23 травня в Центвиборчком надійшли подання від заступника голови Яворівської районної ради, голови Дрогобицької районної ради (Львівська область) і мера Хмельницького, а 26 травня – від голови Самбірської районної ради (Львівська область) про реєстрацію ініціативних груп.
Учасниками відповідних зборів було схвалено пропозицію про проведення референдуму й затверджено формулювання питання щодо підтримки українцями заборони купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення й пов'язаних із цим змін до Земельного кодексу.
Члени ЦВК зробили висновок, що пропоноване ініціаторами питання не може бути винесено на референдум.
Відповідно до повідомлення, мотивом такого рішення було те, що формулювання питання про можливість продажу землі всупереч статті 22 Конституції обмежує права й свободи людини й громадянина.
Одночасно було зазначено, що відповідно до пункту 15 розділу X Земельного кодексу до набуття чинності законами про державний земельний кадастр і про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Однак таке обмеження, на думку ЦВК, є тимчасовим, а не безумовним, і встановлюється з метою впорядкування відповідних правовідносин, а, отже, спрямовано на забезпечення належних умов реалізації конституційного права власності на землю.
Як повідомляло агентство, у березні Верховна Рада відмовилася продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2015 року.
Державне агентство земельних ресурсів прогнозує введення ринку земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2013 року.
До цього часу має бути прийнято закон про ринок землі, має бути проведено інвентаризацію земель сільгосппризначення, створено земельний кадастр, введено зонування сільгоспземлі, прийнято закон про консолідацію земель сільгосппризначення.
22 грудня 2009 року Рада продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення до 2012 року.
Тим часом існує точка зору, що одним із наслідків штучного мораторію на продаж землі стало зосередження її в «оренді» великих компаній і структур, пов’язаних з олігархами. Нині найбільшими орендарями українських сільгоспземель є Ахметов, син Кравчука та невідомий новозеландець.