ЗМІ опублікували рекомендації, як відрізняти правдиві новини від фейків та маніпуляцій

21 Червня 2018, 15:44

Аналітичний центр Тексти написав рекомендації, як серед інформаційного шлаку не стати жертвою обману. Працюючи над проектом зі створення алгоритмів, які зможуть визначати фейки, журналісти виокремили характерні ознаки брехливих новин.

 

Хибна аргументація

Замість аргументів пропагандисти тут звертаються до обивательського здорового глузду, який ґрунтується на незнанні реального стану речей та складних механізмів функціонування сучасного суспільства. Також апелюють до загальновідомих речей, які насправді є поширеними міфами.

 

Ще один прийом – підкріплювати свої слова згадками про дослідження, які буцімто були проведені (насправді – ні), не даючи жодних посилань на них. Іноді посилаються на якусь людину, називають її вигадану посаду.

 

Інший поширений різновид цих новин – прогнози експертів. Їхня аргументація є хибною апріорі. Жоден експерт не може врахувати усієї множини чинників, які можуть вплинути на розгортання подій у майбутньому. Але такі прогнози використовуються для того, щоб нав’язати конкретну точку зору або посилити невпевненість у майбутньому.

 

 

– Висловлена теза не підкріплена достовірними аргументами

– За «аргументи» видаються поширені у суспільстві міфи

– Не вказуються конкретні дані та їхні джерела

 

Маніпулятивний заголовок

 

Кожен зустрічав багато заголовків на кшталт: “Ви не повірите…”, “Виявилось, що”, “СЕНСАЦІЯ”, “Читати всім!”, “Стало відомо”, “Шокуюча правда”. Трапляється й чимало заголовків, які емоційно повідомляють про жахливий факт або, навпаки, “суперперемогу”, на яку довго очікували.

 

У заголовках такого штибу зазвичай використовують надмірно емоційну лексику або обіцяють сенсацію. Головна мета – аби читач клікнув на них і відкрив новину. У тексті новини найчастіше жодної сенсації немає.

 

Ознаки маніпулятивних заголовків:

  • Слова написані ВЕЛИКИМИ літерами
  • Використання слів і словосполучень типу “Ви не повірите…”, “Виявилось, що”, “СЕНСАЦІЯ”, “Читати всім!”, “Стало відомо”, “Шокуюча правда”, “Це підірвало мережу”.
  • Повідомлення лише на одному сайті про щось дуже жахливе або неймовірно позитивне.

 

Підступність маніпулятивного заголовку нерідко полягає в тому, що ви не знаєте, чи є він маніпулятивним, поки не клікнете на нього. А якщо ви це зробили – маніпулятор уже частково досяг своєї мети. Якщо ж не зробили – то теж програли, адже фальшиве повідомлення знайшло місце десь у вашій пам’яті.

 

Емоційно упереджена новина

 

Cпосіб з нормальної людини зробити корисного ідіота. Основне завдання – викликати злість і вказати на винного. Використовується емоційна лексика: перебільшення, невідповідні або надумані епітети, негативно забарвлені слова. Повідомляється про щось надзвичайно обурливе

 

 

Ознаки емоційно упередженої новини:

 

  •  Ви читаєте – і ваше серце починає битися швидше;
  • У тексті багато епітетів, тобто слів, які підкреслюють характерні риси (наприклад: свята Церква, розкішні хороми, могильщик України, цинічна тварюка)
  •  Вам повідомляють про неймовірно жахливі чи дуже радісні речі.

 

 

Політичні змови

 

Описують кулуарні домовленості. Інформація подається буцімто від осіб, які знають ситуацію з середини, написано фамільярно. Серед іншого: «Петя» – замість Петро Порошенко, «Юля» – замість Юлія Тимошенко, «Юра» («Юґа») – замість Юрій Луценко.

 

Новин цієї категорії небагато – частіше ми побачимо використання подібного прийому у (псевдо) розслідуваннях.

 

Часто використовують заплутану аргументацію, а інформація подається як інсайдерська. Часто апелюють до неназваних джерел інформації. Перевірити, чи видання дійсно спілкувалося з якимось «джерелом», і чи можна йому довіряти, неможливо.

 

Повністю вигадана новина, абсолютний фейк

 

Після зливи фейкових новин у 2014-му, зараз їх стало менше. Сьогодні російські пропагандисти працюють тонше: вони нагромаджують брехню на цілком правдиві факти, витягують малозначущі події і роздувають їх до вселенських масштабів, додають емоційного забарвлення, вигадують брехливі заголовки.

 

 

Конспірологія/ псевдонаука

 

Новин, у яких використовується цей прийом, не так багато, але все ж вони трапляються. Вони спекулюють на теоріях змови “світової закуліси”, пояснюють події і явища недоведеними фактами – наприклад, існуванням інопланетян, тотального прослуховування ЦРУ тощо. Альтернативна версія причин подій, яка наводиться у таких новинах, зазвичай суперечить здоровому глузду.

 

Новин, у яких використовується цей прийом, не так багато, але все ж вони трапляються. Вони спекулюють на теоріях змови “світової закуліси”, пояснюють події і явища недоведеними фактами – наприклад, існуванням інопланетян, тотального прослуховування ЦРУ тощо. Альтернативна версія причин подій, яка наводиться у таких новинах, зазвичай суперечить здоровому глузду.

 

Один із відомих прикладів таких новин: американці не були на Місяці, а політ на супутник зафільмував Стенлі Кубрик на спеціально створеній студії у Голлівуді.

 

 

Принципи і завдання російської пропаганди

 

В інформаційній війні Росія завжди створює якомога більше майданчиків, які повторюють її тези. В деталях і версіях ці тези можуть відрізнятися, але суть повідомлень – одна й та сама.

 

Це схоже на атаку рою дрібних дронів – як не намагайся їх збити, частина долетить та поцілить у мішень. У нашій ситуації, як не спростовуй брехню, хтось у якусь її частину таки повірить.

 

Сьогодні російська дезінформаційна війна в Україні ведеться трьома основними «роями».

 

1. Респектабельні проросійські ЗМІ, які працюють в Україні. Вони мають гарне фінансування, яке дозволяє найняти гарних редакторів та журналістів, працювати оперативно. Вони якісно «упаковують» свою дезінформацію. З формальної точки зору, їхні повідомлення «чисті».

 

Ці ЗМІ також можуть вказувати на джерела своєї інформації чи подавати різні точки зору. Головна їхня зброя – це брехливе пояснення поточних подій, яке ґрунтується на пересмикуванні фактів і хибній аргументації.  Характерна риса рою респектабельних проросійських ЗМІ – стрічка новин у них надмірно викривлена в бік негативу.

 

2. «Зливні бачки». Декілька сотень інтернет-сайтів, які часто під виглядом новин публікують відверті вигадки та напівправду, лише зрідка домішуючи в стрічку правдиві новини.

 

Це сайти на кшталт BBCcCNN. Часом аудиторія цих «ЗМІ» достатньо велика, їхні заголовки активно поширюються через соцмережі. Заголовок має бути яскравим, чіпляти, інтригувати.Люди здебільшого не читають сам текст новини, але заголовки проглядають.

 

3. Боти, тролі і групи у соцмережах. Група може мати патріотичну назву – і постити, задавалося б, патріотичний контент. Однак в нього вплітаються меседжі, які потрібні російській пропаганді. 

 

Головне завдання цих «роїв» – довести українцям, що Україна є «недодержавою», що в Україні все дуже погано і корумповано, а буде ще гірше. Жодних змін на краще і реформ немає, і такі невдахи та жлоби, як українці, не можуть їх провести в принципі. До російського дезінформаційного шуму додається й вал замовних матеріалів (так званої «джинси») від українських політиків і комерційних компаній в українських ЗМІ.