Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
28 липня, 2015   ▪   Олена Максименко   ▪   Версія для друку

Латвія. Досвід самоідентифікації

Восени пощастило пожити протягом місяця у маленькому приморському містечку в Латвії. Місто вразило подібністю на сучасну Україну за кількістю національної символіки - стрічки на одязі, прапори на автівках та вікнах, навіть бабусі на ринку вдень запалювали на ятках свічки кольорів латвійського прапору.
Латвія. Досвід самоідентифікації

Все так само, як у нас за часів Майдану з єдиною відмінністю: ані революції, ані війни в Балтійській країні, на щастя, не було й близько. Жодних інших видимих причин, здатних пояснити цей спалах показного патріотизму, також. Хіба регулярні повідомлення про порушення "братнім" народом повітряних чи водних кордонів: то були зафіксовані російські літаки, то кораблі...

Вразило також святкування латвійського дня захисника вітчизни. У цей день вшановують воїнів всіх часів. На відміну від (на щастя, уже неактуального для нас) 23 лютого, дата сягає дохристиянських традицій: у сиву давнину в цей день вшановували божество Лачплесіс, покровителя воїнів, що мав вигляд напівлюдини-напівведмедя.

Читайте також: Російська Латвія

На центральній площі зібралося майже все місто. Стислі промови, виступ симфонічного оркестру, безкоштовний чай з казана, а потім шестя зі смолоскипами до цвинтаря. Дійство відбувалося зі смаком, душею та без зайвого пафосу - і це у провінційному містечку! Прикметно, що в Прибалтиці давно і легально існують добровольчі батальйони(Zemessardze – так тут називають загони самооборони, у перекладі на українську це звучало б як «стража землі»). Люди, що є їх членами, не є військовими. Раз на півроку вони збираються на вишколи задля підтримки та розвитку необхідних в умовах війни навичок, а на екстрені випадки знають, куди бігти і де отримувати зброю.

На святкуванні стало очевидно, наскільки ця тема є "модною": в "добровольці" записуються навіть малюки і підлітки - для них це щось на кшталт нашого "Пласту". Усі в камуфляжі, та з глибоким почуттям власної гідності. У Латвії смолоскипну ходу нікому не спадає на думку асоціювати з фашизмом чи нацизмом. Це давно і міцно увійшло в традицію. У випадку чого, уряд і суспільство не матимуть проблеми з "незаконними бандформуваннями", адже система потрапляння до лав добровольців давно відпрацьована та узаконена.    

Населення Латвії становить три мільйони - менше за населення нашої столиці. Тому не культивувати моду на патріотизм - від підготовки добровольчих батальйонів до стрічок та прапорців - вони просто не мають права. "Великий брат" надто поруч, і латати дірки в системі обороноздатності та масовій свідомості, якщо дзьобне "смажений півень", у них шансів не буде. Лагодити машину на повному ходу, як це змушена робити Україна - справа не вдячна, а для маленької країни апріорі безнадійна.

Читайте також: Дайніс Іванс: «Якщо впаде Україна, то наступного дня в Латвії будуть орди кегебістів і совєтських агресорів»

При тому, що членство в ЄС поки що не принесло латвійцям бажаного "європейського" рівня життя, та навіть навпаки - люди творчих професій, вільні художники, музиканти тощо, нарікають на те, наскільки важче стало жити, вулиці міст, зокрема столиці, подекуди виглядають украй зубожіло, - назад  до "совєцького світлого майбутнього" нікого, схоже, не тягне. Можливих шляхів небагато, ілюзій нуль.

Можливо, печальний приклад України став свого розу каталізатором для латвійців. Але нам, в свою чергу, є чому повчитися у них. Аби "моду на патріотизм", що спалахнула внаслідок останніх подій, не звести лише до мімікрію, а спрямовувати у конструктивне русло.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Після розгону мінських акцій протесту опозиційних настроїв у суспільстві Білорусі не поменшало
    30 березня, Сяргєй Пульша
  • Залучення міжнародної фінансової допомоги давно перетворилося на окрему галузь української економіки з обігом у сотні мільйонів доларів. Однак розуміння суспільством процесів та прозорість цієї сфери украй недостатні
    30 березня, Андрій Голуб
  • Боротьба з корупцією стала топ-темою останніх років. Про неї говорили всі: від простих громадян до тих самих корупціонерів. А саме гасло не завжди використовували заради заявленої мети, подеколи прикриваючи добрими намірами власні інтереси. Минулого тижня така «боротьба» сягнула апогею.
    30 березня, Станіслав Козлюк
  • Британськими вченими було виявлено, що показники в організмі людей, який курять лише електронні сигарети, вмісту токсинів і канцерогенів значно нижче, ніж в організмі звичайних курців. Інформація про цих дослідженнях була опублікована в журналі Annals of Internal Medicine.
    29 березня,
  • Як почуває себе релігія в АТО, чи знаходять представники різних конфесій на війні місце для служіння людям та чи не стане військовий конфлікт початком великого переділу релігійного впливу на Донбасі?
    29 березня, Єлизавета Гончарова
  • Кремль розширює географію своєї військової присутності на Близькому Сході
    29 березня, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено