Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Сила громадянського обов’язку

фото: Maja Hansson/Försvarsmakten
У країнах ЄС дедалі активнішими стають дискусії про відновлення військового призову чи заміни його на певний термін служби в цивільних структурах
Матеріал друкованого видання
№ 36 (564)
від 6 вересня

На початку серпня генеральний секретар керівної німецької партії ХДС Аннеґрет Крамп-Карренбауер в інтерв’ю німецькому виданню FAZ запропонувала «дуже інтенсивно» взятися за обговорення відновлення призову в Німеччині. І уточнила, що не має на меті відновлення цього обов’язку в тому вигляді, у якому він існував у країні до 2011-го, коли його врешті скасували. Тоді німецькі чоловіки були зобов’язані або відслужити рік в Бундесвері, або відбути альтернативну службу. Уже сім років у Бундесвері служать лише професійні військові чи солдати за довгостроковим контрактом, хоча опція короткострокової служби за фінансову винагороду для охочих усе ще є.


Однак нинішній стан німецького війська, де особливо бракує людського капіталу, спровокував представників партії з найбільшою підтримкою в Німеччині до дебатів довкола відновлення призову. Цього разу він, щоправда, повинен бути загальним, тобто служити мали б і чоловіки, і жінки, однак передбачатиме кілька опцій. Окрім військової, у ХДС також пропонують службу і в соціальній сфері. Понад те, Аннеґрет Крамп-Карренбауер запропонувала, щоб біженці та шукачі притулку також мали можливість її відбувати впродовж року. На її думку, це сприятиме їхній інтеграції в німецьке суспільство. Щоправда, в інших партіях, зокрема в СДП, разом із якою вони утворюють урядову коаліцію, таку пропозицію назвали популізмом. Генеральна секретарка ХДС до грудня планує її обговорення, а далі, можливо, її включать до партійної програми на наступні роки. У принципі, як свідчать нещодавні опитування, ХДС матиме тут підтримку населення. Це також може повернути їй більш правий електорат, який виступає за повернення призову й наразі підтримує «Альтернативу для Німеччини». Саме серед прихильників АдН найбільше тих, хто хотів би відновлення призову в Німеччині (60,6%). За результатами опитування, проведеного інститутом дослідження громадської думки Civey на прохання медіа-групи Funke, 55,6% респондентів виступають за повернення обов’язкової військової служби, 39,6% ставляться до такої ініціативи негативно. Серед них 27% «у жодному випадку» не хотіли б відновлення призову, а 12,6% «швидше не хотіли б». Опитування проводилося у період від 6 травня до 4 серпня цього року.

 

Читайте також: Богдан Яременко: «Наше громадянське суспільство зараз набагато сильніше, ніж державний апарат»


Німеччина не єдина європейська країна, де дискутують стосовно повернення обов’язкової військової служби чи іншої форми виконання громадянського обов’язку, як-от соціальна служба або волонтерство в підрозділах, що мають справу зі швидкою допомогою чи надзвичайними ситуаціями. Для деяких країн, зокрема тих, що межують із РФ, тригером стали анексія Криму та російська агресія. Серед них, зокрема, Швеція та Литва, які відновили призов, щоб покращити ситуацію у своїх збройних силах.


Швеція повернула його торік, і перші 4 тис. молодих людей (і чоловіків, і жінок) із початку 2018-го вже стали на службу. Ця країна, що не є членом НАТО, однак цілком може стати об’єктом російської агресії, нині особливо переймається власною безпекою. У травні цього року там пройшов Тиждень підготовки до надзвичайних ситуацій, у межах якого шведське Агентство цивільних надзвичайних ситуацій, один із підрозділів Міністерства оборони, розіслало 4,8 млн сімей брошуру «Якщо настане криза чи війна». Востаннє її розповсюджували під час Другої світової. Хоча серед причин поширення цієї інформації на сайті Агентства називають необхідність бути готовими до різних викликів, зокрема ІТ-атак, негоди чи в найгіршому випадку таки війни. Швеція нині також усерйоз розглядає можливість вступу до НАТО.

 

Читайте також: Die Welt: Чи потрібна нам бомба?


Литва, зважаючи на своє пострадянське минуле, чи не найкраще розуміє, що таке російська загроза, тому, щоб покращити ситуацію у війську, відновила призов ще у 2015-му. Наразі на вибірковій основі. Така сама форма й у Швеції (хоча тут запросити до служби можуть і чоловіків, і жінок, а от у Литві лише чоловіків). Однак серед литовських політиків дедалі частіше лунають заклики ввести загальний призов через демографічні проблеми. Щоправда, прем’єр країни Саулюс Скверняліс нещодавно висловився проти такої пропозиції. На його думку, армія потребує фінансових вливань у її модернізацію та професіоналізацію, а інфраструктура, необхідна для загального призову, коштує для бюджету надто дорого.
Для деяких країн, як-от для Франції, власні внутрішні проблеми з безпекою та пошуки соціальної єдності підштовхнули розпочати дебати про відновлення призову. Як зазначає у своєму дослідженні стосовно дискусій довкола відновлення призову в деяких європейських країнах Маттіас Бієрі з Центру безпекових студій Швейцарського технологічного інституту Цюріха, у французьких медіа про потребу відновити національну службу у війську заговорили ще після нападу на редакцію журналу Charlie Hebdo. Запровадження обов’язкової військової служби хоча б на місяць було навіть серед пунктів президентської програми Емманюеля Макрона.

 

За результатами опитування населення цю пропозицію підтримує (згідно з дослідженням YouGov 60% французів виступає за відновлення обов’язкової військової служби, хоча, як повідомляє BBC, серед молоді ця цифра удвічі менша), однак не має підтримки серед військового істеблішменту, оскільки французька армія, на відміну від німецької, не відчуває такої гострої потреби в новобранцях, а загальний призов — це значні видатки з бюджету. Тепер, як повідомляє CNN, у Франції планують запровадити обов’язкову національну службу для всіх громадян країни, які досягли 16-річного віку. Її метою має бути «заохотити участь молоді в житті країни та відданість їй». Сама служба не передбачатиме лише військового обов’язку, а складатиметься з двох частин. Перша триватиме місяць, упродовж якого «молоді люди житимуть разом, розвиватимуть у собі культуру відданості, щоб посилити свою роль та місце в суспільстві», як пише CNN. Друга триватиме щонайменше три місяці. Це може бути добровільна служба в межах військових, поліцейських, пожежних підрозділів або ж цивільна, як-от допомога чи супровід інших громадян, допомога в збереженні національної спадщини. Наразі це лише проект, хоча робоча група сподівається надати французькому президентові формальні рекомендації для запровадження цих новацій уже з початку наступного навчального року до кінця 2018-го.

 

Читайте також: Нова якість старої зброї


Безробіття серед молоді штовхає до пропозицій відновити військовий призов і популістів, що нині є в складі урядових коаліцій деяких європейських країн. Так, міністр внутрішніх справ та віце-прем’єр міністр Італії Маттео Сальвіні нещодавно на одному з мітингів заявив про бажання ввести загальний військовий призов, оскільки, на його думку, це механізм соціального гуртування та інтеграції, зокрема серед молоді. До речі, серед італійської молоді безробіття має найвищі з-поміж країн ЄС показники. Згідно з торішніми дослідженнями фактично кожен п’ятий італієць віком 15–24 роки не має роботи чи не шукає її, повноцінно не навчається.


Чим закінчаться дебати довкола відновлення загальної військової служби в Німеччині, поки що невідомо, хоча порівняно з іншими країнами ЄС вони перебувають у найактивнішій фазі. Наразі для німецької влади найважливішим у цьому контексті є пошук рішення двох проблем: зміцнення власної армії, яка перебуває в дуже складному становищі, та посилення соціальної згуртованості й відданості молоді власній країні. Щодо останнього пункту багато політиків, і не лише в Німеччині, зауважує позитивні зміни, які короткострокова служба в цивільних підрозділах могла б дати молодим європейцям. У нещодавньому інтерв’ю канцлерка Анґела Меркель висловилася проти відновлення військового призову, зазначивши, що інспектори стану справ у Бундесвері недавно запевнили її: до солдатів сьогодні дещо інші вимоги, ніж були раніше (міністр оборони Урсула фон дер Ляєн також не підтримує ідеї відновлення саме військового призову), однак щодо аргументів на користь соціальної служби вона готова дискутувати з однопартійцями.


Все ж таки наприкінці цього року можна очікувати певних змін у питанні відновлення військового призову у двох країнах ЄС: Німеччині та Франції. Понад те, не виключено, що Париж деякі з цих змін втілить у життя вже 2019-го.