«Після війни Україні треба масово залучати іммігрантів!»
«Без іммігрантів нам країну не відбудувати!!»
«Мільйон іммігрантів щороку!!!»
Подібні сентенції лунають у публічному просторі все частіше. Часом їх виголошують «експерти», але часом – ті, чиї компетенції не прийнято ставити під сумнів. Схоже, цей мислевірус залишиться з нами надовго. Єдине, що може нас порятувати – щеплення вакциною здорового глузду.
Те, що після Другої світової війни провідні країни Європи стали масово залучати трудових мігрантів – доконаний факт. Але історичні паралелі – це радше полемічний, аніж аналітичний прийом. Вивчати досвід відбудови у інших країнах безумовно треба, але перш ніж робити глобальні висновки, варто хоч впівока позирати на українську дійсність.
Читайте також: Не план Маршалла. Що відомо про систему з відбудови України
Протягом 2021 року рівень безробіття в Україні коливався на рівні 10%. Що маємо після початку великої війни? За даними Нацбанку середній рівень безробіття протягом 2022 року становив 25-26%. І це без урахування тих, хто виїхав з України. Тобто наразі ЧВЕРТЬ наявного працездатного населення країни – а це близько 3 млн осіб – не має роботи.
Звісно, ця цифра зовсім не остаточна. Якась частина українців працює у тіньовому секторі, але заледве можна припустити, що там сховалися усі 15% «надлишкових» безробітних.
Що стосується перспектив, то відразу після війни кількість безробітних буде лише зростати. По-перше, частина наших громадян зараз перебуває за кордоном. Різні відомства оперують відмінними цифрами, але в більшості випадків йдеться про мільйони осіб. І щойно держави ЄС почнуть скорочувати чи згортати програми підтримки українських біженців, на нас чекає бум повернень. Ці люди, за винятком дітей і пенсіонерів, також потребуватимуть робочих місць. А ще рано чи пізно в Україні розпочнеться (принаймні, ми на це сподіваємось) демобілізація – і на ринок праці повернуться тисячі і тисячі вчорашніх військових. А ще є населення натепер окупованих територій…
Тож який рівень безробіття ми матимемо – 30% чи відразу всі 40%? Щодо цифр можна сперечатися – поки що це лише здогадки. Але вже зараз можна точно стверджувати, що одним з головних пріоритетів під час відбудови має стати створення нових робочих місць. Навіть за найбільш оптимістичного сценарію, їх буде потрібно багато, дуже багато. І вкрай наївно сподіватись, що вони з’являться автоматично, щойно замовкнуть гармати.
Читайте також: Сергій Дембіцький: «”Європа прийде і порядок наведе” – це теж форма патерналізму»
Тому я щиро не розумію, до чого всі ці розмови про потребу іммігрантів. Запрошувати іммігрантів треба тоді, коли існує дефіцит робочої сили, а не в умовах жорстокого дефіциту робочих місць.
Пріоритет №1 – це забезпечити наявне працездатне населення України засобами до існування, причому не шляхом роздавання «гуманітарки», а через участь у розбудові країни.
Пріоритет №2 – створити умови для повернення наших біженців.
Ну а вже потім, якщо наша економіка раптом стане розвиватись аж так динамічно, що нам забракне власних робочих рук, можна буде подумати й про іммігрантів. Але не раніше.
А доти не треба ставити воза поперед коня.