Кабінет Еріка Берґлофа, головного економіста Європейського банку реконструкції та розвитку, більше схожий на директорський у гарній школі, з книжками та папками на полицях і стосами паперів на письмовому столі. «Я не банкір, – поспішно наголошує він, коли мова заходить про відповідальність банків за міжнародну кредитно-фінансову кризу. – Я працюю не в комерційному, а в банку розвитку».
Особливість діяльності ЄБРР напевне вимагає від пана Берґлофа зважати на міждержавний політичний етикет, але скандинавська принциповість змушує не надто прикрашати відповіді на запитання щодо українських справ.
Прогнозоване банком цьогорічне зростання економіки України на рівні 4,5%, за словами Берґлофа, «має добрий вигляд, але… насправді нижче потенціалу. І це відображає проблеми в умовах для ведення бізнесу в Україні, дальшу політичну непевність і низку труднощів у фінансовому секторі». Її економіка піднімається з дуже глибокої ями, тому понад 4% – це мало, щоб добробут громадян покращився по-справжньому.
Ерік Берґлоф так само спокійно, тоном шведського професора ставить загальну оцінку урядові Азарова: «Відбуваються зовнішні процеси, які сприяють зростанню. Але немає нічого, або майже нічого, коли йдеться про покращення економічної політики чи умов для підприємництва в Україні. Це радше вплив глобального оздоровлення економіки й того, що під час кризи всі показники були на дуже низькому рівні».
ЄБРР побоюється, що цього року й наступного зовнішні чинники не ліпшатимуть, а, навпаки, погіршаться. Криза єврозони, якщо з нею ефективно не впораються члени Економічного і монетарного союзу ЄС, буде відчутна і в Україні, хоч і не в такій тяжкій формі, як, наприклад, у Словаччині чи Угорщині. Проте й інший важливий для національної економіки ринок – російський, – на думку економістів у Лондоні, може також зіпсувати показники Україні, якщо світові ціни на сировинні товари, від яких повністю залежить економіка РФ, знизяться.
ВІДПОВІДІНА «ВІЧНІ» ЗАПИТАННЯ
Чи доводиться зараз Україні вибирати між Заходом і Сходом? «Це екзистенційні реалії, – каже Ерік Берґлоф, – давати раду яким мусять самі українці». Коли ж ідеться про економічну співпрацю, головний економіст ЄБРР пропонує корисливо шукати вигоду: «Торгувати треба з усіма». Та водночас зауважує: «Є чимало вигоди від зближення з Росією, але насправді великі, довготермінові здобутки Україна може отримати від інтеграції в Європейський Союз».
І ще одна нагальна українська тема, закручена в морський вузол політиками в Києві, виявляється, також може мати прості бухгалтерські відповіді на навмисно ускладнені запитання. Ерік Берґлоф, який є спеціальним радником президента ЄБРР, так підсумовує економічні наслідки показового суду над Юлією Тимошенко: «Очевидно, що в жодній країні ув’язнення екс-прем’єр-міністра не може бути позитивним знаком. Це сигнал і для інвесторів усередині неї, і назовні про те, що є недоліки в державній політиці. Гадаю, це довготермінова проблема. Низка останніх подій не обов’язково відразу відіб’ється на економіці. Але це стає рисою політичної непевності, яка, безумовно, впливає на інвесторів, охочих вкладати гроші в Україні. Це погано. І, на жаль, це може бути частиною навіть більшої проблеми».
Читайтет також: Бонд. Держбонд: Україні у 2013 році загрожує дефолт