Про це він сказав, коментуючи новину про те, що за дорученням президента Януковича у Кабмін розглядає можливість створення урядової резиденції у Підгорецькому замку на Львівщині.
Томенко, як голова Оргкомітету акції «7 чудес України», зазначив, що досвід роботи акції протягом останніх років дає можливість стверджувати, що ідея створення урядової резиденції в Підгорецькому замку є хибною і неприпустимою.
Він наголосив, що не знає жодного прикладу, щоб президентська чи іншого статусу владна резиденція, що утримується на бюджетні кошти, забезпечила би вільний доступ громадян України, а тим більше туристів.
«Всі об’єкти з таким статусом – це закриті об’єкти з посиленою охороною та допуском лише керівників держави та їх друзів», – підкреслив він.
Микола Томенко відмітив, що такий підхід характеризував діяльність всіх без винятку президентів.
Водночас, вВіце-спікер зазначив, що ніхто не заважає українській владі зробити добру справу і почати фінансування реставраційних робіт замку для перетворення його в справжній туристичний об’єкт історико-культурної спадщини.
Тим більше, нагадав він, Львівщина має досвід відновлення Олеського та Золочівського замку, які знаходяться поряд та, разом з Підгорецьким замком, є складовою маршруту «Золота підкова Львівщини».
Як повідомлялось, глава Львівської обласної державної адміністрації Михайло Цимбалюк повідомив, що Віктор Янукович доручив Кабміну створити урядову резиденцію в Підгорецькому замку.
Довідка
Підгорецький замок, крім архітектурної цінності відомий тим, що його власником була родина польського магната Вацлава Жевуського, який мандрував країнами Близького Сходу, жив із бедуїнами, очолив 13 їхніх племен.
Згодом він став арабським еміром. Знав арабську й турецьку мову, написав книгу з ветеринарії коней, знався на арабських скакунах, яких продавав навіть Наполеонові Бонапарту. Після повернення додому, Вацлав Жевуський заснував перший у Європі інститут орієнталістики та написав книгу мемуарів, де змалював культуру та звичаї Сходу. Нині мемуарами цікавиться Саудівська Аравія, для якої писемні пам’ятки тієї епохи – рідкісні.