Так, розслідування «Української правди» виявило, що нещодавно видана в Австрії книга президента Віктора Януковича "Opportunity Ukraine" виявилася плагіатом.
Видання стверджує, що книга Януковича є плагіатом, де за підписом президента видано не лише чужі ідеї, а скомпільовано цілі абзаци з текстів, які раніше виходили за підписом різних осіб – від опозиціонера Тараса Стецьківа до одіозного журналіста В’ячеслава Піховшека та арештованого чиновника Василя Волги. Крім того, пише видання, книга Януковича містить багаточисельні дослівні передруки інших авторів без жодного посилання на першоджерело.
28 червня під час вручення дипломів у Києво-Могилянській академії Секретар Ради національної безпеки та оборони Раїса Богатирьова у своїй промові використала фрагменти промови глави корпорації Apple Стіва Джобса перед випускниками Стенфорду 2005 року.
Подекуди Богатирьова брала цілі абзаци. Наприклад: «Вибачте за драматизм, але це є правда. Час людини дуже обмежений. І тому висновок зі свого досвіду пропоную наступний – не живіть чужим життям, не марнуйте часу. Не потрапляйте в капкан догми, яка радить жити чужими думками. Не дозволяйте галасу чужих думок перебити ваш внутрішній голос», – казала Богатирьова.
«Вибачте за такий драматизм, але це правда. Ваш час обмежений, тому не витрачайте його, щоб прожити чиєсь чуже життя. Не потрапляйте у пастку догми, яка вчить жити у відповідності до думок інших людей. Не дозволяйте галасу чужих думок перебити ваш внутрішній голос», – сказав у 2005 році Джобс.
Лідером за кількістю звинувачень у плагіаті став нинішній спікер парламенту Володимир Литвин.
Так, 1991 року Литвин написав статтю про Українську міжпартійну асамблею, у якій цілі абзаци були взяті з праці політолога Олексія Гараня «До волі: через національний конгрес».
2002 року Литвин опублікував у газеті «Факты и комментарии» статтю «Громадянське суспільство. Подумаємо ще раз». Виявилось, що ця стаття є перекладом роботи американського політолога Томаса Каротерса, написаної ще 1999 року. Український політик не посилався на американця, при цьому не змінював навіть підзаголовків розділів, цитат філософів та істориків. Пізніше Литвин запевняв, що опублікував реферат статті американця.
Через 4 роки Литвин знову потрапив у скандал з плагіатом. У тритомній «Історії України» за його авторством виявили схожість з науковими роботами українських істориків Наталі Яковенко та Олексія Толочка. За деякими даними, списано було кілька сотень сторінок.
2008 року Литвина знову упіймали на плагіаті. Цього разу він на форумі «Європа – Україна» виступив з промовою, дуже схожою з текстом інтерв’ю російського професора Сергія Капіци.
На початку серпня 2007 року розпочався скандал між лідером БЮТ Юлією Тимошенко та лідером Українського союзу промисловців і підприємців Анатолієм Кінахом.
Тоді, Тимошенко оголосила передвиборчу програму блоку "Український прорив: до справедливої і конкурентоздатної країни". Її "Прорив" передбачав 12 ліній розвитку.
У відповідь в УСПП заявили, що Анатолій Кінах ще в 2005 році виклав своє бачення економічних, соціальних та інших реформ у 320-сторінковій монографії «Український прорив».
В БЮТ натомість зазначили, що «Прорив» Кінаха – «це зовсім інша річ». Прес-служба блоку зокрема звернула увагу на «помилку, допущену в слові «Україна» на форзаці книги Кінаха – там написано «Навіщо Ураїні потрібен прорив?».
В результаті, в лютому 2011 року Український союз промисловців і підприємців отримав Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі свідоцтв України бренду «Український прорив» №103565, авторське право якого присвоєно президенту УСПП Анатолію Кінаху.
У серпні 2004-го депутат-регіонал Сергій Головатий упіймав на плагіаті тодішнього заступника міністра юстиції Василя Мармазова, дисертація якого «Методи динамічного тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних свобод в юриспруденції Європейського Суду з прав людини» виявилася дослівним перекладом докторської дисертації Ліу Веї з університету Роберта Шумана в Страсбурзі. Переклад з французької відрізнявся від оригіналу кількома рядками.