Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 січня, 2011   ▪   Міла Тєшаєва   ▪   Версія для друку

Дивовид

Поплаваймо вулицями одного з найцікавіших міст Європи, поки воно не затонуло
Матеріал друкованого видання
№ 3 (168)
від 21 січня, 2011
Дивовид
автора
Кожен будинок цього міста повторюється у своєму відображенні, й здається, що Венеція розташована в точці перетину двох світів: повсякденного і хитко-ірреаль­­ного. Це місто слугує водночас і декорацією до численних драматичних історій, і просто місцем для життя. Тут не тільки вмирають і зізнаються в коханні, а й живуть, сварячись із торгівцями риби за два кроки від групи туристів. Але все це зовсім не скасовує Венеції класичної: з чорними гондолами, палацами, голубами, Гранд-каналом і площею Сан-Марко – святковою, як карнавальне шам­­панське. 
 
Перлина піару
 
Венеція давно віддана на пота­­лу приїжджим. Легко сказати: на одного місцевого мешканця припадає до 170 візитерів. Утім, це почалося не вчора, вже в XIII столітті тут існувало щось на кшталт туристичної поліції. Вар­­то зробити крок на вулицю з вокзалу Санта Лючія, і різномовний натовп тягне тебе мостами, вулицями, проходами, щоб за деякий час, уже ошелешеного від усього побаченого, викинути на п’яца Сан-Марко, парадну вітрину міста.
 
Тут завжди піднесений настрій, як на багатолюдному фуршеті. Гігантський колон­­ний зал перекритий самим небом, по краях розставлені столики кафе. І якщо не грають оркестри, то музику замінить гомін десятків тисяч людей, абсолютно приголомшених від усвідомлення себе в цьому місті, так само як і ви. Для більшості цей невеликий район і є вся Венеція. А вона тут і справді чудова: з усім своїм багатством та марнославством, із болючим надлишком краси й вічним святом.
 
Невеликий перепочинок, і натовп мчить кудись далі, в бік мосту Реальто, повз гондольєрів, які весело позують, артис­­тів-мімів і мігрантів із китайськими сумками «від Гуччі». Тут саме час виявити ініціативу й зробити кілька кроків убік. Який?
 
У бік Венеції реальної, у простір незрозумілих лабіринтів, де на прибульців із вікон дивляться синьйори з чорними котами. А взагалі заблукати у Венеції – це найкраще, що може з вами тут трапитися. Головне – вчасно знайти дорогу назад, враховуючи той нюанс, що всі, кого ви зустрінете, також будуть туристами, які загубилися.
 
Канали і гондоли
 
Якщо Сан-Марко – це серце Венеції, то її кровоносні судини – незліченні канали, що розрізають усе місто на частини. Найдинамічніший із них – Гранд-канал, головна водна вулиця Венеції. Для пішохода її не існує: набережних тут майже немає. Це променад, на якому ви нерухомі, а будинки пропливають повз вас. Тобто такий собі кінематограф старовини. Не дивно, що таке місто вважали чудасією. На Гранд-каналі видно, що Венеція гордовито зневажає тих, хто не вміє плавати, – шикарні фасади палаців можна побачити тільки з палуби судна.
 
Взагалі все життя венеціан­­ця минає на воді. Катером його везуть із пологового будинку, на ошатній гондолі супроводжують на весілля, пароплавчиками тут їздять на роботу, а на похоронних гондолах проводжають в останню путь. Є вантажні катери для доставки товарів у крамниці, катери для прибирання сміття, червоні пожежні катери, білі «Швидкої допомо­­ги». І навіть поліція переслідує порушників і злочинців по воді на швидкохідних човнах, пофарбованих у синій колір.
 
Функції громадського транспорту Венеції виконують пароплавчики – вапорето. Вони як наші автобуси: кожен зі своїм маршрутом, проїзним квитком, обов’язковими зупинками та штовханиною. Ними прийнято з екскурсійною метою їздити на острови Мурано і Бурано, купатися – на Лідо, ностальгувати – на острів мертвих Сан-Мікеле. Венецію оточує безліч островів, і хоча б на один належить з’їздити навіть під час найкоротшого візиту до міста: тут багато що стає зрозуміло про Венецію. Наприклад, що вона є лише одним із таких островів, якому історично пощастило трохи більше за інші клаптики суші.
 
Хоч якою дивовижною є Венеція, її неможливо уявити без красенів у солом’яних капелюхах із різнокольоровими стрічками. Своє призначення бути символом найпрекраснішого міс­­та Європи гондольєри несуть із честю, передаючи професію в спадок. Ось тільки з кожним роком їх, як і самих гондол, стає все менше. П’ятсот років тому венеційські канали заповнюва­­ли десятки тисяч (!) таких плавзасобів. Нині тут на плаву – щонайбільше чотири сотні. У звичайному житті їх невблаганно витісняють дешеві пластмасові моторки, справжні ж гондоли майже цілком віддані у владу туристів. Годинна прогулянка на гондолі коштуватиме бли­­зько €80. Дорого? Біля стоянки завжди можна знайти ще кількох попутників.
 
Незалежно від того, який вид водного транспорту ви обрали для подорожей містом, пам’ятайте, що Венеція з висоти людини, яка стоїть на суші, та з позиції того, хто сидить у човні, – це два абсолютно різних міста. Тож поки ви через неї не пропливли і не поглянули на неї знизу вгору, навряд чи взагалі її побачили.
 
Лишилося 100 років 
 
Ще півтора століття тому Венеції пророчили загибель унаслідок повені. Місто дивом уникло цього в 1966-му. Тоді гігантські хвилі обрушилися на площу Сан-Марко, змітаючи все на своєму шляху. А повені менших масштабів трапляються чи не щороку, якраз перед початком знаменитого карнавалу. Проґавити початок стихійного лиха неможливо – за дві години до паводку Венецію будить несамовита сирена з підвиванням. І тоді в розпорядженні мешканців нижніх поверхів залишається лише кілька годин, щоб прибрати меблі й речі, а також перевдягнутися в стівалі – гумові чоботи до коліна. Найбільші повені спричиняє бору – вітер, який люди, що живуть на узбережжі Адріатики, нарекли диявольським весіллям. Коли бору вривається в місто, його свист і ляскання віконниць створюють враження гуркотливого пекла.
 
Вчені припускають, що вже через 100 років острови лагуни знову стануть безлюдними. Але навіщо думати про небезпеку, коли сонячні відблиски грають на воді, а красень гондольєр співає «Санта Лючія» тільки для вас! Адже вся ідея Венеції – у насолоді миттєвістю. А після нас, туристів, хоч потоп. 
Варто побачити

 

П’яца Сан-Марко – парадна вітрина міста, центральна площа.
 
Сан-Мікеле – острів мертвих. За розпорядженням Наполеона I 1807 року був перетворений на кладовище. На острові поховано багато видатних людей: Ігор Стравінскій, Сєрґєй Дягілєв, Іосіф Бродскій, Езра Паунд, Пьотр Вайль та ін.
 
Гранд-канал – головна вулиця Венеції. Для пішохода вона недоступна.
 
Музей Пеґґі Ґуґґенгайм – один із найвідоміших і найскандальніших у світі.

 

 
Венеційський карнавал

 

Костюмоване свято відбувається тут щороку в лютому. Початок воно бере від давньоримських Сатурналій, святкувань на честь бога Сатурна. На п’яца Сан-Марко на глядачів із неба падають тонни різнокольорового конфеті, проходить галаслива карнавальна процесія. Мета заходу – достовірно відтворити феєричну, фривольну обстановку карнавалів середніх віків.

 

Мистецтво

 

У Галереї Академії мистецтв зберігається видатна колекція венеційського живопису часів середньовіччя. Не можна пропустити музей Пеґґі Ґуґґенгайм. У той час як її родичі заробляли мільярди на вугіллі та металі, Пеґґі насолоджувалася богемним життям у Парижі, принагідно скуповуючи картини цілої плеяди авангардистів, тоді невідомих і голодних. Тут наявні Модільяні, Пікассо, Далі, Кандинський та багато інших майстрів футуризму, кубізму, сюрреалізму, експресіонізму. Один із найвідоміших форумів світового мистецтва – Венеційська бієнале, міжнародна художня виставка, що проводиться раз на два роки. Крім того, щороку на острові Лідо відбувається Венеційський міжнародний кінофестиваль – найстаріший у світі. Головний приз – «Золотий лев».

 

Як дістатися і де жити

 

Найзручніше – дешевим авіарейсом (лоукост-компанії Wizzair) із Києва або зі Львова до Тревізо (380 грн). Далі автобусом-експресом за €5.
 
У межах туристичних стежок Венеція може здатися занадто дорогим містом. Наприклад, філіжанка кави на п’яца Сан-Марко обійдеться в €4, в той час як у будь-якому іншому кафе міста її вартість вчетверо менша. Щодо їжі, то чим глибше ви проникнете в лабіринт вуличок, тим смачнішою буде ваша вечеря. Район Канареджо найбільше підходить для вечірніх посиденьок. Тутешні канали мають береги, на яких розташувалися затишні ресторанчики «для місцевих». Венеціанська молодь збирається випивати в барах на площі Санта-Маргерита, де влітку всі сидять зовні, слухаючи живу музику.
 
Замість готелю краще поселитися в палаццо або просто апартаментах із терасою. Тоді можна прокинутися годині о шостій, коли туристів на вулицях ще немає, навколо пахне свіжоспеченими булочками, і піти на рибний базар Пескерія біля Гранд-каналу. Туди привозять найсвіжіші морепродукти, овочі-фрукти, а продавці не тільки торгують, а й співають пісні.

 

ХВИЛЮЮЧА АРХІТЕКТУРА. Більшість палаців можна побачити тільки з борту суденця численними оперними й поп-вокалістами центральна вулиця
 
ВОГНИКИ НА ВОДІ. Популярні нічні прогулянки з гондольєром при свічках 
 
РЕКВІЗИТ ДЛЯ КАРНАВАЛУ.Масок у вітринах бутіків не бракує
 
НЕВЖЕ ТЕЖ ВОДОПЛАВНІ? Балувані туристами голуби ручні й лінкуваті 
 
П’ЯЦО САН-МАРКО. Тут кружляють маски і бродять привиди із часів венеційських дожів
 
ВЕСЛУЄ ТА СПІВАЄ. Гондольєр на мостику в очікуванні клієнтури
 
ІТАЛІЙСЬКЕ ВИЛКОВЕ. На Одещині теж є подібні вулички, але вузькіші
 
ГРАНД-КАНАЛ. Оспівана численними оперними й поп-вокалістами центральна вулиця
СВІТОВИЙ МАСКАРАД "ВЕНЕЦІЙ"

УКРАЇНСЬКА ВЕНЕЦІЯ - Вилкове

ЄГИПЕТСЬКА ВЕНЕЦІЯ - Ель-Гуна

СКАНДИНАВСЬКА ВЕНЕЦІЯ - Стокгольм

АФРИКАНСЬКА ВЕНЕЦІЯ - Ганв'є

АМЕРИКАНСЬКА ВЕНЕЦІЯ - Квінсленд

АВСТРАЛІЙСЬКА ВЕНЕЦІЯ - Маямі

ЯПОНСЬКА ВЕНЕЦІЯ - Осака

РОСІЙСЬКА ВЕНЕЦІЯ - Вишній Волочек

ТУРЕЦЬКА ВЕНЕЦІЯ - Стамбул

ІНДІЙСЬКА ВЕНЕЦІЯ - Кералу

 
 

Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено