У березні 2021 року новий заступник міського голови Кропивницького Михайло Бєжан оголосив про початок роботи над стратегією міста, яка включатиме в себе і концепцію «розумне місто» (Smart City). Якщо для Кропивницького це виявилось чимось новим і не зрозумілим, то у багатьох інших містах вже встигли набити гуль, впроваджуючи цю концепцію.
Почнемо з визначень. Поняття Smart City або «розумне місто» трактується по-різному. Одні сприймають його як місто з високими економічними показниками та прогресивним містобудуванням, іншим важливо, щоб були сонячні батареї на будівлі міськради та Wi-Fi у тролейбусах, а хтось взагалі асоціює цей термін з футуристичними картинками, роботами та летючими автомобілями в міській інфраструктурі.
Концепція «розумних міст» досить нова, тому в профільному середовищі наразі вживають більше десятка визначень. З позиції мешканців міста, головна перевага Smart City — у високих стандартах життя, зручному транспорті, чистому довкіллі, розвинутій економіці, безпечному середовищі. Все це — за рахунок інтеграції раніше ізольованих міських систем, якісного управління та «міських алгоритмів», а також інформаційних технологій та комунікацій.
Проте в Україні ці слова чомусь асоціюються передусім із трьома речами: ЦНАПом, електронною демократією та «гарячою лінією». І це все цілком позитивні речі, проте вони можуть між собою жодним чином не корелюватись, а «розумне місто» – це передусім про аналітику, на основі якої приймаються управлінські рішення. Ставка робиться на максимальне проникнення електронних сервісів та скорочення зусиль для взаємодії з містом.
Читайте також: Трансформація: від міста-базару до столиці легкої промисловості
При запровадженні технологій Smart City активно використовують мобільні додатки для надання послуг та планування розвитку. Простіше кажучи, «розумне місто» «вміє» прокладати велодоріжки в потрібному місці, запобігати злочинності в «проблемних» точках, спрямовувати транспорт так, щоб зменшувати затори та викиди. Допомагає розвивати новий бізнес, ефективно і прозоро використовувати міський бюджет, спираючись на аналітику і реально великі дані (Big Data).
«Розумні міста» покладаються і на нову модель управління енергетикою. Одна з ключових складових тут — Smart Grid. Переваги Smart City – це і вирішення проблеми паркування та регулювання дорожнього трафіку.
Транспорт — це лише один із сегментів моделі Smart City. Головна ідея — у збільшенні ефективності діючих, часом досить архаїчних систем, з додаванням до них покращених інструментів збору даних та управління. Скажімо, в темі водопостачання "розумні" компоненти, додані до системи диспетчеризації та управління насосними групами, дозволяють зменшити витрати води в системі та виявити досі незнайдені проблемні ділянки.
В процесі проєктування нового будівництва, зокрема ТРЦ, Smart City базується на інформації про "електронний слід" абонентів мобільного зв'язку. Ті ж мобільні технології та аналіз активності мешканців у соцмережах можна використати для оптимізації маршрутів міського громадського транспорту. Замість флаєрів у людних місцях чи об'яв на дошках оголошень, щоразу більше транспортних компаній та операторів нерухомості використовують соціальні медіа як канали головної комунікації зі споживачем. А у Нью-Йорку вже давно можна через Твіттер відправити заявку службам благоустрою.
Інструменти Smart City активно використовуються в енергетиці, особливо в державах із значним рівнем розвитку зеленої енергетики, а також у містах, що пережили серйозні катаклізми на кшталт урагану чи землетрусу. А транспортна сфера дуже скоро нас здивує новаціями: чекаємо самокерованих автомобілів та розвитку нових транспортних сервісів. З ними прийдуть і ще розумніші способи управління транспортом.
Smart-рецепти
Google не надає відповідь на питання «як зробити своє місто smart?». Немає якоїсь єдиної ідеальної концепції. Кожне місто має свої проблеми, особливості та виклики, для вирішення яких доводиться розробляти і запроваджувати різні інструменти.
Так де ж можна підглянути досвід? У різних формах концепція «розумного міста» реалізована або втілюється у 2500 містах світу. Існує два варіанти створення Smart City:
1. Створення «розумного міста» із нуля. Тобто будівництво міста з урахуванням концепції Smart City. Приклади: Масдар (ОАЕ), Сонгдо (Південна Корея);
2. Поступове впровадження розумних технологій у вже сформовані міські системи. Ясна річ – це найпопулярніший спосіб.
Читайте також: «Гори вражень». У курортному Славському на закритому полігоні ТПВ продовжують скидати сміття
Кожне сучасне місто зараз — інтернет-діяч великого масштабу. Наприклад, Барселона сповідує ідеологію "City as a service" і розвиває кластер мобільної розробки. Лондон, Мюнхен та інші міста створюють інтернет-інтерфейси для всіх міських сервісів.
Перевірених та успішних Smart-технологій, які можна перейняти та впровадити в містах, існує безліч. Їхня користь не викликає сумнівів. Наприклад:
– сінгапурські мережі smart-стоянок реєструють кількість та розміщення автомобілів, відправляючи у додаток дані про вільні місця;
– у Барселоні діють розумна система поливу води, мережа «розумних» сміттєвих баків;
– мобільний додаток Dubai Polis допомагає містянам сплачувати штрафи онлайн і повідомляти про правопорушення.
Що маємо в Україні?
Ми вже давно не користуємося рахівницями та дисковими телефонами, однак досі чомусь користуємося ідеями управління комунальним сектором зразка 70-х років минулого століття.
Останні кілька років розпочалося впровадження як повних концепцій «розумного міста», так і окремих інструментів в деяких містах України. Київ, Івано-Франківськ, Львів, Запоріжжя, Дрогобич, Полтава, Дніпро, Харків, Одеса – всі ці міста мають свої спроби в запровадженні «розумних» технологій. На жаль, не зовсім вдалий. Часто запроваджені сервіси працюють з певними проблемами, або і зовсім не працюють. Інколи трапляються гучні скандали.
Столична історія Kyiv Smart City розпочалась у 2015 та 5 років активно змінював підходи в управлінні та реалізації сервісів. Запроваджено «Картку киянина», онлайн-петиції, запис на прийом до лікаря, запис дитини до закладів дошкільної освіти, забезпечено діяльність міської системи відеоспостереження з системою розпізнавання облич, номерів автомобілів та багато іншого, але на початку січня 2021 року – сервіс просто перестав існувати. Замість нього з’явився новий, зі схожим дизайном і значно меншим функціоналом – «Київ цифровий».
Читайте також: Зруйнована війною промисловість Луганщини – стереотип. Як занепали підприємства на прикладі Лисичанська
У Полтаві теж є свій smart-досвід. При міській раді у 2019 році було створено робочу групу, до якої увійшли громадські активісти, представники бізнесу, влади та небайдужі полтавці. Це був прояв діяльності «золотого трикутника партнерства», де активно взаємодіють влада, бізнес, громада. Разом сформували концепцію Poltava Smart City.
Визначили загальне бачення, візію, специфіку, сфери та напрямки для трансформації Полтави у цифрове, інноваційне та прогресивне місто. Обрали основні сфери та напрямки трансформації:
– Е-демократія та управління містом;
– Освіта;
– Медицина;
– Екологія;
– Житлово-комунальне господарство;
– Міська мобільність;
– Безпека;
– Туризм;
– Інвестиції та бізнес.
Для створення цього сервісу були залучені кошти міжнародних донорів, місто практично нічого не вклало в його розвиток. Подібні історії гарно починаються, проте згодом дають збій. У більшості громад, де на ІТ-продукт з бюджету не використали ні копійчини, ці продукти або не використовуються взагалі, або використовуються мало. Але витрачання хоча б якихось коштів з місцевого бюджету – це вже шанс, що ІТ-рішення впроваджуватися буде, адже є відповідальність перед громадою.
Українські міста загалом рухаються у правильному напрямку, проте цей рух необхідно прискорювати. Концепція розумних міст – не дешева, але в перспективі себе виправдовує і дозволяє містам ефективно розподіляти наявні ресурси, економлячи значні кошти. Це і є головна ідея Smart City.