Світ

  ▪   Алла Лазарева
  ▪   Париж

Париж: протистояння символів

“Радянський цвинтар”, - інформує великий дороговказ на в’їзді до селища Нуає Сен-Мер. Тут насправді знаходиться одне з найбільших поховань жертв Другої світової родом з колишнього СРСР.

Більше половини загиблих — родом з України. Але Росія, вкотре, спробувала переоформити всю історичну пам’ять на себе, запропонувавши місцевій громаді ... викупити кладовище.

“На щастя, мерія відмовилася, - розповіла Тиждень.ua Аннік Білобран, голова Асоціації нащадків українських легіонерів, які пішли добровольцями до французького війська e1939 році. - На цьому цвинтарі впокоїлися, зокрема, 78 українських жінок, які померли в’язнями концтабору  в Ельзанжі. Спочатку вони були поховані, в околицях колишнього концтабору, саме як українські жінки. Але у 80-х роках було вирішено перенести їхній прах на цвинтар Нуає Сен-Мер. І вже тут вони перепоховані як “невідомі радянські громадяни”.

Аннік бореться, не перший рік, за те, щоб історія набула правдивих обрисів. “Щоб наші мертві мученики спокійно спочивали та знали, що українці пам’ятають про них, - продовжила вона. - Ми й так щороку допомагаємо доглядати за тою ділянкою кладовища, де поховані українці. Ця співпраця з місцевою громадою, довіра, що встановилася між нами, допомогли, вже вдруге, уникнути неприємних інцидентів, котрі намагалася спровокувати Росія.”

 

Другий рік поспіль жалобні урочистості в Нуає Сен-Мер проходять у два етапи. Спочатку Росія з іншими колишніми радянськими республіками віддає шану загиблим, а потім Україна здійснює свою окрему церемонію. “Цього року російська амбасада спробувала переконати французів вивісити над цвинтарем радянський прапор, - розповіла Наталка Пастернак, речник Комітету українських організацій Франції. - На щастя, Аннік Білобран входила до організаційного комітету та смогла упередити цю провокацію. Відтак, над цвинтарем, як і раніше, майорять два французькі прапори, аби не створювати непорозумінь. А українська громада працює над тим, щоб встановити окрему пам”ятну дошку, присвячену українцям, яких поховано тут”.

Читайте також: П’ять хвилин для євреїв, п’ять хвилин для Гітлера

Російські дипломати дуже старалися створити суто радянську атмосферу заходу. Заграли не лише гімн РФ, але й “Вставай страна огромная”, “Прощання слов’янки”... “Ми всі тут — радянські люди”, - сказав російський посол колегам з France3. Але учасники церемонії наочно переконалися, що все — не зовсім так, як каже офіційний посол країни, що веде в самому центрі Європи загарбницьку, непроголошену війну.

 

“Приємно, що всі до одного французькі прапороносці та офіційні особи залишилися й на українську частину урочистостей, - наголосила Наталя Кочубей, директор Українського культурного центру при посольстві України. - Це — важливий політичний символ.”

Читайте також: Ніж у спину: радянське вторгнення до Польщі

На цвинтарі в Нуає Сен-Мер впокоїлися 4520 громадян колишнього СРСР, які загинули за Другої світової. Українців має бути не менше 2800, імена та повні анкетні дані уточнюються. “Ми вас розуміємо, - зверталися до української делегації селяни. - Для нас війна закінчилася 79 років тому, а для вас вона почалася знову.”

 

“Ми звільнили світ від нацистського варварства і цим пишаємося”, - заявив російський посол Александр Орлов французьким журналістам, і мерщій сховався до свого службового авто. Поспішав, напевне, щоб не розповідати, як такий цінний досвід буде використовувати Росія в боротьбі проти власного варварства, яке вона щодня демонструє на Сході України.


Теги