Автор відзначає, що український аграрний сектор наразі не зовсім адекватно реагує на кліматичні зміни, обравши найлегший шлях. Чимало господарств, щоб мінімізувати втрати від природних катаклізмів, переорієнтовуються на технічні культури, які є стійкішими до негоди. Зокрема, активно зростає вирощування ріпаку (замість пшениці та овочевих культур), особливо в Криму, на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині.
«У 2008 році Україна була на першому місці в Європі за площею його посівів – разом із соняшником він займає 1/5 усіх посівних площ. Експерти вже встигли охрестити цю культуру екологічною зброєю проти нашої країни, що виснажує ґрунти, перетворюючи чорноземи на непридатні для сільського господарства землі», – пише автор.
Тим часом у східних регіонах у зв’язку з традиційною для останніх роківпосухою значно зменшується вирощування овочевих, зокрема картоплі, буряку, огірків, капусти, що впливає на продовольче забезпечення населення.
«Капустяні», «картопляні», «цукрові» та «гречані» кризи в Україні в останні десятиліття є тривожним сигналом на тлі подальшого загострення продовольчої ситуації у світі. Через соціально-економічні хвороби і вразливість сільськогосподарського комплексу до світової кон’юнктури сільське населення буде особливо чутливим до наслідків кліматичних змін», – відзначає автор.
Більше про те, які наслідки може мати для України глобальне потепління, читайте у статті «Нова кліматична ера» у №29 Тижня.