Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 березня, 2011   ▪   Спілкувався: Віктор Каспрук   ▪   Версія для друку

Росія поспішає відновити свій вплив до того часу, як Китай стане наддержавою

Японський політолог Косуке Такахаші розповів Тижню про реалії ніиншньої геополітики в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
Росія поспішає відновити свій вплив до того часу, як Китай стане наддержавою

- Пане, Такахаші, територіальний спір Японії з Росією завадив двом країнам укласти мирний договір після Другої світової війни. Російський уряд займає в останні місяці все більш агресивну позицію щодо територіальної суперечки своєї країни з Японією, природно виникає питання - Чому?

- Основна причина полягає в тому, що Росія тепер має довгострокову національну стратегію, котра згадана в Новій військової доктрині Росії, яку було затверджено в лютому 2010 року. До 2025 року Китай, як очікується, стане найбільшою економікою у світі, котра обжене США. Якщо цей прогноз підтвердиться, то Китай контролюватиме західну частину Тихого океану, а США - східну частину Тихого океану. Що стане природним кроком до балансу влади. Росії необхідно мати певну міцну опору в Східній Азії, просуваючись в західну частину Тихого океану. Ось чому Росія зараз так агресивна стосовно проблеми цих спірних островів.

-  Радянський Союз здобув ці острови, а також південну половину острова Сахалін (північна частина була вже радянською територією до Другої світової війни), як справедливо заслужений військовий трофей?

- Ми, японці так не думаємо. Але складнощі полягають у тому, що в лютому 1945 на Ялтинській конференції за участю Сталіна, Рузвельта та Уїнстона Черчилля, США і Великобританії, як говорять, прийняли радянський план вторгнення і зайняття цієї японської землі в якості нагороди за радянську участь у війні. Тому Токіо важко критикувати ці таємні угоди, котрих досягнуто в Ялті, в яких брали участь США, нинішній найбільший союзник Японії. Якщо Японія критикуватиме Росію зараз, то це означатиме, що Японія також критикує тодішню зовнішню політику США.

- Москва і Токіо погодились у їхній спільній декларації 1956 року, яка відновила їх дипломатичні відносини, що Радянський Союз поверне спірні острови Японії після укладення двосторонньої мирного договору. Чи можна взагалі домовитися з Росією?

- Росія погодилася на повернення двох дрібніших островів за декларацією 1956 року і продовжувала говорити «так». Але Японія не буде приймати повернення тільки двох менших островів.

- Як не дивно, відвідування російськими лідерами спірних островів продемонструвало прихильність Москви до підтримки давно занедбаної економіки Далекого Сходу Росії, в тому числі південних Курильських островів…

- Так. Як я вже сказав вище, це довгострокова стратегія Росії. Південні Курильські острови для неї є дуже важливими з військової точки зору.

Але ескалація тривалого територіального спору між Японією і Росією зводить відношення між двома сусідами до найнижчого рівня за останні десятиліття і може призвести до виникнення нових точок напруженості в Північно-Східній Азії.

Спір виник за чотири острови, які Японія називає Північними територіями, а Росія Південними Курилами. Радянський Союз анексував Кунашир, Ітуруп, Шикотан і Хабомаї - незаселені острівці після Другої світової війни, розпалюючи спір, який не дозволяє двом націям укласти післявоєнний мирний договір.

На Тихоокеанський флот покладено завдання захисту Південних Курил. Остови багаті на мінерали і запаси риби, а стратегічне розташування робить їх цінним призом. Протоки між ними не замерзають взимку, що дозволяє Тихоокеанському флоту Росії мати доступ до Тихого океану із Охотського моря.

Схоже, що Медведєв комбінує політичні переваги гри націоналістичною картою перед виборами 2012 року з усвідомленням того, що нова оборонна політика Японії зосереджується на тому, щоб протистояти китайським територіальним намаганням в Східно-Китайському морі.

- Майбутні вибори - в 2011 році до парламенту і в 2012 році на пост президента – роблять особливо важким для російських політиків прийняття рішення щодо великих поступок Японії. Політична команда Медведєва стурбована тим, що йому не вистачає проведення жорсткої лінії, яка робить прем’єр-міністра Володимира Путіна і його оточення такими популярними. Але для президента, який не бажає жертвувати поліпшенням відносин зі Сполученими Штатами і НАТО та важливими взаєминами Росії з Китаєм, покладення на націоналістичний вівтар протистояння з Японією по Курильським островам уявляється безпечною альтернативою? 

- Так, на даний час Росія в Східній Азії робить ставку на Китай. Китай є третім за величиною торговим партнером Росії. А Японія 11-ий торговий партнер Росії. Для Росії, привабливості Японії, особливо з точки зору економічних зв'язків, знижується.

- Російські політики також роздратовані,  що Демократична партія Японії (DPJ), котра знаходиться при владі в перший раз у своїй історії, не змінила політики Токіо щодо островів, незважаючи на очікування, що вона буде робити більше поступок, аніж попередні уряди Японії?

- Уряд Демократичної партії Японії приступив до виконання своїх обов’язків не так давно, і при тому, що має політичну підтримку суспільства, він обмежений у своїх діях. Він не може піти на будь-які поступки, особливо перед місцевими виборами в квітні 2011 року, включаючи вибори губернатора Токіо. Та ж сама ситуація і в російських політичних діячів, котрі матимуть вибори до нижньої палати Державної Думи в кінці цього року, після яких повинні слідувати президентські вибори на весні 2012 року.  

- Жорстку позицію Москви можна пояснити напруженими стосунками японського уряду з іншими провідними країнами? Російські чиновники прорахували, що японський уряд не зможе рішуче відповісти на кроки Москви, враховуючи його нинішні напружені відносини з Китаєм і Північною Кореєю та в’ялу напруженість у відносинах з Південною Кореєю?

- Ні. Стосунки між Японією і Південною Кореєю стають все кращими, оскільки вони вже розпочали переговори про військову співпрацю. Китай і Росія зміцнюють свої зв’язки проти Сполучених Штатів, Японії і Південної Кореї. Це самий останній розклад в сфері безпеки в Східній Азії.

- Територіальна суперечка між Японією і Росією незабаром після японсько-китайської конфронтації через острова Сенкаку – які в Китаї називають Дяоюйдао - загострилася?

- Так, Росія прагне використати у своїх інтересах конфлікт між Японією і Китаєм. Одним із мотивуючих факторів для Москви могла бути нова оборонна політика Японії на наступне десятиліття, котра прийнята урядом у грудні минулого року. Токіо планує скоротити оснащення часів холодної війни і організації, особливо Наземні Сили Самооборони Японії (JGSDF) та персонал у префектурі Хоккайдо, північна частина Японії, що мав стримувати Росію.

В рамках своєї нової політики Японія планує збільшити безпеку навколо островів Нансей в префектурі Окінава на півдні країни, в Східно-Китайському морі поблизу Китаю і Тайваню, крок який мабуть спрямований на протидію зростаючій морській міцці Китаю.

- Іншим вірогідним поясненням нарощування напористості Москви з приводу островів є те, що Росія досягає успіху в підвищенні своїх параметрів присутності в Східній Азії, навіть, не вирішивши своєї суперечки з Японією?

- У порівнянні з Китаєм, я не думаю, що Росія досягає успіху в цьому. Скоріше вона втрачає вплив в справах  Східної Азії, таких як ядерні проблеми Північної Кореї. Таким чином, Росія зараз поспішає відновити свій вплив до того часу, як Китай стане наддержавою в цьому регіоні.

- Пане Такахаші, Росія має мало стимулів для зміни свого підходу до спору за острова, і багато причин для того, щоб зберігати свою жорстку позицію?

- Принаймні, до закінчення виборів 2012 року в Росії, не проглядається ніякого прогресу. Але якщо російська економіка погіршить свої показники в найближчі роки, наприклад через різке падіння цін на нафту і газ, то вона могла б покластися на гроші і технології Японії, передаючи у концесію деякі із цих островів. В іншому випадку було б дуже важко для обох націй вирішити цю проблему. 

Довідка Тижня

 Косуке Такахаші, колишній штатний працівник Asahi Shimbun і Bloomberg News, є експертом з Токіо, який пише англійською і японською мовами. Він побував на Північних територіях, спірних землях на які претендує Росія і Японія, в червні 1998 року в якості представника Asahi Shimbun  і повідомив про ситуацію там. В даний час він працює на Asia Times Online і Jane's Defence Weekly, як кореспондент з Токіо, і як телевізійний коментатор на Nikkei CNBC (телевізійний бізнес канал мовлення в Японії). Закінчив Школу журналістики Колумбійського університету та Школу Міжнародних і Суспільних Справ. Має подвійний ступінь магістра


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено