Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
3 серпня, 2017   ▪   The Economist   ▪   Версія для друку

The Economist: Конгрес не довіряє президентові

Члени Конгресу не часто знаходять спільну мову. Але 25 липня після згоди обох партій Палата представників проголосувала 419 голосами «за» і трьома «проти» за законопроект про посилення санкцій щодо Росії. Це покарання і за втручання Росії у вибори, яке привело Дональда Трампа до влади, і за те, що не припиняється її агресія в Україні. (Також у законопроекті містяться нові санкції проти Ірану й Північної Кореї.) Коли друкувався цей номер The Economist, стало відомо, що за прикладом Палати піде й Сенат.
Матеріал друкованого видання
№ 31 (507)
від 3 серпня
The Economist: Конгрес не довіряє президентові
Фото: reuters

Наслідки цього будуть надзвичайними. Трамп сподівався, що в певний момент можна буде скасувати нинішній пакет санкцій щодо Росії. Зараз його позбавили повноважень для такого кроку. Позаяк голосування було майже одностайним, у нього може не залишитися іншого вибору, крім як погодитися з якомога незворушним виглядом. Він міг би застосувати вето, але президентські вето можна подолати двома третинами голосів обох палат, які в цьому разі наберуться.

Згаданий законопроект закріплює й одночасно розширює попередні санкції, спрямовані проти російських енергетичних компаній і банків. Зараз він також націлений на будь-яких осіб або організації, що займаються бізнесом із російською оборонною промисловістю чи розвідувальними службами, — крок, який може загрожувати вторинними санкціями покупцям російської зброї. Це удар по Трампу, який під час своєї кампанії дав зрозуміти, що хоче поліпшити відносини з Москвою. Зараз виявляється, що багато таємних зустрічей між наближеними до Трампа радниками — Майклом Флінном, Джаредом Кушнером і Дональдом Трампом-молодшим — і цілою низкою росіян, прямо чи опосередковано пов’язаних із Кремлем (особливо всюдисущим і компанійським колишнім послом у Вашингтоні Сєрґєєм Кісляком), які пізніше стали надбанням гласності, якраз і проводилися з метою досягти «відлиги» у відносинах.

Унікальне голосування республіканців зв’язує руки їхньому ж таки однопартійцю-президентові

Владімір Путін, у ролі якого в організації втручання в президентські вибори обґрунтований сумнів лишився хіба що в президента США, але не в розвіду­вальних служб, можливо, і мав причини вважати, що Трамп, потрапивши до Білого дому, знайде спосіб пом’якшити санкції. Ці заходи США і ЄС потягнули російську економіку на дно, а вона вже й так захиталася від падіння цін на нафту й газ, різко стиснулася у 2015 році й досі не вийшла зі стагнації.

Надміру нервовою реакцією Трамп і Путін зробили послаблення санкцій політично неможливим. Для Трампа це вже й так погано, але ще не кінець його приниженню. Республіканська більшість у Конгресі, по суті, заявила, що не довіряє захист національних інтересів президентові зі своєї партії, коли справа доходить до відносин із Росією. Нічим інакшим не можна пояснити положення в законі, яке не дозволяє президентові скасувати санкції своїм розпорядженням за відсутності схвалення Конгресом, як це зробив Барак Обама для забезпечення ядерної угоди з Іраном.
Щоб скасувати пов’язані з Україною санкції, Трампові довелося б письмово засвідчити, що умов, які спричинили їх, більше не існує, інакше кажучи, що російська анексія Криму та її підтримка сепаратистів на Сході України припинилися. Аналогічно нові санкції, покликані покарати Росію за кібератаки, можна було б зняти лише тоді, коли Трамп навів би незаперечні докази, що Росія активно й успішно бореться з такою діяльністю. Отримавши таке письмове послання, Конгрес мав би 30 днів, щоб вирішити, чи переконливі аргументи навів президент. Що характерно, такі самі умови не стосуються санкцій щодо Північної Кореї та Ірану.

Читайте також: Президенту зв'язали руки. Світ про підписаний Трампом закон щодо санкцій проти РФ

Відповідальні за зовнішню політику, зокрема державний секретар Рекс Тіллерсон, застерігають, що це створить потенційно небезпечний прецедент. Цілеспрямовано зв’язуючи цьому президентові руки в усьому, що стосується Росії (нехай навіть і обґрунтовано), Конгрес ризикує підірвати здатність майбутніх адміністрацій займатися дипломатією, яка часто вимагає гнучкості у світлі обставин, що змінюються. Планка для можливого зняття санкцій буде такою високою, що вони фактично стануть постійними.

Європейські союзники Америки також стурбовані: і майбутніми наслідками цього законопроекту в тривалій перспективі, і безпосереднім впливом деяких із нових заходів, що містяться в ньому. Штрафи, які можна буде накласти на європейські фірми, що беруть участь у неоднозначному проекті трубопроводу «Північний потік-2», який, згідно з нинішніми планами, почне гнати газ із Росії до Німеччини в 2019-му, вже викликали занепокоєння і в Берліні та Брюсселі. Ці побоювання поділяють не всі країни ЄС, особливо це стосується колишніх членів радянського блоку — Польщі й балтійських держав, які хочуть зменшити свою залежність від російської енергії.

Якою може стати реакція Трампа на такий удар по його здатності проводити зовнішню політику на власних умовах? Один із варіантів: це збільшить його рішучість знайти вихід із ядерної угоди з Іраном, яку,  як і Obamacare, він колись поклявся скасувати. Щоб Америка не поновлювала ядерних санкцій проти Ірану (ключова умова в угоді 2015 року), Державний департамент повинен кожні 90 днів інформувати Конгрес про те, чи Іран повністю дотримує, на його думку, своїх зобов’язань у межах домовленості. Досі Трамп уже двічі неохоче погоджувався затвердити, а відтак і поновити президентську відмову від санкцій. Але 17 липня він зробив це лише після запеклого спротиву рекомендаціям більшої частини своєї зовнішньополітичної команди й радників з національної безпеки.

Читайте також: Трамп допустив можливість призупинення дії санкцій проти розвідки та оборонного сектора РФ

Зараз Білий дім, схоже, шукає способу відмовитися від затвердження угоди з Іраном у жовтні, коли настане час робити це знову. Для цього президент наказав штатним працівникам Білого дому в обхід Тіллерсона надати докази й аргументи, які потрібні для розірвання угоди і які не зміг забезпечити Держдеп. Кажуть, що Тіллерсону це все набридло.

Досі незрозуміло, чи Трамп хоче повністю розірвати угоду з Іраном, чи спробувати її змінити. Тоді як інші сторони цієї угоди (Китай, Росія, а також Британія, Франція, Німеччина та інші країни ЄС) це вже виключили. Але щодо Ірану, на відміну від Росії, Трамп може майже стовідсотково розраховувати на підтримку республіканцями в Конгресі будь-яких своїх рішень. Після принизливої втрати контролю над санкціями проти Росії йому важко буде не спокуситися можливістю продемонструвати свою рішучість і владу.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Учені прогресують у виправленні геномів ембріонів людини
    19 серпня, The Economist
  • Лише кілька років тому на Шрі-Ланці припинилися бої. Ця країна-сад нарешті може спокійно жити й розвиватися, не думаючи про сепаратистів і теракти
    19 серпня, Ростислав Панічев
  • Я брала у відпустку дві книжки: синові збірку казок, а собі Франсуазу Саґан, настрої якої мені були близькі в юнацтві. Розгорнула книжку ще дорогою і зрозуміла, наскільки велика відстань між моїми хвилюваннями та життєвими сподіваннями в юнацтві й тепер…
    19 серпня, Вікторія Малишева
  • 14 серпня після тримісячного безвладдя в прифронтовому Торецьку нарешті з’явився керівник військово-цивільної адміністрації, яку було створено за наказом президента в травні 2017 року. Переселенець із Донецька, 30-річний Ярослав Руденко в перші дні при владі розповів, де шукатиме воду для міста, що потерпає від спраги, та чому залишає в команді кадри попереднього мера.
    18 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Чому НАТО тривожать найбільші з часів холодної війни навчання Росії в Європі
    18 серпня, The Economist
  • В опублікованих Тижнем у першій половині 2017 року нарисах про Російську революцію та її наслідки для України головною постаттю був Владімір Лєнін. Доцільно присвятити йому окрему статтю
    18 серпня, Станіслав Кульчицький
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено