Найчастіше вимоги відставки звучали стосовно міністра освіти Дмитра Табачника.
Так у березні 2010 року – відразу наступного дня після призначення Дмитра Табачника на посаду міністра освіти і науки України – у Верховній Раді був зареєстрований проект постанови «Про звільнення міністра освіти і науки України Табачника Д. В.» (№ 6183). Проект подала депутатська група «За Україну!».
«Дмитро Табачник неодноразово робив заяви, що принижують честь і гідність українців, ставлять під сумнів територіальну цілісність України і єдність українського народу. Перебування такої людини на посаді міністра, а тим більше, на посаді керівника міністерства, метою діяльності якого є виховання майбутніх поколінь українців і розвиток вітчизняної науки, дискредитує Кабінет Міністрів, Верховну Раду та українську державу в цілому, може завдати істотної шкоди розвитку освіти й науки», – йшлося у пояснювальній записці до постанови.
Відразу після цього з вимогою звільнити Табачника до керівництва країни звернулися депутати Тернопільської, Львівської, Луцької міськрад, пізніше – Івано-Франківська. Також з офіційними вимогами звертались громадські організації Донецької, Сумської, Одеської областей тощо.
«Те, що Кабінет міністрів не реагує на неодноразові звернення та заяви як депутатів, так і громадськості, а Верховна Рада неспроможна проголосувати відставку міністра-українофоба, тільки додає йому зухвалості», – заявляли депутати.
Навесні 2010-го року в Україні стартувала так звана антиТабачникова кампанія, або ж акція «Табачник, пішов геть!». Зокрема учасники акції надіслали звернення на адресу президента Віктора Януковича і тодішнього голови Верховної Ради Володимира Литвина з вимогою відставки міністра освіти. До заяви доєдналися представники організацій «Просвіти», Асоціації козацьких товариств «СІЧ», Асоціації молодіжного дозвілля та спорту, ВО «Батьківщина», УНП, «Свобода» НРУ, ПРП.
Кілька відкритих звернень написали й представники діаспори.
Активно домагались відставки Табачника й студенти, зокрема студентське братство НАУКМА, студентські організації КПІ i КНУ ім. Шевченка, УКУ, Одеського національного університету імені Іллі Мечникова, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка» тощо, а також організації – Студентська рада Києва, «Зарево», Спілка Української Молоді в Україні, Молода Просвіта, ВО «Свобода».
Відкрито виступив і президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
«Україна потребує єдності і культури, наша освіта і наука – якісного зростання, конкурентоздатності на глобальній арені, а університети – автономії. До цих завдань не може братися Дмитро Табачник, бо гуманітарна галузь не будується на ненависті і неправді», – йшлося у його зверненні до громадськості.
Пізніше студенти вимагали відставки міністра освіти через скандальний проект закону «Про вищу освіту».
У січні минулого року депутат Львівської облради Ірина Фаріон написала відкритого листа Януковичу, в якому вимагала відставки Табачника за систематичні деструктивні кроки, спрямовані на нищення освіти і науки в Україні.
«Ви як президент зобов’язані адекватно реагувати на відкритих руйнівників духовних основ держави, якщо самі не є втіленням того зла», – писала Фаріон.
Опозиція неодноразово наголошувала на необхідності звільнити Табачника за його антиукраїнську діяльність. За словами тодішнього заступника голови Верховної Ради Миколи Томенка, ключова теза полягає у тому, що «ми хочемо допомогти президентові перемогти україножерів».
У серпні цього року представники партії УДАР виступили з вимогою до глави держави Віктора Януковича, аби він звільнив з посади міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Політична партія заявила, що впродовж останніх двох місяців у системі освіти відбулося аж сім скандалів, пов'язаних із корупцією.
Цього року найбільше вимагали відставки міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
У січні лідери опозиційних фракцій зареєстрували у парламенті проект постанови про політичну відповідальність міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та голови СБУ Олександра Якименка за участь правоохоронних органів у політичних переслідуваннях та порушенні прав та свобод громадян, зокрема Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. Згідно з ним, вимагали звільнити Захарченка і Якименка.
Наступного разу міністра внутрішніх справ намагались відправити у відставку після подій 18 травня, під час яких у Києві відбулось зіткнення свободівців та чоловіків спортивної статури та постраждали журналісти.
Зокрема із такою заявою виступила Українська Гельсінська спілка з прав людини, наголошуючи на масових порушеннях під час акції.
«І першим кроком у цьому напрямку має бути негайна відставка міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка і міністра інфраструктури Володимира Козака, які компрометують українську державу», – йшлося у зверненні.
На акції підтримки журналістів, які постраждали під час сутички в Києві 18 травня, під будівлею міністерства внутрішніх справ у Києві активісти також вимагали звільнення міністра, акція проходила під гаслом "Міністре, розслідуй або йди!".
Ще однією підставою для вимоги відставки міністра стала справа так званих «врадіївських ґвалтівників».
Зокрема з такою вимогою у липні виступили фракції «Батьківщина», УДАР та «Свобода» .
Вимагали звільнення Захарченка й громадські активісти. Так 7 липня з Врадіївки до Києва пішки вирушила частина протестувальників з вимогами звільнення міністра МВС Захарченка і переатестації громадськими комісіями всіх працівників міліції.
Рішення Захарченка озвучив народний депутат фракції «Батьківщина» Леонід Ємець: «Щодо питання відставки – міністр повідомив, що піде у відставку лише після того, як буде доведено його зв'язок із криміналітетом», – зазначив Ємець.
Звільнити вимагали й уряд на чолі з Миколою Азаровим.
У листопаді минулого року з такою пропозицією виступив лідер УДАРу Віталій Кличко.
"Ми вимагаємо відставки уряду і керівництва Національного банку України", – заявив він. За словами Віталія Кличка, замість того, аби захищати дітей, пенсіонерів, керівники цих органів викидають десятки і сотні мільйонів на бази відпочинку та їх облаштування.
Проте коли за звільнення Азарова голосували у Раді лідера УДАРу на засіданні не було. Як відомо, у квітні Верховна Рада не змогла висловити недовіру Кабінету міністрів. «За» відставку уряду Азарова проголосували лише 190 народних депутатів з 226 необхідних.
Цього року в Україні відбулось кілька мітингів, учасники яких вимагали відставки Азарова. Зокрема за відставку виступили чорнобильці.
Нещодавно представники Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування порушень у діяльності Міністерства охорони здоров’я вимагали звільнити міністра охорони здоров’я України Раїсу Богатирьову. Свою вимогу вони аргументували виявленими 100 фактами порушень у роботі МОЗ протягом 2012-2013 років, серед яких – «низька якість» медичного обслуговування, незабезпеченість хворих лікарськими препаратами, незадовільним виконанням програми імунопрофілактики, порушення у держзакупівлях тощо.
"Питаннями виконання державних програм і розподілу препаратів для вакцинації займається міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова. Тому ми будемо рекомендувати президентові і Кабінету міністрів звільнити її з займаної посади", – заявив депутат від “Батьківщини” Анатолій Дирів.
Пропозиції відправити Богатирьову у відставку звучали у Верховній Раді й раніше. Причиною для цього став скандал навколо вакцин "Фармстандарт-Біолік", застосування яких спричинило до смерті дітей.
Тим часом Партія регіонів і КПУ у березні мали намір підняти питання про відставку міністра праці та соціальної політики Наталії Королевської.
"Вона нічого не робить", – сказав депутат Верховної Ради від Партії регіонів Ярослав Сухий. А представник КПУ Петро Цибенко зауважив, що глава відомства за перші місяці роботи не доклала жодних зусиль, щоб вирішити проблему погашення заборгованості з виплат зарплат бюджетникам.
