Традиційно «під дату» влада звітує про свої успіхи. Зокрема, і в справах Майдану: кількість проваджень у судах, висунуті підозри, нові судові засідання тощо. Очікувано мають згадати й президента-втікача Віктора Януковича. Тим паче що зрушення є: з літа 2017-го в Оболонському суді відбуваються засідання в провадженні про державну зраду, кілька тижнів тому Печерський суд дав згоду на заочне розслідування подій на Майдані.
Рік тому Янукович фігурував щонайменше в семи провадженнях. Ішлося про державну зраду, привласнення «Межигір’я» та «Сухолуччя», одержання 26,6 млн грн «авторської винагороди» за написання книжки (кваліфіковано як хабар), розтрати під час приватизації Укртелекому на 220 млн грн, закони 16 січня та розстріли на Майдані вкупі із створенням злочинної організації. Що змінилося за цей час? Певно, чи не найпринциповішою для Генпрокуратури справою є державна зрада. Нагадаємо, йдеться про нібито лист Януковича до президента Росії Владіміра Путіна з проханням застосувати Збройні сили РФ для «відновлення законності, миру, правопорядку» тощо. Його демонстрували на засіданні ООН 3 березня 2014-го, під час якого розглядалася ситуація в Криму.
Читайте також: Суд над Януковичем. Свідок розповів деталі втечі екс-президента
За версією слідства, саме з використанням цього звернення Росія планувала виправдати анексію Криму. Дипломати зазначають, що лист дістав статус офіційного документа ООН, тож питання щодо «фальсифікації» недоречні. 2017-го ГПУ анонсувала суд, деякі експерти казали, що вирок у справі може з’явитися вже на День Незалежності. Втім, не склалося. Адвокати президента-втікача взялися затягувати процес. Причому на всіх етапах. Після завершення розслідування, за словами прокурорів, вони намагалися саботувати ознайомлення з матеріалами справи. Згодом, на етапі підготовчих судових засідань, вони завалювали суддів різними клопотаннями, починаючи від прохань про оголошення перерви й закінчуючи вимогами допитати перших політиків країни. Попри це, Оболонський районний суд, у якому слухають справу, спромігся перейти до розгляду питання по суті. Здавалося б, повноцінний судовий розгляд почався.
Але й тут захист Януковича знайшов можливості гальмувати розгляд. Адвокати вимагали додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи, допиту самого екс-президента «в режимі відеоконференції» (оскільки в Україні, за їхніми словами, життю Януковича загрожує небезпека). Згодом, коли ця тактика не спрацювала, Янукович нібито відмовився від своїх адвокатів і вони вийшли зі справи.
Держава призначила «двічі несудимому» державного захисника. А потім ще одного. Обидва вимагали місяці для ознайомлення з матеріалами справи, що, у принципі, й передбачено законодавством, оскільки це також гарантія права на захист. Зважаючи на те що кількість «державних» адвокатів не обмежується, процес самовідводів міг затягнутися. Але наприкінці року ті самі адвокати, від яких Янукович відмовлявся влітку, повернулися в процес. За півроку Оболонський райсуд устиг допитати дипломатів, міністрів (нинішніх та колишніх), політиків. Вони згадували про російську анексію Криму та роль Януковича в цьому. Також не минулося без цікавих прослуховувань розмов російських чиновників: про організацію «активістів» і «референдуму», їх фінансування, про ролі для політиків-утікачів, зокрема Януковича й екс-прем’єра Миколи Азарова. Та й засідання стали відбуватися регулярно. А сама картина, яка складається в суді довкола одного листа одного президента, доволі цілісна. Щоправда, не варто очікувати швидкого завершення: ще на підготовчому етапі прокуратура зазначала, що лише вона планує допитати приблизно сотню свідків.
Читайте також: Заочне розслідування проти Януковича. Що відомо про цей процес
Окрім того, наприкінці минулого року почався ще один гучний процес: Департамент спеціальних розслідувань Генпрокуратури (який займається справами часів Революції гідності) подав до Печерського райсуду Києва клопотання про дозвіл на заочне розслідування участі Януковича в подіях Майдану. Мова про злочини, скоєні силовиками і не тільки між 18 і 20 лютого 2014‑го. Тобто починаючи від силового розгону мирної ходи під Верховною Радою, організації «антитерористичної операції» в центрі Києва й закінчуючи розстрілом 48 людей на Інститутській. Очікувано, що адвокати екс-президента спробували зупинити процес. У хід ішли відводи судді, самовідводи адвокатів, традиційне прохання про кілька місяців для ознайомлення з томами справи. Врешті на початку лютого цього року суд дав дозвіл на старт «заочки». Щоправда, дехто вже встиг заговорити про «суд над Януковичем у справах Майдану», однак це не зовсім коректно. Оскільки прокуратура дістала лише дозвіл на заочне розслідування. Надалі Феміда має вирішувати питання про заочний суд над президентом-утікачем. А говорити про строки, у які це провадження опиниться в судовій залі, зарано. Як пояснив Тижню прокурор Олексій Донський, який представляє обвинувачення, спочатку треба дочекатися завершення суду щодо державної зради. Інакше провадження щодо Майдану й щодо держзради суд має об’єднати, а це означає, що кілька місяців допитів і судових засідань минули намарно.
Окрім того, у підвішеному стані справа з організації Януковичем голосування за закони 16 січня та «гонорари» за книжки. За словами голови Департаменту спецрозслідувань Сергія Горбатюка, прокуратура ще в 2016‑му подала до Печерського суду клопотання про дозвіл на заочне розслідування щодо «ручного голосування», однак рішення досі немає. Що ж до «гонорарів», то цю справу мали передати Національному бюро розслідувань, однак згодом повернули прокуратурі. А тепер керівництво ГПУ має призначити в ній прокурора, але кілька тижнів процес стоїть.
Читайте також: Суд над Януковичем. Свідок повідомив, що екс-глава Генштабу в 2014 році співпрацював з РФ
Додали проблем і нещодавні ініціативи в судовій реформі, а саме ліквідація районних судів і створення окружних. Адже за умови ліквідації суду всі недослухані справи мають відправити на перерозподіл і процес повинен починатися спочатку. В Адміністрації президента обіцяли внести правки до законодавства, однак відповідних документів у Верховній Раді поки що немає. Додається й міфології. Зокрема, у справі про розстріли на Інститутській захист колишніх спецпризначенців активно взявся просувати історію про «грузинських снайперів», які нібито свого часу підпорядковувалися президентові Грузії Міхеїлу Саакашвілі. Останнього, до речі, з цього приводу встигли допитати. Джерела в прокуратурі зазначають: версію про «снайперів» свідчення Саакашвілі розбивають вщент. Він мав озвучити їх у суді 13 лютого, однак напередодні його вислали з країни. А міф лишився жити.
Власне, зважаючи на загальну ситуацію з розслідуванням подій на Майдані, пов’язаних не лише з Януковичем, можна сміливо стверджувати: судові процеси швидкими не будуть. Утім, за процесуальними нюансами проглядаються політичні: доки де-юре режим Януковича в особі екс-президента та його поплічників із числа втікачів та актуальних гравців української політики не покарано, він має шанси на регенерацію та реванш.