Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 червня, 2017   ▪   Юрій Лапаєв   ▪   Версія для друку

Слід «Армати» у гонці озброєнь

Чи здатна Росія здивувати Захід новим танком
Слід «Армати» у гонці озброєнь

Захід все більше починає відкривати очі на можливі проблеми, які несе з собою агресивна політика РФ. Санкції проти Росії не скасовуються, активісти та державні організації країн ЄС долучаються до боротьби з російською пропагандою та дезінформацією.

Не залишаються поза увагою і суто військові аспекти. НАТО перекидає війська ближче до російського кордону. Все більше уваги зосереджено на новинках оборонки Кремля. Серед останніх проектом не останнє місце займає новітній російський основний танк Т-14, більш відомий як «Армата» (за назвою платформи в його основі). І справа не в його певній революційності, хоча мова йде про перший серійний танк з повністю автоматизованою ненаселеною баштою.

Одною з головних переваг танку є комплекс автоматизованого захисту «Афганіт». До складу комплексу входять сучасні радіолокаційні та оптичні засоби, які дозволять виявити запуск та наближення до танку снарядів та ракет. Але «Афганіт» зможе не тільки побачити загрозу, а й боротися з нею. Для цього в комплексі передбачено постановку димових перешкод, засоби радіоелектронної боротьби та навіть автоматичний обстріл кулеметом снарядів, що наближаються до машини. Крім того, танк буде розгортатися в напрямі руху снаряду, щоб «зустріти» його найбільш захищеною лобовою частиною та розпочати контратаку проти підрозділу противника, положення якого розраховується бортовим комп’ютером. Такий захист не є новинкою, адже аналогічна система Trophy (інша назва - ASPRO-A,  Armoured Shield Protection – Active – Активний щит бронезахисту) вже успішно використовується в ізраїльських танках «Меркава Mk4M» з 2010 року.

Проект Т-14 «Армата» може бути лише страшилкою для Заходу з метою втягування в чергову гонку озброєнь, чи перетворитися на справжню революцію в танкобудуванні.

Ізраїльська система включає в себе радар та пускові установки, що вистрілюють перехоплювачі в бік польоту ворожого снаряду чи ракети і показала здатність протистояти РПГ, а також протитанковим ракетним комплексам типу «Конкурс» та «Корнет». Російськи розробники також вже вели аналогічні розробки раніше, варто згадати комплекси «Дрозд» (прийнятий на озброєння в 1983 році) та більш новий аналог - «Арена» (1993 року випуску). За словами генерального конструктора «Інженерної групи «Арей» Сергія Степанова, головними недоліками цих комплексів була надмірна вартість, нездатність протистояти швидкісним ракетам та великий радіус польоту уламків, що становило загрозу власним силам. Частину з цих недоліків вдалося усунути українським розробникам в системі «Заслін», яка здатна працювати в тому числі і з динамічним захистом, більш безпечна для піхоти і має більш чутливий радар. Наразі цей комплекс виробляється в Польщі за ліцензією і встановлюється на легкі танки та БТР. У свою чергу, передбачається, що «Афганіт» матиме більший набір інструментів для виявлення та протидії загрозам. Виробником заявлено, що Т-14 оснащений новою системою  залишиться неушкодженим навіть після обстрілу з комплексу FGM-148 Javelin чи ракетами AGM-114 Hellfire (найбільш поширений тип протитанкової зброї, що використовують американські штурмові гелікоптери та БПЛА).

Читайте також: ЗD-друк чи законодавство - що вбиває смарт-зброю?

Такі новини змушують хвилюватися західних військових експертів, частина з яких, зокрема Бен Беррі, науковий співробітник лондонського інституту стратегічних досліджень, вже говорить про певну застарілість цілого покоління протитанкових засобів НАТО. При чому лише невелика частина країн Альянсу реально усвідомлює цю проблему. Однією з небагатьох країн, що почали вести власні розробки нових протитанкових засобів для заміни застарілих американських, є Норвегія. Зокрема, у військовому бюджеті заплановано виділення коштів в розмірі близько $40 млн на ведення власних науково-конструкторських досліджень. Планом військових розробок на 2017-2025 роки передбачено, що норвезька армія  отримає свої власні «Джавеліни» у 2023 році. Чи ведуться аналогічні розробки в решті країн НАТО, поки що невідомо.

Принцип дії комплексу активного захисту танка

 

1. Запуск протитанкового засобу (ракета, керований снаряд чи граната)

2. Радар танку виявляє наближення загрози

3. Бортовий комп’ютер розраховує ймовірну точку влучення

4. Активна захисна система запускає засоби для боротьби із загрозою

5. Загрозу знищено на підступах до танку, без пошкодження машини

З іншого боку, не все так гарно і для самої «Армати». Офіційно, російська армія планує закупити 2300 танків Т-14 до 2020 року. Наразі підтверджено лише існування 20 машин, які беруть участь у військових парадах. І хоча за словами генерального директора «Уралвагонзаводу» Олега Сиєнко в вересні 2016 року розпочато серійне виробництво Т-14, яке не буде припинено навіть в умовах негативної економічної ситуації в країні, про надходження танків у війська не повідомляється. Немає інформації й щодо проведення військових випробувань новинки, які зазвичай передують прийому на озброєння. А вогневу потужність озброєння можна оцінити по єдиному відео з заводського випробувального полігону. При чому сам завод, незважаючи на велике значення для російського оборонпрому переживає далеко не найкращі часи. Перебуваючи з липня 2014 року під санкціями, «Уралвагонзавод» має низку фінансових проблем. В 2015 році підприємство зупиняло виробництво з переведенням працівників на неповну зайнятість.

Читайте також: Нова ядерна бомба Дональда Трампа

На початку 2016 року працівники заводу навіть вийшли на мітинг проти відправки у вимушену відпустку. Вже два роки поспіль на заводі проводяться скорочення чисельності робочих, причиною яких офіційно називається оптимізація кадрів, в 2017 році це буде до 15% персоналу. В 2014 році чистий збиток компанії склав 5,3 млрд російських рублів, в 2015 році – вже 16,1 мільярдів, а в 2016 році підприємство повернулося до рівня 2014 року – 5,3 млрд. Крім того, принаймні за офіційними повідомленнями прес-служби, підприємству вдалося заробити 863 млн. рублів чистого прибутку. Очікується, що покращити фінансовий стан вдасться в тому числі завдяки надходженню державних гарантій в розмірі 25,7 млрд. рублів. За останній час проти заводу було подано щонайменше два судових позови з обвинуваченнями в несплаті боргів. Перший, від «Альфа банку» вдалося вирішити мирним шляхом, сторони змогли домовитися про реструктуризацію боргу. Другий позов на суму 12 млн рублів від підприємства «Тяжмехпресс» поки що гальмується в арбітражному суді. Крім того, поки що сумнівною є здатність російських конструкторів самостійно розробити обіцяну надсучасну електронну начинку для новітнього танку. До введення санкцій російський оборонпром через відсутність власних аналогів активно закуповував електроніку за кордоном, як, наприклад, французькі танкові приціли від Thales Optronique для Т-90.

Читайте також: КНДР активізувала зусилля з розробки ядерної зброї – Пентагон

Надмірна політизованість робить майже неможливим отримання достовірної інформації про Т-14 та його системи. Цей проект може бути лише страшилкою для Заходу з метою втягування в чергову гонку озброєнь, чи перетворитися на справжню революцію в танкобудуванні. Проблеми, які танк продемонстрував під час парадів свідчать лише про те, що це доволі «сирий» прототип, який ще повинен пройти довгий шлях до вдосконаленого серійного зразка. І робити висновки щодо його реальної спроможності зарано.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.