Результати дослідження привабливості України в очах інвесторів, яке Європейська Бізнес Асоціація вже традиційно проводить щокварталу, починаючи від 2008 року, знову невтішні. 2,18 бала із 5 – саме таку оцінку поставили інвестори бізнес-клімату нашої країни в першому кварталі цього року.
Порівняно з результатом, який ми дістали наприкінці 2011-го (2,19 – це було найбільше падіння довіри інвесторів до ринку України за всю історію дослідження), ані позитивної, ані негативної стрімкої динаміки не простежується. Але тривожним є те, що індекс продовжує демонструвати падіння.
Що спричиняє погіршення інвестиційних настроїв? Серед основних причин, які називають керівники компаній–членів Європейської Бізнес Асоціації, – так звані хронічні проблеми вітчизняного ринку: недосконале й непрозоре правове поле, високий рівень корумпованості, бюрократія та надмірне втручання в діяльність бізнесу з боку владних структур. Опитування інвесторів, крім того, засвідчили, що на вкрай негативне сприймання ними інвестиційного поля України впливає політична ситуація: ув’язнення Юлії Тимошенко, погіршення відносин Києва з ЄС, нестабільність зовнішньополітичного курсу.
Читайте також: Українська економіка не виправдовує довіри
Як будь-яке хронічне захворювання потребує комплексного тривалого лікування, так і кожна з цих проблем може бути вирішена лише за допомогою виважених реформ, стратегічних підходів, орієнтованих не на короткостроковий або номінальний результат, а на успіх у довготривалій перспективі. Наголошу: бізнес-спільнота все ще покладає великі сподівання на те, що українська влада спрямує зусилля на вирішення цих проблем. А щоб упевнитись у серйозності намірів уряду покращити інвестиційний клімат, бізнес повинен відчути конкретні позитивні рухи в напрямі вирішення ключових проблем.
Що я маю на увазі? Проаналізувавши численні звернення більш як 900 компаній–членів Європейської Бізнес Асоціації – представників усіх секторів економіки, ми виділили низку спільних проблем, які перешкоджають вільній та продуктивній діяльності бізнесу в Україні. Це свого роду технічні перепони або бар’єри.
Визнання європейського се-маркування
Україна досі не визнала на законодавчому рівні європейського маркування якості СЕ, тому наразі вітчизняні імпортери стикаються з додатковими обтяжливими та застарілими процедурами підтвердження якості й сертифікації товарів, які, по суті, вже пройшли всі необхідні випробовування в ЄС. Для вирішення цього питання та полегшення життя імпортерам Асоціація пропонує законодавчо закріпити визнання маркування СЕ для медичних виробів, побутової електротехніки та іншої продукції, із внесенням необхідних змін до відповідних технічних регламентів України.
Гармонізація вимог до маркування продукції з відповідними нормами ЄС
Чинні вимоги до маркування як харчової, так і нехарчової продукції в Україні у своїй більшості не гармонізовані з відповідними нормами Європейського Союзу, що ускладнює процес зовнішньої торгівлі, й, відповідно, прямо впливає на настрої інвесторів.
Насамперед ця проблема має відображення в маркуванні ГМО, тому ми, Європейська Бізнес Асоціація, детально вивчивши цю проблему, пропонуємо маркувати харчові продукти лише в разі наявності в їх складі генетично модифікованих організмів, а не відсутності, як ми нині бачимо. Таким чином, процедура маркування ГМО в Україні повністю відповідатиме Директивам та практикам ЄС і не створюватиме додаткових проблем чи перешкод виробникам та імпортерам харчової продукції.
Відшкодування ПДВ
Проблема полягає, по-перше, в сумах ПДВ, які були заявлені та підтверджені до відшкодування державою, але de facto не відшкодовані. Питання виконання владою своїх зобов’язань щодо цього є досить гострим і потребує якнайшвидшого вирішення.
Що може зробити держава, аби налагодити механізм компенсації ПДВ та позбавитися накопичених заборгованостей? Ми пропонуємо звернути увагу передусім на ефективність роботи фіскальних органів, спрямування їхніх зусиль на виявлення так званих податкових ям, не перекладаючи водночас цієї роботи на плечі сумлінних платників податків і в жодному разі не застосовуючи механізму примусового списання сум ПДВ, раніше заявлених та підтверджених для відшкодування.
Читайте також: Податковий зашморг для хворої економіки
Повноцінне запровадження системи електронного декларування на митниці та ефективне використання транзитного потенціалу України
Електронне декларування на митниці – це прогресивний механізм, який за умови повного функціонування значно спростить процес митного оформлення й торгівлі відповідно. Однак він досі не діє в повному обсязі, і його ресурс не може бути використаний на 100%. Кроком на шляху до ефективного веб-декларування в Україні має стати перехід на електронний документообіг й інших контрольних органів, які видають необхідні документи для митного оформлення або оперують у своїй діяльності митними деклараціями й донині в паперовому вигляді. Тому факт наявності електронної митної декларації не суттєво спростив зовнішньоекономічні транзакції. Це, наприклад, стосується неможливості подання електронної митної декларації до банку з метою здійснення транскордонних розрахунків під відповідним валютним контролем.
Транзитний потенціал
Крім проблеми неповноцінного функціонування електронного митного декларування, ефективне використання транзитного потенціалу України гальмують інші чинники. Під транзитним потенціалом країни я маю на увазі ефективне задіяння «транзитних складів», які зберігають товари, призначені для закордонних ринків, та налагодження законодавчого супроводу таких експортно-імпортних операцій. Проблеми, про які йдеться, лежать у регуляторній площині. Так, зокрема, на сьогодні банки не можуть зняти розрахункової транзакції за зовнішньоекономічною операцією з валютного контролю на підставі митної декларації про розміщення продукції на митному складі. А саме в такому режимі й відбувається механізм роботи транзитних складів, коли продукцію тимчасово ввозять на територію країни без сплати мит і ПДВ, з метою дальшого її вивезення в інші держави. На сьогодні будь-які компанії, які мають намір здійснити цю операцію, повинні повністю імпортувати товар, внісши всі необхідні імпортні платежі з ПДВ включно, а потім оформляти експорт і сподіватися на відшкодування.
Європейська Бізнес Асоціація розробила низку конструктивних змін та пропозицій стосовно змін до нормативних інструкцій НБУ та Державної податкової служби для забезпечення повного функціонування режиму «реекспорт».
Врахування податкових збитків минулих періодів
Новий Податковий кодекс, на жаль, не вирішив проблеми врахування платниками податків збитків минулих періодів. Відсутність практики та механізмів вирішення цього питання створює невизначеність і напруження у взаєминах між платниками податків та фіскальними органами.
Вивчивши досвід вирішення цього питання в Росії та ЄС, Асоціація наголошує на тому, що платники податків повинні мати право враховувати збитки минулих періодів у податковому обліку в повному обсязі, а в разі запровадження будь-яких обмежень останні мають бути виключно тимчасового характеру.
Правила трансфертного ціноутворення
В Україні, на жаль, повністю відсутня регуляторна правова база для контролю за трансфертним ціноутворенням. Це порушує правила чесної конкуренції і може внести дисбаланс на ринок. У співпраці з найкращими експертами Асоціація створила концепцію змін до законодавства з питань трансфертного ціноутворення, яка включає в себе розробку та прийняття законопроектів про принципи контролю за дотриманням і застосуванням правил такого ціноутворення, вимоги до документації, джерел інформації щодо цін тощо.
Вирішити всі ці технічні питання – реалістичне завдання, яке не потребує надзвичайних часових або інших зусиль. Європейська Бізнес Асоціація в жодному разі не припиняє працювати над вирішенням так званих глобальних проблем української економіки. Натомість нинішні умови диктують свої правила, тож зараз ми фокусуємось на вирішенні, здавалося б, простих, але водночас важливих для бізнесу питань. З елементів можна скласти основу прозорого, привабливого та стабільного інвестиційного поля України. Успіх – у деталях.
Читайте також: Українська влада не зацікавлена в іноземних інвестиціях