У суботу, 31 жовтня, сталося гучне затримання голови політради партії "УКРОП" Геннадія Корбана. У зв'язку з цим "Тиждень.ua" зробив добірку найбільш резонансних справ проти політиків за часів президентства Петра Порошенка.
Геннадій Корбан
31 жовтня Служба безпеки України в рамках проведення масштабної спецоперації в Дніпропетровську затримала політика та бізнесмена близького до олігарха Ігоря Коломойського Геннадія Корбана. Згодом в УКРОПІ повідомили, що його перевезли до Києва в Управління спецрозслідувань ГПУ.
Дивіться також: Відео затримання Геннадія Корбана
У суботу ввечері адвокати затриманого заявили, що йому висунули офіційну підозру за ч. 1 ст 191, ч.1 ст. 289, ст. 255., політику інкримінують створення організованого злочинного угрупування, викрадення в Дніпропетровську держслужбовця і викрадення невідомого транспортного засобу. У СБУ оприлюднили результати обшуків у рамках спецоперації в Дніпропетровську, зазначивши, що в результаті спецоперації з ліквідації діяльності організованого злочинного угруповання вилучили понад $1,3 млн в офісах та приватних володіннях, а також 40 млн грн у благодійному фонді.
Того ж дня захисники заявили, що Корбану стало зле в управлінні спецрозслідувань ГПУ, до нього викликали "швидку", але правоохоронці відмовили у його госпіталізації.
Говорячи про обрання можливого запобіжного заходу, адвокат Корбана Олексій Шевчук зазначив, що у правоохоронців є 72 години. Тобто подальша доля голови політради партії «УКРОП» має вирішитися до 8 ранку вівторка. Захисники зазначили, що домагатимуться розгляду міри запобіжного заходу в Києві, зважаючи на важкий стан здоров’я Корбана. Водночас вони не змогли уточнити, який саме із київських судів буде займатися цим провадженням. Натомість у неділю в УКРОПі повідомили, що суд над Корбаном може відбутися 2 листопада в Чернігові.
Прокуратура заявила, що наполягатиме на арешті Корбана.
Читайте також: Масштабна спецоперація "Геннадій Корбан"
Коментуючи інцидент із главою політради УКРОП, президент України Петро Порошенко зазначив, що на Корбані силовики зупинятися не планують і анонсував нові затримання.
Ігор Мосійчук
17 вересня Верховна Рада проголосувала за надання згоди на затримання та арешт нардепа від "Радикальної партії Ляшка" Ігоря Мосійчука невідкладно після того, як генпрокурор Володимир Шокін оголосив це клопотання у залі засідань.
Дивіться також: Опублікуване відео, яке стало підставою для арешту "радикала" Мосійчука
Того ж вечора Мосійчука затримала СБУ. Згодом у ГПУ пояснили, що "радикалу" інкримінують 5 статей кримінального кодексу, зокрема прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, хуліганство, погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, втручання в діяльність судових органів, погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного.
Читайте також: Арешт Мосійчука: традиції Печерського суду та «радикальний» піар
Наступного дня суд заарештував на 60 днів "радикала" Мосійчука без права застави. Згодом Мосійчук заявив, що оголошує голодування. 13 жовтня Мосійчука госпіталізували з виразкою. 13 жовтня Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Печерського районного суду Києва про обрання народному депутату фракції Радикальної партії запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. 30 жовтня Печерський суд залишив без змін запобіжний захід Мосійчуку.
Читайте також: ГПУ завершила досудове слідство у справі "радикала" Мосійчука, йому загрожує 12 років в'язниці
Юрій Сиротюк
4 вересня екс-нардепу, члену «Свободи» Юрію Сиротюку правоохоронці оголосили підозру в скоєнні злочинів у зв'язку з сутичками під стінами Верховної Ради 31 серпня.
11 вересня суд заарештував "свободівця" на два місяці. 24 вересня голова політсили Олег Тягнибок заявив про обшуки в будинку заарештованого Сиротюка. Згодом стало відомо, що з його помешкання вилучили мисливський карабін, націоналістичну літературу, комп'ютер та планшет. 26 жовтня суд відмовився змінити запобіжний захід "свободівцю" Сиротюку і залишив його під вартою до 11 листопада.
Читайте також: Юрій Сиротюк: Теракт під стінами ВРУ був потрібен, як димова завіса щоб приховати теракт проти державності
Як повідомлялося, МВС підозрює в організації та участі у сутичках під ВР 31 серпня низку членів ВО «Свобода» та викликало на допит лідера партії Олега Тягнибока.
Також нагадаємо, що екс-депутата Едуарда Леонова взяли на два місяці під домашній арешт, а екс-міністра Ігоря Швайку відпустили на поруки.
Сергій Клюєв
3 червня 2015 року Верховна Рада зняла недоторканність із народного депутата від "Партії регіонів" Сергія Клюєва та дала згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності. Генпрокуратура інкримінує Сергію Клюєву привласнення заводу та фінансування його на гроші, перерозподілені із захищених статей бюджету. При цьому Клюєву загрожує більше 10 років позбавлення волі за статтями "шахрайство в особливо великих розмірах, привласнення і розтрата, або заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, і зловживання службовим становищем". Клюєв заявив, що оскаржить дії голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана у суді.
Нагадаємо, 3 червня Клюєв також намагався вилетіти до Відня. 4 червня Клюєв не з'явився на допит у Генпрокуратуру.
9 червня стало відомо, що Клюєв за дорученням Генеральної прокуратури оголошений у міждержавний розшук. А вже 16 червня генпрокурор Віктор Шокін вніс подання у Раду про надання згоди на затримання та арешт Клюєва
Читайте також: Шокін розповів, що потрібно зробити для арешту Клюєва
Сергій Мельничук
3 червня ВР позбавила недоторканності народного депутата України Сергія Мельничука, однак не дала згоди на його затримання та арешт. Як повідомляли в ГПУ, колишній командир батальйону «Айдар» причетний до зникнення з підрозділів Міноборони близько 1 тис. автоматів Калашникова, він підозрюється в організації банди з підпорядкованих йому добровольців.
За даними ГПУ, Мельничук підозрюється в злочинах, передбачених ст. 257 Кримінального кодексу (бандитизм), і низці інших злочинів, і в сукупності йому може загрожувати довічне ув'язнення
10 червня Печерський суд Києва задовольнив подання Генеральної прокуратури про обрання запобіжного заходу екс-комбату "Айдара" нардепу Сергію Мельничуку у вигляді застави на суму 300 неоподатковуваних мінімумів. При цьому йому заборонили виїжджати за кордон і залишати межі Києва. Підписку про невиїзд продовжили до 7 жовтня.
1 жовтня Мельничук відмовився отримувати обвинувальний акт, як це передбачено процедурою, однак слідчі все-одно передали обвинувачення на розгляд до суду. Його та п'ять інших осіб підозрюють у вчиненні розбійних нападів, викраденні людей, заволодінні транспортним засобом та застосуванні насильства до працівників правоохоронного органу у складі озброєної банди.
Нагадаємо, Мельничук обрався до Ради за списком «Радикальної партії Ляшка», однак зі скандалом залишив цю політсилу і приєднався депутатської групи «Воля народу».