Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 лютого, 2016   ▪   Спілкувався: Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Роберт Ондрейчак: «Вишеградська четвірка підтримає Україну в інтеграції до НАТО, якщо ваша країна вирішить ступити на цей шлях»

Тиждень поспілкувався з Робертом Ондрейчаком, колишнім секретарем Міністерства оборони Словацької Республіки, директором Центру європейських та північноатлантичних справ (CENAA), про стратегічні цілі Вишеградської групи, імовірність членства України в НАТО, а також про розвиток української армії.
Матеріал друкованого видання
№ 6 (430)
від 11 лютого
Роберт Ондрейчак: «Вишеградська четвірка підтримає Україну в інтеграції до НАТО, якщо ваша країна вирішить ступити на цей шлях»

Протягом 1990-х років основним завданням Вишеградської групи була євроатлантична інтеграція країн, які до неї входять. Яка стратегічна мета тепер, коли країни Вишеградської четвірки вже є членами ЄС і НАТО?

— Вишеградська група працює в багатьох напрямах, як-от колективна безпека, інфраструктура, енергетика, освіта, і помилково було б обмежувати співпрацю лише євроатлантичною інтеграцією. Проводимо разом наукові дослідження. Окрім того, з 1 січня 2016-го в межах фреймворку Європейського Союзу починає діяти Вишеградська бойова група — це наш провідний проект у сфері колективної безпеки.
Є також Міжнародний вишеградський фонд, який фінансує різноманітні культурні, наукові та освітні проекти. Країни Вишеградської групи
зацікавлені в стабілізації ситуації у Східній Європі. Україна, безумовно, є найважливішою в цьому контексті, але не забуваймо й про Західні Балкани та Південний Кавказ.

А чим конкретно є Вишеградська бойова група? Як вона організована, які функції має?

— Бойові групи Європейського Союзу набули пов­ної операційної готовності в 2007-му. Це не постійна група. Кожні шість місяців нова група держав створює два бойові підрозділи. У 2011-му міністри оборони країн Вишеградської четвірки на зустрічі в словацькому місті Левоча домовилися про створення Вишеградської бойової групи, яка почне діяти в першій половині 2016-го під
проводом Польщі.

Нам потрібна нормальна, передбачувана Росія, яка поважає міжнародне право, не анексує території сусідів, не створює заморожених конфліктів та маріонеткових республік

Група складається майже з чотирьох тисяч солдатів і є, по суті, силою швидкого реагування Європейського Союзу. Польща — її лідер, проте інші країни четвірки також роблять великий внесок. Найбільшим випробуванням для групи буде її потенційне застосування, адже за майже 10 років існування бойові групи ЄС ще жодного разу не
застосовувалися.

Чи є потенціал для розширення співпраці між Україною та Вишеградською четвіркою?

— Для Вишеградської групи Україна є дуже важливим партнером. Існує безліч можливостей для співпраці в найрізноманітніших царинах. Наприклад, начальники штабів оборони країн четвірки та України підписали минулої осені в Брюсселі угоду, згідно з якою ваша країна долучиться до Вишеградської бойової групи: надасть повітряний транспорт, адже у вас ця сфера дуже розвинена, що стане Вишеградській четвірці в пригоді.

Як змінилися шанси на членство України в НАТО від початку війни з Росією? Чи може вплинути на них потенційне заморожування конфлікту на Донбасі?

— Зростання підтримки НАТО в Україні — одна з найважливіших стратегічних змін у Східній Європі за останні роки. За різними опитуваннями, від 60% до 75% українців схвалюють членство України в НАТО, тоді як раніше приблизно 20%. Така широка підтримка є критично важливою, адже за її відсутності немає жодних шансів на членство в Альянсі. Але це все ж не єдиний критерій.

Читайте також: Роман Безсмертний: «Нам треба готуватися до серйозного й довготривалого протистояння з Росією»

Передусім Україна повинна визначитися з тим, яким бачить своє майбутнє безпеки. Якщо вона хоче приєднатися до НАТО, відповідне рішення має бути озвучене на політичному рівні. Наскільки мені відомо, цього ще не сталося. Крім того, Україна повинна відповідати певним політичним, економічним та військовим критеріям.

Я абсолютно впевнений у тому, що Вишеградська четвірка підтримає Україну в інтеграції до НАТО, якщо ви вирішите ступити на цей шлях. Безпека членів групи є невіддільною від стабільності в Україні, отже, ми почуватимемося безпечніше, якщо ваша країна належатиме до тих самих міжнародних організацій, що й ми. Але це рішення повинні прий­няти самі українці, ніхто не має права казати вам, приєднуватися до Альянсу чи ні. Щодо конфлікту на Донбасі, то його критично важливо вирішити, у жодному разі не можна заморожувати, адже це дасть Росії потужний важіль впливу на майбутнє України.

Говорячи про реформи, як ви оцінили б розвиток української армії порівняно з 2013 роком?

— Дуже важко реформувати армію в той час, коли країна воює. Зазвичай такі зміни проводять тоді, коли вже досягнуто миру й можна робити ви­снов­ки з набутого досвіду. Але ми не знаємо, коли закінчиться війна на Сході України, тому очевидно, що зволікати було б помилкою. Покращення вже є, але попереду ще багато роботи. Насамперед потрібно підвищувати рівень військових кадрів і працювати над інтероперабельністю бойових систем. Без якісних військових і цивільних експертів рух уперед неможливий. Гармонізація планування оборони з НАТО також буде величезною перевагою. Отже, роботи ще багато.

Читайте також: Посилений контроль

Ми іноді читаємо в європейських медіа, що НАТО вторгнулося в геополітичний простір Росії, а тому спричинило конфлікт на Сході України. На чому ґрунтується це твердження?

— Ви зараз говорите про суто російський наратив. Російська пропаганда є частиною інформаційної війни і, на жаль, має великий вплив у Центрально-Східній Європі. Ми, звісно, повинні комунікувати з росіянами, але також маємо встановити жорсткі правила, яких дотримуватимуться обидві сторони. Це і визнання недоторканності територій кожної держави, і цілковита незалежність у визначенні стратегічного напряму зовнішньої політики. Якщо говорити про майбутнє України та її зовнішню політику, тільки українці мають слово в цьому. Коли хтось звинувачує НАТО в спричиненні конфлікту на Донбасі, це просто смішно, адже лише одна країна вторглася на чужу територію — Росія. Тільки росіян можна звинуватити в початку війни.

Чи може конфлікт з Україною стати вирішальним для майбутнього Росії?

— Майбутнє Росії дуже важко передбачити. Ми не зацікавлені в її розпаді — цього не хоче ніхто, хай там як пропаганда намагається вкласти таку ідею в голови росіян. Нам потрібна нормальна, передбачувана Росія, яка поважає міжнародне право, не атакує сусідів, не анексує їхньої території, не створює заморожених конфліктів та маріонеткових республік. Ключ до майбутнього РФ лежить у діях росіян: як влади, так і простих громадян. Якщо вони й надалі обиратимуть агресивну лінію поведінки, то неминуче платитимуть за це: матимуть не лише економічні негаразди, а й повномасштабну кризу в суспільстві, що стане безпосереднім наслідком дій Кремля.

Читайте також: Світ про Україну: Путін зробив ставку на те, що світ забуде про Донбас і Крим

Як ви оцінили б регіональну співпрацю між Україною та Словаччиною?

— Потенціал значно вищий, ніж реальні відносини. Обидві сторони через це багато втрачають. Україна не надто намагалася перейняти словацький досвід у проведенні реформ, необхідних не тільки для вступу до ЄС, а й просто для економічного та соціального розвитку країни. Словаччина теж не приділяла достатньо уваги співпраці з Україною, а дарма, адже це наш найбільший сусід, майбутнє Словаччини не відділити від українського.

--------------------------------

Роберт Ондрейчак має докторський ступінь у сфері міжнародних відносин, магістр політичних наук, історії та філософії. Очолює Центр європейських та північноатлантичних справ (CENAA) У 2010–2012 роках був державним секретарем Міністерства оборони Словацької Республіки, займався стратегічним оглядом оборони та підготовкою Білої книги з оборони, був відповідальним за політику оборонного сектору, займався питаннями ЄС та НАТО. Є співзасновником проекту «Огляд глобального безпекового середовища і трансатлантичних архівів».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Спека! Шалена спека! На сонці за +40 °С, і це дуже відчутно. Розмови про відпочинок і море лунають повсюди: «Їдете? Куди? Як?».
    23 липня, Яна Вікторова
  • Система державної підтримки в Росії демонструє дива неефективності. Україна ще має шанс уникнути таких помилок
    23 липня, Катерина Барабаш
  • За понад як 20 років незалежності українці, попри задекларовану в Конституції соборність, все більше замикались по регіональним квартирам. Галичани дивилися на захід, жителі Донбасу на схід, кияни – на Туреччину, Єгипет і Тайланд. Радикально скоротилися внутрішні перельоти, повмирали малі аеропорти. Трансукраїнські потяги долали українські простори за десятки годин, а стан доріг ніяк не сприяв і автомобільному сполученню.
    22 липня, Вадим Войтик
  • Недбальство сепаратистів може спричинити масове отруєння ґрунтових вод і річки Кодема.
    22 липня, Павло Василів
  • Турецькій економіці потрібні нудні звичайні реформи. Натомість її підрихтовують нашвидкуруч
    22 липня, The Economist
  • Приватизація держмайна в Україні так і не стала інструментом економічної політики. Десятиліття затягування з реалізацією неефективних активів супроводжуються оскаженілою боротьбою за право придбати дешево найпривабливіші об’єкти
    22 липня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено