 білорусів.

Тим часом у варшавському метро можна побачити намальованого бацьку, який летить у космос із підписом польською «Білорусь прощається з Лукашенкою», а на афішних боксах польської столиці – плакати колишніх кандидатів у президенти Білорусі, які опинилися за ґратами. Поступово в Польщі утворюється паралельна структура суспільства – ціла країна у вигнанні.

Читайте також: Заповідник імені Олександра Лукашенка

ЗАБОРОНЕНІ ГОЛОСИ

Мовлення радіостанції «Еўрапейскае радыё для Беларусі» («Європейське радіо для Білорусі») вже п’ятий рік ведеться з території Польщі на FM-частоті. Передавачі й частоти йому надали також Литва й Україна. Проте на території Білорусі їх немає, тому радіоефір охоплює лише 70–100 прикордонних ­кілометрів. Не відає кордонів лише інтернет-мовлення. «Два роки ми працювали у Мінську в напівпідпільних умовах, – журналіст Зміцер Лукашук курить на балконі редакції, розміщеній у варшавській віллі, він приїхав із Мінська вести прямі ефіри, – зараз маємо акредитацію як іноземне ЗМІ. Щоправда, коли директорка кореспондентського пункту подавала заявку до МЗС Білорусі, почула від чиновників, що я втратив право називатися кореспондентом. Мені винесли попередження за цикл матеріалів, присвячених людям, які марно скаржилися в Адміністрацію президента на несправедливості з боку чиновників або судів».

З мінського офісу редакції вже двічі конфісковували техніку. Перепони в роботі FM-радіо дістає через свою інформаційну складову. Переважно ж радіо музичне. Зміцер починав кар’єру на першій білоруськомовній FM-станції «Радыё 101.2» у Мінську. Вона пропрацювала рік.

«У той час влада почала активно займатися молоддю, – президент правління «Еўрарадыё» Дзмітрий Новікав пригадує своє перше радіодитя. – Тоді повставав новий комсомол – Білоруський республіканський союз молоді. До мене, як до директора, приходили його представники й хотіли прорекламуватися. Врешті, вони отримали нашу частоту. Потім ми апелювали до Верховної Ради Білорусі. На жаль, активної підтримки не здобули. Це було перше ліквідоване незалежне медіа. Після нас почалася хвиля: і Раду розігнали, і газети позакривали».

ТРУДНОЩІ ВИРОБНИЦТВА

Окрім радіостанцій «Еўрарадыё» та «Радыё «Рацыя» польське МЗС фінансує також телекомпанію «Белсат». Цього року вона одержала від міністерства 19 млн злотих ($6,5 млн). Їй надавали фінансову підтримку також уряди Швеції, Литви, Нідерландів, США, Великої Британії та Ірландії. Постійна ау­­диторія закордонного супутникового каналу – 420 тис. глядачів. Близько 150 людей співпрацюють із телекомпанією в Білорусі, має вона і власних кореспондентів у Вільнюсі, Брюсселі, Москві та Києві. Глядачі часом навіть не усвідомлюють, що канал працює з-за кордону: білоруські експерти приїздять на ефіри нічними потягами, часто в роботі допомагає і звичайнісінький skype. Продукує «белсат» не лише новини, а й дитячі, спортивні, культурницькі, освітні програми, документалістику, мультфільми. Реалізували навіть проект телевізійного театру.

У минулому активіст студентської організації Васіль Лепеш має за спиною кілька арештів на батьківщині й навчання у Польщі – його доля для тутешніх білорусів типова. Нині він катається Варшавою на червоному ровері, робить для «Белсату» анонси передач, а на отримані від спонсорів гроші знімає для каналу програми. «Подаємося на грант американської фундації для створення серії репортажів про діяльність незалежних громад у Білорусі», – розповідає він. Два роки тому, знайшовши таким чином фінансування в Нідерландах, Васіль уже зняв серію передач «Автостопом по Європі».

«Якщо раптом наших операторів і журналістів у Білорусі заарештують, за рахунок відеоархіву ми ще деякий час зможемо щось показувати й триматися, – журналіст «Белсату» Алєсь Залєвскій робить екскурсію редакцією. – Щодня ми даємо 50 хвилин інформаційного продукту: три випуски денних новин, головні новини й програма «Гарячий коментар». Ведучий цієї передачі Алєсь озвучував ще перший ефір каналу в грудні 2007-го. «Батьки отримали на мене два виклики до прокуратури, – зізнається Залєвскій. – Під час щоденної праці у Мінську ми мали проблеми з міліцією раз на тиждень, особливо коли виїжджали на регіональні події. Така робота. А ведучим провладного білоруського телебачення соромно з’являтися на людях, ризикують отримати яйцем по голові. У кожного свої труднощі». Ксерокопії з портретами журналістів Аляксандра Дзянісава та Юлії Коледи з «Белсату», розповсюджені по підприємствах та державних установах Гродненської області, схожі на оголошення про розшук. Громадянам не радять спілкуватися з ними, бо ті «дискредитують Республіку Білорусь», а цим порушують Кримінальний кодекс країни.

Читайте також: Круглий стіл у тюрмі?Економічна криза ускладнила життя для Аляксандра Лукашенки

Режим Лукашенки уможливлює система з тисячами виконавців та гвинтиків, які перетворюють життя своїх співвітчизників на сповнений страху та абсурду спектакль. «Для мене кордон – це більший стрес, ніж початок ефіру, – Алєсь регулярно їздить до Білорусі, аби не втрачати контакту з аудиторією. – Вона (прикордонниця. – Ред.) дивиться, гортає паспорт. Поставила печатку – відлягло від серця. Перед виборами можуть відправити на тотальний обшук. Вмикають комп’ютер і вводять два ключові слова: «Лукашенка» і «молодь». Жодних опозиційних матеріалів, статей на ньому не має бути. Можуть пропустити, але поставити печатку, що виїзд заборонено, якщо, наприклад, проти тебе порушено кримінальну справу. Після цього падає на хвіст КҐБ. Ти пішов пиво пити до ресторану, а він уже сідає біля тебе і хоче говорити. Двоє моїх друзів зараз за ґратами – отримали до чотирьох років колонії суворого режиму. Весь час думаєш – наступного разу можеш бути ти».

Журналісти опальних ЗМІ часто працюють під псевдонімами. А телевізійні ведучі та репортери стають упізнаваними персонами нон ґрата. Звикають боятися – якщо не за себе, то за рідних. Звикають переховуватися. Не змовляючись між собою, мої варшавські співрозмовники вказують мені неправильні адреси, плутають назви вулиць і станції метро. Коли ж ми нарешті зустрічаємося, усміхнено перепрошують. Під час спілкування уточнюють, хто саме порадив до них звернутися. Навіть після знайомства воліють не залишати своїх адрес. Життя в підпіллі й вигнанні диктує свої страхи.

ЗАКОРДОННІ СПРАВИ

«Польща багато разів протягала руку до білоруського суспільства й намагалася співпрацювати з владою. Події 19 грудня 2010 року змусили нас сказати «ні». Були вибори, і ще того ж дня більшість кандидатів побили й заарештували. Я сам був політичним в’язнем і знаю, що це означає», – заступник міністра закордонних справ Польщі Кшиштоф Становскі пояснює причини лояльності країни до білоруської опозиції.

У відповідь на такий розвиток подій у Білорусі Польща подвоїла фінансову допомогу країні, піднявши її до 40 млн злотих ($14 млн) на рік. Скликала конференцію донорів та запропонувала «інтелігентні санкції». Тобто, з одного боку, заборону на в’їзд для представників білоруської влади, а з іншого – додаткове фінансування програм обміну молоді, співпраці шкіл, навчання в Польщі відрахованих студентів. Підтримка перетворень у державі важлива для того, аби підготувати її до існування після Лукашенки. «Ключем до змін у таких країнах, як Білорусь, є розуміння, що не буде так: виберемо кращого президента – і він нам усе змінить. Натомість є співвідповідальність усіх громадян за те, що відбувається», – вважає Становскі.

До освоєння коштів допомоги залучають широкий спектр польських неурядових організацій, які співпрацюють із Білоруссю. Таким чином, підтримуючи сусідів, Польща розвиває і власний третій сектор та сприяє укоріненню демократичних цінностей. Серед таких організацій – «Інформаційне бюро солідарності з демократичною Білоруссю». «Ситуація не поліпшується, 19 грудня триває, – очільниця Бюро Юлія Слуцкая координує інформування Заходу про політичні репресії в країні, організовуючи прес-конференції в європейських столицях. – Спершу ми возили політиків, які не потрапили до в’язниці або звільнилися. Після закінчення судів зробили другу серію з родичами засуджених». Сама Юлія працювала в команді одного з опозиційних кандидатів у президенти, тому так само перебуває під загрозою арешту. Її колега Аляксандр Атрошчанкав, прес-секретар Андрєя Саннікава, кандидата в президенти на минулих виборах, вже відбуває в колонії чотири роки суворого режиму.

Окрім прес-конференцій Бюро влаштовує опозиційним політикам з Білорусі зустрічі із закордонними експертами, спілкування в міністерствах закордонних справ, здійснює щотижневу інформаційну розсилку англійською мовою про ситуацію в Білорусі для західних журналістів, парламентаріїв, співробітників МЗС та експертних спільнот. За сприяння організації в польських та чеських газетах вийшли «Шпальти солідарності» з історіями людей, ув’язнених за політичні погляди.

Читайте також: Чи вчив історію Аляксандр Ригорич?

СТУДЕНТСЬКИЙ ПРИТУЛОК

Хрисціна Сівчикава закінчила в Мінську так званий партизанський ліцей. У Національного державного гуманітарного ліцею імені Якуба Коласа в 2003-му забрали приміщення, тож студенти зустріли 1 вересня на вулиці. Білоруськомовний навчальний заклад продовжив існування за рахунок батьківських грошей та грантів – уроки відбувалися на винайнятих конспіративних квартирах та в офісах опозиційних організацій. «У будівлі, яку колись займав ліцей, тепер міститься тюрма, – констатує Сівчикава, що виховувалася опозиціонеркою. – І його випускники часом там сидять, адже велика частина ліцеїстів пов’язана з політикою». Для Хрисціни ж нелегальний диплом став перепусткою до навчання у Польщі. «Важливо, аби президент Лукашенка розумів, що найстрашніша річ, яка може спіткати відрахованого студента, – це навчання в Сорбонні або Варшавському університеті. Йому не вдасться заблокувати молодим людям доступ до навчання», – підкреслює заступник міністра Становскі. Наразі коштом польського МЗС навчається близько 300 білорусів. Більшість із них – за програмою Кастуся Каліновскаго, створеною в 2006 році спеціально для білоруських студентів, яких відрахували за політичну активність.

Поляки солідаризуються з опозиційними білорусами й інвестують у розвиток сусіднього суспільства, даючи можливість викинутим із тамтешніх вишів студентам здобути освіту, опозиційним політикам – комунікувати із західною спільнотою, а простим громадянам – черпати інформацію з незалежних медіа. «Дослідження засвідчують, що 79% населення підтримує ідею того, аби Польща допомагала країнам, які цього потребують, – каже Становскі. – Поляки знають, що без вашої свободи немає нашої свободи. Це дедалі більше розуміє і ЄС».

Свого часу Польща оголосила, що без вільної України не буде вільної Польщі. Час Україні усвідомити, що наша свобода неможлива без вільної Білорусі.

Європейські політики беруть під особисту опіку білоруських політв’язнів

Вони відстежують їхню долю та вимагають звільнення засуджених за політичні погляди.

Дзмітрий Бандаренка

Європарламентарій від Польщі Марек Міґальскі вимагає звільнення Дзмітрия Бандаренки. Його як координатора громадянської кампанії «Європейська Білорусь» засудили на два роки.

Алєсь Кіркєвіч

Колишній президент Європарламенту та голова Фонду Конрада Аденауера Ганс-Ґерт Пьоттерінґ узяв шефство над Алєсєм Кіркєвічем. 21-річний активіст засуджений на чотири роки колонії посиленого режиму.

Андрєй Саннікав

Депутатка бундестагу від «Зелених» Марілуізе Бек опікується суперником Лукашенки на останніх виборах Андрєєм Саннікавим. Екс-кандидат у президенти Білорусі відбуває п’ять років у колонії посиленого режиму.

Ілля Васілєвіч

Депутат швейцарського парламенту соціал-демократ Жан-Франсуа Стайерт опікується
19-річним Іллєю Васілєвічем. Студент був звинувачений в організації масових заворушень та засуджений на три роки.

Мікалай Статкєвіч

Німецький парламентарій соціал-демократ Франц Тьоннес підтримує колишнього кандидата у президенти Білорусі Мікалая Статкєвіча, засудженого до шести років колонії посиленого режиму.

Павєл Вінаградав

Експерт з прав людини фракції вільних демократів у бундестазі Маріна Шустер взяла під опіку 23-річного Павла Вінаградава. Активіст кампанії «Говори правду!» запроторений до колонії посиленого режиму на чотири роки.

Едуард Лобав

Депутат бундестагу, вільний демократ Флоріан Тонкар вимагає звільнення 22-річного активіста «Молодого фронту» Едуарда Лобава, засудженого до чотирьох років колонії посиленого режиму.

Читайте також: Що постане на місці "останньої диктатури Європи"?


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Що голосування в Італії, Австрії, Румунії означають для ЄС і України
    8 грудня, Ольга Ворожбит
  • На яких традиціях виховують українських офіцерів і солдатів
    8 грудня, Ярослав Тинченко
  • Нереформована протягом 25 років регуляторна система не просто тягне Україну на дно рейтингу Світового банку «Doingbusiness» (80 місце серед 190 країн), а суттєво ускладнює роботу як національного бізнесу, так і потенційних інвесторів. Тому дерегуляція, а точніше побудова кращої регуляції, у фокусі особливої уваги – на засіданні Уряду скасували 367 постанов та нормативних актів, які обмежують діяльність бізнесу, а перший заступник Міністра економіки Максим Нефьодов анонсував законопроект для кардинального стрибка в рейтингу DoingBusiness на 40+ місць.
    8 грудня, Світлана Майструк
  • Про пріоритетні культпроекти, осучаснення бібліотек та осередків, а також про створення інституцій, які провадили б у майбутньому культурне відродження нині окупованих Донбасу й Криму, в інтерв’ю Тижню розповів міністр культури Євген Нищук.
    8 грудня, Ганна Трегуб
  • Російська пропагандистська машина недарма вбиває в голову своїм громадянам, ніби на Донбасі за Україну воюють найманці якщо не із Сомалі, то з Арабського світу; про участь військ країн НАТО, особливо поляків, вона вже навіть не згадує.
    8 грудня, Анатолій Шара
  • Реформа державного управління ще не набрала обертів, проте навколо неї, традиційно для українського політикуму, вже почали розгорятися скандали.
    8 грудня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено