Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 березня, 2012   ▪   Леся Москаленко   ▪   Версія для друку

Греція. Тасос – майже безлюдний острів

На грецькому острові Тасос навіть у розпал сезону малолюдно. Якось так склалося, що його поки що не накрило хвилею масового туризму. Тут небагато туристів із Західної Європи, росіяни – велика рідкість, українців немає взагалі. На Тасос їдуть ті, хто любить природу, тишу й гори. Гори тут колосальні, такі потужні, що острів можна об’їхати тільки серпантинами понад морем, жодної можливості «зрізати» через гори немає.
Греція. Тасос – майже безлюдний острів
Фотогалерея: Греція. Тасос – майже безлюдний острів (зображень: 6)

На острові дуже багато мисів, а між ними ховаються пляжі – з камінцями та піщані. То тут, то там притулилися невеличкі села. Населення острова порівняно з іншими островами нечисленне – усього 14 тисяч чоловік. Для порівняння: на приблизно такого ж розміру острові Закінтос – 33 тисячі, на Косі – 30 тисяч, а лише в одному місті Криту – Ханії – 65 тисяч. На Тасосі легко уявити, як виглядала Греція до епохи масового туризму і в той же час завжди є можливість знайти собі житло.

Дорога

Дорога від Салоніків у бік Керамоті (звідки ми збираємося пливти поромом та Тасос) пролягає Північною Грецією, яку самі  греки називають Македонією. А як же вони називають ту країну, яку ми звикли звати Македонією? Скопія! І тільки так. І не дай Боже назвати при греках Скопію Македонією.

Північна Греція і її острови відрізняються від Південної природою і кліматом. Якщо південь – це переважно оливи, пальми, олеандри, то на півночі рослинність багатша – є ще й каштани, клени, липи. Рослинність буйна надзвичайно і зовсім не висушена сонцем, хоча вже початок липня. Ми проїжджаємо Кавалу – один із найстаріших портів Північної Греції. Та сідати на пором до Тасоса будемо в наступному за Кавалою містечку – Керамоті. Керамоті знаходиться на півострові, який закінчується великим піщаним мисом (улюблена тема грецьких листівок).

Отож, оскільки півострів далеко вип’ячений у море і наближений до острова Тасос, пливти звідти утричі ближче (35 хвилин), аніж від Кавали, і утричі дешевше (3 євро дорослий, 1.50 дитина). За авто треба платити окремо від 8 до 25 євро, залежно від розміру машини.

Від Салоніків до Керамоті близько 200 кілометрів гарним автобаном. Машин майже немає. Звідси близько до Болгарії (80 км) і до Туреччини. Не дивно, що в Північній Греції відпочиває багато болгар. Чимало тут і румунів, сербів, понтійських греків.

Керамоті й пором

Ось і Керамоті – маленьке місто, де на кожному розі вказівники на порт. Нічого дивного, порт – центр життя містечка. У порту пришвартовано кілька різних поромів. Є старі, схожі на велетенські червоні корита, на які прилаштовано кілька палуб, є нові, що нагадують сучасні лайнери. Ціна квитка від виду порома не залежить. Ось з одного порома вервечкою їдуть і їдуть авто, вантажівки, автобуси, паралельно виходять люди. Зараз вони виїдуть, і всі оці десятки машин (і ми серед них), що вишикувались у довжелезну чергу, зникнуть у залізному череві корабля. У тому череві – кілька поверхів для машин, їх там вміщається з сотню.

 Для пасажирів – верхні палуби – закрита й відкрита. Ми купуємо квитки і займаємо місця на закритій палубі – тут і кондиціонери, і кафе, і туалети, і телевізори, а також усілякі забавки для дітей (гральні автомати, бувають ігрові майданчики). Самі ж греки чомусь люблять сидіти на відкритій палубі. Узяли собі каву-фраппе – і туди – годувати альбатросів. Морське птаство щільною хмарою супроводжує кожен пором, просто з рук вихоплюючи поживу. Цікаво стояти на палубі чи на балкончику і спостерігати, як просто перед носом ширяють величезні птахи, а назустріч пливе інший пором, теж у хмарі альбатросів.

Тасос. Готель з сюрпризом

Гори Тасосу високі, навіть схожі на Альпи. Вкриті лісом, а найвищі вершини – голі. На зелених схилах гір всюди просіки – то русла річок, сухих нині і повноводних навесні.

Ми беремо курс на наш готель, що розташувався в бухті Макріамос. Ми знайшли його в Інтернеті, виглядав він дуже пристойно – одноповерхові бунгало в місцевому стилі, з каменю і криті кам’яною ж черепицею (це на Тасосі така фішка). Навколо – сосни, піщаний пляж. Ціна на сайті готелю була 180 євро за номер «дабл-суперіор» з дворазовим харчуванням. Наші турфірми пропонували таку ж саму ціну.

Усі номери однакові за розміром і оздобленням, ціна залежить від відстані до моря. Звичайний номер може бути і за 400-500 метрів від пляжу, «суперіор» – за 100 метрів і менше. За кілька тижнів до нашого відпочинку ціни на сайті готелю впали до 140 євро за номер. За такою ціною ми і забронювали собі номер «суперіор».

Ми весело їдемо між горами крутим серпантином (прямих доріг тут майже немає) і ще не знаємо, який сюрприз на нас чекає. Ось і готель. Нам відразу він здався дивним – нагадує піонерський табір радянської доби десь під Києвом. Сосни, під ними – суха глиця, «розсипані» маленькі кам’яні будиночки, на мотузках сохне білизна.

Це наш чотиризірковий готель Makryammos Bungalows Hotel. Паркуємося і йдемо на рецепцію. Зона навколо рецепції і ресторану  – з травою і квітами, є непоганий пляж.

На рецепції нам повідомляють, що на нашій картці заморозили передоплату 320 євро, дають ключа. Номер нам не подобається, малий і убогий якийсь. Точно як у піонертаборі. Погано зашпакльована велика тріщина через усю стіну, скромні меблі, старе брудне потерте крісло.

Просимо показати інший номер, менеджер на рецепції каже, що це «повний фул» й іронічно додає, що якщо ми хочемо, то можемо піти і поговорити про обмін з сусідами. Провівши один день і ніч у готелі, ми вирішуємо знайти собі інше помешкання. Можливо, територія, вся покрита сухою сірою глицею, – це особливий колорит, можливо, навіть дуже скромні кам’яні будиночки – це теж колорит, але стан самого номера створює неприємне відчуття. «Красна ціна» йому – 50 євро на добу. Ну не коштує все це 140 євро, аж ніяк не коштує! Ми приїхали сюди з Халкідіків (Ситонія), де за такі ж гроші у нас був двокімнатний новісінький «сюіт» у п’ятизірковому заквітчаному готелі. 

Згадуються слова українських туроператорів, які казали нам: «Макріамос – не готель, а бомба! З наступного року будемо продавати». Мабуть, вони тут не були, а теж бачили в Інтернеті. Якщо українці сюди і поїдуть за такі гроші – то тільки один раз.

На рецепції повідомляємо, що їдемо з готелю

З нас знімають 320 євро. От коли ми пораділи, що бронювали готель самі, а не через турфірму: тоді довелося б тут просидіти усю відпустку. На прощання вирішуємо пообідати в місцевій таверні, щоб вже з новими силами зайнятися пошуками житла.

У таверні хитруватий на вид офіціант (який потім назвав себе директором таверни) замість детального рахунку приніс нам просто папірець з сумою 58 євро. За таке саме замовлення в інших тавернах виходило не більше 30 євро. Ми відчували, що нас обдурюють, і попросили показати детальний рахунок. «Директор» показав якісь записи на моніторі. Виявляється, невеличка риба, вартість якої зазвичай близько 8-10 євро, «затягнула» в нашому рахунку аж 28 євро. Я попросила зважити таку саму рибу при мені і показати мені її вартість в меню. Після цього офіціант-директор почав кричати, що це його кухня і він туди нікого не пустить, що він зараз зателефонує в поліцію. При цьому він все більше і більше покривався потом і під кінець розмови його сорочка просто прилипла до тіла. Ми заплатили рахунок і пішли до головного менеджера готелю. Перед нами довго вибачались, врешті-решті ми виїхали за територію готелю і полегшено зітхнули. Ну не пішло з цим готелем, приємно з нього вирватися.

Апартаменти «То кіма»

Проїхавши кілька мисів і кілька маленьких сіл, ми нарешті потрапили до бухти, в якій примостилося малесеньке село Кініра: будиночки стояли просто над морем, навколо – гори, безлюдний пляж, бірюзове море. Ось! Починаємо пошуки. За 10 хвилин, обійшовши кілька апартаментів і один готель, зупиняємо свій вибір на новеньких симпатичних апартаментах «То кіма» («Хвиля») просто над морем.

Господиня – німкеня, говорить тільки німецькою та грецькою, та ми все одно розуміємо, що вона увесь сезон живе на Тасосі, а на зиму їде до Німеччини. Всі її апартаменти зараз вільні, й ми можемо обирати будь-який. Спочатку нам припав до вподоби великий апартамент з кухнею і двома спальнями на другому поверсі за 80 євро на добу. Та потім ми подумали, що інших постояльців немає, і якщо оселитися на першому поверсі, то увесь двір – наш.

Так і зробили, зупинившись у студії за 50 євро на добу. Нові гарно і якісно зроблені номери, вихід з кімнати на зелену галявину, за якою – море. Будиночок господині – поруч.

Залишаємо речі в номері і їдемо до супермаркету, бо ж у нас є кухня, а значить, можна щось і самим приготувати. Через годину вивантажуємо з машини кавуни, персики, помідори, сир, овечі й коров’ячі йогурти, кукурудзу, місцеве пиво «Міфос» і чудове вино «Ніко Лазаріді» з регіону Драма. Це, до речі, зовсім недалеко від Тасоса і Кавали. І всі без винятку продукти – дешевші, аніж у Києві. Нам до грецької кризи (яка зовсім не відчувається) ще дуже далеко.

Купаємося в морі і увечері знову йдемо в таверну – готувати сьогодні не будемо. Оце нормальні ціни: грецька кава – 1 євро, грецький салат – 4 євро, мусака – 5 євро, смажені кальмари з восьминогами – 6 євро, баклажан на грилі з часником – 2 євро, морозиво – 2 євро.  20-25 євро за вечерю на трьох.

Що подивитися на Тасосі

На острові усі старі і деякі нові будинки криті каменем. Є навіть цілі села з таких будинків, як, наприклад, село Теологос в горах.

Камінь – це уся історія острова: тут добувають мармур. А у давні часи на острові були ще й родовища золота. Можна покататися навколо острова на кораблику, і тоді там, де береги круто обриваються в море, білосніжний мармур на «зрізах» просто сліпить очі. Навіть на пляжі, розглядаючи камінці, розумієш, що вони не прості – білі з блискітками, малюнками і розводами, якимись золотистими і сріблястими вкрапленнями.

Цікаво, що в археологічному музеї в столиці острова Ліменасі ми побачили чимало древніх скульптур з такого ж білого з полиском каменю, який за кілька тисячоліть не потьмянів. Музей, хоч і невеликий, але дуже цікавий. Сучасна столиця острова розташована на місці античного міста, тож, просто гуляючи вулицями, можна натрапити на вже розкопані стародавні колони, руїни чи археологічні розкопки. Копають на Тасосі французи, і їхні знахідки належать до найвидатніших у Греції.

Подорож на автомобілі навколо острова по узбережжю займає приблизно 3 години. Бо острів невеликий і майже круглий – його розмір складає приблизно 20 на 20 кілометрів.

Цей матеріал опубліковано на умовах партнерства з журналом "Мандри". Оригінал читайте на сайті журналу


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Довгий час кіберзлочинності не приділяли належної уваги. Вірус WannaCry має підштовхнути до зміни такого ставлення
    25 травня, The Economist
  • Чому Англії та Ізраїлю вдалося. І чим їхні уроки корисні для нас
    25 травня, Валерій Примост
  • Є старовинний козацький спосіб зупиняти кров. Дуже жорсткий, але дієвий. Рану засипали порохом (сучасний бездимний не годиться, має бути з деревного вугілля, селітри та сірки) і, поки не просяк кров’ю, підпалювали. Кров запікалася, рана дезінфікувалася. Мабуть, важко, доки не спробуєш, зрозуміти, що відчуває людина під час цієї процедури, але таке життя.
    25 травня, Роман Малко
  • «Нам потрібні нові форми мислення, аби вирішити проблеми, створені старими». Це гасло із Twitter Йона Аґірре Суча.
    25 травня, Ольга Ворожбит
  • Класик західного постмодернізму 86-річний Джозеф Макелрой — один із найвпливовіших прозаїків повоєнної Америки й водночас автор, чиєму літературному талантові більш ніж за 60 років писання текстів зуміло віддати шану лише кілька десятків критиків.
    25 травня, Олена Кухар
  • Генеральний прокурор відповів на питання народних депутатів у Верховній Раді, а очолюване ним відомство створило шефу гідну PR-підтримку.
    24 травня, Андрій Голуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено