Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
1 серпня, 2014   ▪   Ганна Трегуб   ▪   Версія для друку

Семюел Чарап: «Ефективність європейсько-американських санкцій проти Росії підвищиться в рази, якщо вони будуть справді спільними»

Про санкції як камінь спотикання в порозумінні між американцями і європейцями щодо вирішення кризи в Україні та правові й економічні підвалини цієї ситуації Тижню розповів Семюел Чарап, директор російських і євразійських програм, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
Матеріал друкованого видання
№ 31 (351)
від 31 липня, 2014
Семюел Чарап: «Ефективність європейсько-американських санкцій проти Росії підвищиться в рази, якщо вони будуть справді спільними»

У. Т.: У чому, на вашу думку, полягає відмінність між підходами до запровадження санкцій проти Росії в США і ЄС?  

– Мушу сказати, що єдності між США і ЄС, як це відчувають в Україні, справді немає. Як її не було й на самому початку української кризи. Потім була спроба стати на спільні рейки. Сполучені Штати і Євросоюз із середини березня цього року роблять суголосні заяви про спільний інтерес, що тривав приблизно до кінця червня. Після періоду унікальної солідарності між американцями і європейцями в питанні Росії та України протягом останнього місяця знову бачимо розбіжності.

Відмінності спостерігаються там, де йдеться про інструменти, які мають ЄС і США, щоб уплинути на ситуацію. Вони різняться. Ван Ромпей та Обама не можуть спільно натиснути якусь там кнопку, щоб миттєво досягти якогось конкретного результату.

На відміну від європейських санкції США не так вже й легко оскаржити в судах

Росія для ЄС – третій за розмірами ринок експорту, а за загальним імпортом – другий. Для США – відповідно 28-й і 18-й. Природно, що Євросоюз може втратити набагато більше в результаті посилення санкцій проти РФ. Таким чином, можна припустити, що перехід від індивідуальних до секторальних санкцій Європа відчує гостріше, ніж Сполучені Штати. Варто нагадати, що економічна ситуація в ЄС також набагато гірша порівняно зі США, адже у випадку Америки вже можна говорити про кінець так званої великої рецесії та про економічний підйом.

Наведені вище цифри показують, чому для Сполучених Штатів так важливо діяти спільно з Євросоюзом і навпаки. Ефективність європейсько-американських санкцій проти Росії підвищиться в рази, якщо вони будуть справді спільними. І саме цього нині намагається досягти офіційний Вашингтон.

Читайте також: Ребекка Гармс: «Лідери ЄС та США повинні чітко показати, що не приймають політики зигзагів Путіна»

У Сполучених Штатах нині відбувається жвава дискусія з приводу того, яким чином запроваджувати санкції проти Росії і які наслідки це матиме, навіть якщо вони виступатимуть із цим рішенням наодинці. Американський великий бізнес уже пуб­лічно заговорив про те, що односторонні кроки Вашингтона призведуть до величезних збитків. 26 червня газета New York Times розмістила матеріал Американської торговельної палати й Асоціації промисловців про те, що США постраждають від одностороннього запровадження санкцій проти РФ. Згадані організації відкрито виступають проти такого розвитку подій. Схожі статті вийшли також у Washington Post, Financial Times, Wall Street Journal, тобто в потужних медіа. Власне, це не ті представники американського суспільства, голос яких керівництво США може ігнорувати. Відповідальні за внутрішню економічну ситуацію теж порушують питання санкцій і так званого ефекту бумеранга, коли йдеться про одну з найбільших економік світу.

У. Т.: Ви зауважили, що ЄС і США мають абсолютно різні інструменти запровадження санкцій.У чому полягає ця відмінність?

– Треба розуміти, що кожна країна має свій юридичний режим, яким керується в питанні санкцій. Санкції ЄС можуть бути оскаржені в Європейському суді у Люксембурзі, який не використовує інформації, котру може надати розвідка чи інші силові структури, як і засекречених даних. До розгляду беруться лише відкриті матеріали. Якщо суд визнає тих чи інших осіб або компанії такими, щодо яких обмеження було застосовано безпідставно, вони можуть отримати від ЄС компенсацію за зав­дану їм шкоду. І це не теоретичні, а реальні речі. Уже розглянуто понад 50 позовів щодо санкцій, накладених на різні корпорації та інституції Ірану. Зокрема, нещодавно вироком суду анульовано обмеження, запроваджені проти одного з провідних тамтешніх університетів, який брав активну участь в іранській ядерній програмі, й двох комерційних банків. У всіх випадках було зазначено, що ЄС не надав суду достатньо конкретних підтверджень для збереження накладених санкцій. Такі рішення мають для європейських урядів конкретні фінансові наслідки. Приміром, подібна ситуація виникла з найбільшим приватним банком Ірану ще 2013 року, який вимагав від Великої Британії у різних судах $4 млрд компенсації за збитки від запроваджених щодо Ірану санкцій.

Читайте також: Подвійний удар по Росії

На відміну від обмежень ЄС санкції Сполучених Штатів не так уже й легко оскаржити. Американська влада, ухвалюючи такі рішення, використовує інформацію із секретних джерел. Отже, йдеться про різні сфери політики. Такі різні підходи в питанні санкцій зумовлені насамперед середовищем, у якому ухвалюються ці рішення.

Є ще й теоретичне питання, важливе для мене як аналітика. Санкції – це довгострокова стратегія, яка не відразу дає результат. І це підтверджує ситуація з Іраном. Країна, щодо якої вводяться обмеження, зазвичай розуміє, що робити, аби позбутися їх. Оскільки стратегія санкцій не дуже чітко поєднана з переговірною стратегією, дуже цікаво, як обидві вони спрацюють у випадку Росії.

У. Т.: Потужною силою, яка виступає проти запровадження санкцій щодо Росії як у США, так і в ЄС, є великий бізнес. Що дає змогу політичній доцільності перемогти очевидний меркантилізм?

– Не секрет, що представники великого бізнесу в США, близькі до республіканців, усіляко блокували ініціативи нинішнього президента-демократа. Йдеться про реформи охорони здоров’я, фінансового сектора тощо. Здебільшого йдеться про внутрішньодержавні питання. Вони не виграють кожну битву, проте загалом їм вдається відстоювати інтереси промислових асоціацій і великого бізнесу. Якщо в когось із них виникають певні застереження, вони одразу сягають Конгресу і Сенату. Великий бізнес у Штатах не має права політичного вето, проте його голос чути і до нього доводиться прислухатися.

Читайте також: Справи як зазвичай. Слабкі місця російсько-української дипломатії

У випадку Європи французькі Mistral можуть бути символом того, що тамтешній бізнес не має чіткого розуміння наслідків, які може мати ситуація в Україні. Водночас європейці більше за американців підтримують вашу країну як фінансово, так і щодо політичних та інституційних перетворень і реформ.

У. Т.: У своєму Twitter ви писали про потребу нового порядку для України. Яким, на ваш погляд, з огляду на нинішню ситуацію в державі він може бути?

– Можна уявити цілий набір різних сценаріїв, одні з яких є оптимістичнішими за інші. Багато важить внутрішня українська ситуація. Але сказати точно, що відбуватиметься, я не можу. Багато залежить від того, в який бік повернеться та як далі розвиватиметься політика Росії і де та межа, до якої вона може її провадити. Ще один важливий чинник – дії українського уряду, особливо щодо Півдня та Сходу, як у воєнних питаннях, так і в ширшому сенсі, зокрема в тому, як дати всім українцям відчути себе належними до єдиного політичного простору навіть в умовах масштабної воєнної операції. Крім того, як на мене, частково ситуація залежить від ЄС і США. Проте знову ж таки наголошую, що є багато варіантів запровадження санкцій проти РФ, а також того, як відбуватиметься переговірний процес. Нинішня нестабільність в Україні може мати як найгірший розвиток, як-от оголошення міждержавної вій­ни, так і оптимістичніший, як-от політичне та дипломатичне врегулювання ситуації.

Біографічна нота
Семюел Чарап – директор російських і євразійських програм, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS). Був старшим радником виконувача обов’язки заступника держсекретаря США з контролю над озброєннями і міжнародної безпеки. У 2009–2011 роках був директором із Росії та Євразії в Центрі американського прогресу (CAP), а також консультантом із політичних ризиків у Росії та Євразії для Medley Global Advisors, у Eurasia Group і Oxford Analytica. Автор статей для Washington Quarterly, Washington Post, Current History, New York Times тощо. Здобув докторський ступінь із політології та ступінь
ма­гістра в сфері російських і східноєвропейських досліджень Оксфордського університету

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
  • У переліку головних загроз для України найближчим часом розвідники називають перекидання систем ППО на Донбас та масштабні навчання ЗС РФ на кордонах
    26 серпня, Андрій Голуб
  • Як співіснує удаваний і справжній патріотизм на звільненому Донбасі
    26 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Своєю поведінкою та політичними й діловими зв’язками Дональд Трамп відіграє роль «корисного ідіота» для Владіміра Путіна
    26 серпня, Едвард Лукас
  • Французький погляд на Україну змінюється під впливом внутрішнього українського фактора
    26 серпня, Алла Лазарева
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено