Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
18 серпня, 2013   ▪   Олег Коцарев   ▪   Версія для друку

«Шоколадний замок» Сумщини

Тиждень нещодавно вже писав, що Тростянців в Україні вистачить на всіх. Цього разу знайомимо вас із тим, що в Сумській області
Матеріал друкованого видання
№ 31 (299)
від 1 серпня, 2013
«Шоколадний замок» Сумщини
Фотогалерея: «Шоколадний замок» Сумщини (зображень: 17)

Дістатися Тростянця публічним транспортом донедавна було завиграшки. Через місто проходять траса Суми – Харків і сумське відгалуження залізничної лінії Київ – Харків. «Покращення» останнім часом істотно зменшило кількість поїздів, але й з новими складнощами до­їхати сюди можна. Зрештою, навіть якщо ви прибудете не потягом, зазирнути на вокзал варто – це досить своєрідний зразок спроб архітектурних експериментів другої половини ХХ століття. До речі, майте на увазі: станція зветься не «Тростянець», а «Смородине», бо так у часи будівництва залізниці нібито звалося село неподалік. На «ягідному» вокзалі є реставрований паровоз. На його тлі в короткі приміські рейси вирушають зовсім новенькі «рейкові автобуси»…

Круглий двір

Відомим за межами району та області Тростянець найбільше роблять дві речі: шоколадна фабрика й Круглий двір, де відбуваються великі фестивалі історичної реконструкції «Стара фортеця» та рок-фести. Вигляд останнього, прямо сказати, вельми незвичний для цього північно-східного кутка України. Коли гість міста потрапляє на головну площу Тростянця, перед ним розлягається вид на майже справжню цитадель – жовту, круглу і з вежами. Ні, звісно, це не старий замок і не стара фортеця. Така річ просто не могла з’явитися в слобідському місті, заснованому в XVII столітті переселенцями з Гетьманщини (власне, це західна, сумська частина Слобідської України – радикально менш русифікована, ніж її основні харківсько-луганські простори, й електорально «помаранчева»). У XVIII столітті Тростянець перейшов із власності охтирського полковника Івана Перехрестова, котрий прославився наїздами на чужі землі та іншу власність, до церковного діяча Тимофія Надаржинського, а вже його діти 1749 року й заснували Круглий двір, який було використовувано для театральних та циркових вистав.

Сьогодні традиція в принципі триває. Чи не головна подія публічного життя міста – літній фестиваль історичної реконструкції «Стара фортеця». На нього з’їздяться команди й глядачі з цілої України, тут можна поспостерігати лицарські турніри, познайомитися зі старовинними ремеслами та вбранням, випробувати себе у стрілянні з лука.

Поряд із Круглим двором – Благовіщенська церква та панська садиба. Храм збудували 1750 року, в його обрисах поєднуються характерні ознаки бароко та класицизму. Бачиться він водночас затишним і сумовитим.

Ведмідь і «Гроза»: музеї Тростянця

А садиба належить уже ХІХ століттю, коли в Тростянці хазяйнували Ґоліцини. Та найбільше прославила поміщицький будинок людина, яка прожила в ньому лише три місяці літа 1864 року, – композитор Пьотр Чайковскій. У Ґоліциних він написав оперну увертюру «Гроза». Це його перший програмно-симфо­нічний твір, в основі якого сюжет однойменної п’єси Алєксандра Островского. Увертюра не сподобалась учителю Чайковского Антонові Рубінштейну – і її не виконували аж до смерті автора.

Нині класикові музики присвячений куточок місцевого крає­знавчого музею, що розмістивсь у правому крилі палацу. Заклад досить непогано доглянутий, проте експозиція його вельми скромна. Абсолютно передбачувано подекуди в ній еклектично перетинають совдепівський пафос і наративи національно-визвольної боротьби. А найоригінальніший експонат – опудало ведмедя, що збирає благодійні внески на музейні потреби.

У тій-таки садибі на вас чекають іще два заклади. Це картинна галерея в центральних залах палацу. В ній – переважно пейзажі місцевих художників і тих, хто приїздив до Тростянця на пленери, які раніше проводилися регулярно. До речі, у внутрішньому дворі розташувались інші «діти пленерів» – дерев’яні скульптури, виготовлені ще в 1980-х. Зали теперішньої картинної галереї тривалий час стояли занедбані, а кілька років тому їх відреставрували, тепер, кажуть музейні працівники, тут відбуваються концерти класичної музики. Тоді ж таки на подвір’ї з’явилися така собі романтична альтанка, фонтан і дивакувата конструкція із серцем та цитатою з «Любові» Василя Симоненка. А в лівому крилі палацу – музей шоколаду. Із цікавих експонатів тут є старий станок, на котрому пакували цукерки, шоколадна голова індіанця, колекція обгорток солодощів радянських часів.

Іще раз обійшовши клаптик землі з палацом, Круглим двором та Благовіщенською церквою, можна пройти трохи на південь головною вулицею міста й побачити ще один храм – Вознесенський, виконаний у стандартних для другої половини ХІХ століття псевдовізантійських формах, і будинок, у якому народився Микола Хвильовий. Щоправда, на відміну від вихідця із сусідньої Охтирки Івана Багряного, найхаризматичніший письменник Розстріляного Відродження у своїх творах не лишив яскравих картинок рідного міста.

Підземний хід у гроті німф та сильфід

Шлях до ще однієї принади Тростянця – парку «Нескучне», або Нескучнянського заповідника, – знайти досить легко (основ­на дорога ліворуч, якщо стояти спиною до «серця» біля палацу), проте поміж самих насаджень можна трохи й заблукати.

Парк створили в ХІХ столітті, звівши греблі в мальовничій місцині на річці Тростянка (вона, як резонно вважають дослідники, дала назву й місту). Тоді побудували й «грот Німф» – загадкового вигляду споруду із серії романтичних руїн. У ньому буцімто теж влаштовували театралізовані дійства, в яких танцювали німфи та сильфіди (повітряні духи). Є і неодмінна для таких місць легенда про підземний хід, що починається від «гроту» й веде аж до Охтирки.

У парку варто погуляти серед старих дерев і ставків. Можна попити води із джерела. Або помилуватися колишнім будинком управляючого. Його звів у ХХ столітті новий власник маєтку – цукрозаводчик Леопольд Кеніг. У симпатичній будівлі в стилі модерн нині місцеве відділення Інституту лісового господарства.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Рік тому 23 травня було вбито командира бригади «Прізрак» так званої «ЛНР» Олексія Мозгового. Його машина спочатку була підірвана на керованому фугасі, а після - розстріляна з кулеметів. Офіційної версії загибелі досі немає, як і будь-яких результатів з боку псевдослідства «МДБ ЛНР». Відразу ж відповідальність за його смерть поспішили взяти на себе партизани загону «Тіні». І з того самого моменту не вщухають пристрасті навколо його смерті.
    24 травня, Павло Василів
  • 5 квітня 1918 року над міською думою Єлисавета, де тепер знаходиться Кіровоградська обласна держадміністрація, вперше замайорів синьо-жовтий або, як тоді називали, жовто-блакитний прапор.
    24 травня, Максим Сінченко
  • Швейцарський політолог, спеціаліст з державного адміністрування Андреас Ладнер в інтерв’ю для Тижня розповів про практики децентралізації та прямої демократії, їхній зв’язок та прямий вплив на ухвалення рішень в країні, а також взаємозалежність рівня життя з делегуванням владних і фінансових компетенцій від центрального на локальні рівні.
    24 травня, Ганна Трегуб
  • Пенсійні проблеми стосуються всіх, і не тільки пенсіонерів
    24 травня, Віталій Мельничук
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено