Усім привіт!
Сьогодні я б хотів повернутися до ваших запитань щодо моєї недавньої статті «Мінус один A-50». Для початку прошу зауважити, що масу «технічних» описів в ній було спрощено не лише з наміром зробити інформацію корисною для «всіх», включно з людьми, яким не дуже цікаві «технічні» аспекти чи зброя загалом, але й тому, що я не надто добре роз’яснюю подібні теми.
1) Чи використовували українці ЗРК Patriot для збиття російського літака ДРЛС/ДРЛСУ A-50? І на всі похідні від наступного: «але ж росіяни постійно стверджують, що це їхні власні ЗРК стріляли по своїх літаках»
Так, я вважаю це «ймовірним», хоча все (й досі) не до кінця зрозуміло. Насправді, з огляду на те, що мені відомо про ПС ЗСУ та їх обладнання, про яке я вже «теоретизував» у статті «Штурмовий режим. Частина 6», «гадаю», що ситуація дуже схожа на травень 2023 року, коли українці розгорнули свої Patriot для засідки на кілька російських винищувачів-бомбардувальників і два гелікоптери РЕБ. Між тим, за кілька тижнів на підтвердження моїх «теорій» з’явилось ось таке фото:
Майте на увазі, що залежно від версії (а їх існує кілька) ЗРК MIM-104 Patriot має максимальну дальність 160 км, як показано на табличці нижче:
Наступна ж діаграма зображує лише три варіанти ракет, які, найвірогідніше були доставлені в Україну (деякі з них вже ідентифікували на основі фотографій уламків). Зверніть увагу, що кожна з версій має різне призначення, а отже відмінні дальність і льотні характеристики:
Російський А-50 було збито за 90-100 км від найближчих українських позицій, тож він перебував у радіусі дії системи МІМ-104 за умови, що ПС ЗСУ розгорнули принаймні одну пускову установку Patriot, одну систему управління вогнем та достатнє джерело живлення.
На діаграмі вище показані найважливіші елементи повної «системи управління вогнем PAC-2». Пам’ятайте, що її не завжди «слід» розгортати таким чином. У штурмовому режимі можна використати, наприклад, лише одну антенно-щоглову установку (AMG), одну станцію керування (ECS) і одну пускову установку (LS) (плюс відповідні системи електроживлення).
Попри це, я й зараз не на 100% впевнений, що саме український «PAC-2» або «PAC-3» збив російський A-50. Цілком можливо, що українці використали одну зі своїх С-300. Вони й досі існують, діють і часто використовуються для захисту від російських атак:
Справа в наступному: ну гаразд, Patriot знаходяться на озброєнні з початку 1980-х років. Теоретично, російська військова розвідка мала «вагон» часу, щоб вивідати про них всі можливі подробиці (враховуючи, що за останні 30 років маса європейських партнерів по НАТО, особливо німці, вважали росіян «друзями», або зважаючи на те, як недбало деякі американські військові офіцери та цивільні посадові особи, включно з одним колишнім президентом США, ставляться до різних важливих таємниць).
Однак з того, що відбувається в Україні протягом останнього року – відколи МІМ-104 були задіяні, очевидно, що росіяни чи то не розуміють системи та її характеристик, чи то не знають про неї всього. Можливо, деякі з останніх версій досі залишаються для них таємницею.
Читайте також: Місто на лінії вогню. Як сьогодні живе й бореться фортеця Торецьк
Із чого це зрозуміло?
Бо раз за разом, як я вже «проілюстрував», MIM-104 застає росіян зненацька, а потім завдає їм великих втрат.
Не виключено також, що США (і Німеччина, й інші країни, які передавали MIM-104 Україні) вносили різні модифікації. Не забуваймо, що вже з часу першого бойового застосування ЗРК МІМ-104 — 1991 року, у Другій війні в Перській затоці (США і союзники воювали з Іраком) — його здатність вражати балістичні ракети спиралася на «оновлення програмного забезпечення». Система і ракети до неї теоретично могли вражати балістичні ракети, але потребували програмного забезпечення, яке пояснювало б їм, як це робити.
Сьогодні, коли система MIM-104 оснащена набагато досконалішим обладнанням, оновлювати програмне забезпечення також значно простіше. І майте на увазі, що про більшість таких модифікацій, швидше за все, ГРУ поняття не матиме. Принаймні, поки що…
Приклад однієї з найновіших модифікацій МІМ-104: PAC-3MSE
Натомість С-300 спирається на старіші технології, які росіяни добре знають. Зрештою, це їхня власна розробка, хай навіть її модифікували в Україні: згадайте, скільки українців, як виявилося, працюють на ГРУ чи ФСБ. Тобто в Україні тут не менше «дірок», ніж у всіх країн НАТО (зокрема і США). Це означає, що секрети українських С-300 не можна назвати «надійними»: вони з набагато меншою ймовірністю застануть росіян зненацька, ніж МІМ-104.
Саме тому я вважаю, що українські МІМ-104 здатні, або, що більш ймовірно, таки будуть знову заставати росіян зненацька, і на мою думку, це була засідка, яку влаштували МІМ-104, яку розгорнули в штурмовому режимі.
2) Чи потрібно ЗРК Patriot постійно підсвічувати ціль (радаром), поки ракета не влучить або не пролетить повз? Іншими словами: чи мусить MIM-104 постійно тримати радар увімкненим?
Це дуже важливе питання!
Відповідь така: залежить від того, чи це PAC-2, чи PAC-3, а також від варіанту ракети.
Центральним елементом ЗРК MIM-104 є радар управління вогнем AN/MPQ-65. У PAC-2 він слугує для безперервного відстежування цілі: вловлюючи хвилі, що відбиваються від цілі, він наводить на неї ракети. На військовому жаргоні цей метод наведення називається «напівактивне радіолокаційне самонаведення»: ракета не має власного радара, але має головку самонаведення, здатну відстежувати радіолокаційне відлуння цілі.
А от новітні ракети MIM-104 PAC-3 (наприклад, MIM-104D і MIM-104E) мають власну радіолокаційну систему, встановлену всередині ракети. Це означає, що ракету випускають, використовуючи дані, зібрані AN/MPQ-65, а коли вона підлітає ближче до цілі, то активує власну радіолокаційну систему, щоб знайти ціль; потім відстежує і вражає (або не вражає) її. Це називається «активне радіолокаційне самонаведення».
Як відрізнити PAC-2 від PAC-3?
Варіанти ракет PAC-2 більші за PAC-3. На одній пусковій установці можна розмістити «лише» чотири, як тут:
Ракети PAC-3 менші за розміром: на одній пусковій установці можна розмістити до 16 ракет.
…і, щоб вам не здавалося, що все надто просто: на одній пусковій установці можна комбінувати ракети PAC-2 і PAC-3 (і, звичайно, різні варіанти ракет PAC-2 або РАС-3), залежно від того, що планують робити оператори.
Гаразд, але чому я назвав таким важливим питання про напівактивне або, навпаки, активне радіолокаційне самонаведення ракет PAC-2 або PAC-3?
Бо у якщо це PAC-2 і він стріляє ракетами з напівактивним радіолокаційним самонаведенням, вогнева частина мусить тримати РЛС управління вогнем AN/MPQ-65, по суті, увімкненою весь час під час польоту ракети. Якщо радар управління вогнем не увімкнений і не «підсвічує» ціль, головка самонаведення ракети не отримає радіолокаційного відлуння для самонаведення.
Це означає, що радар стоїть увімкнений весь час бойового зіткнення і продукує випромінювання. …а це, своєю чергою, означає, що за цим випромінюванням його майже напевно виявлять росіяни — за допомогою засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), і можливо, спробують його уразити (наприклад, за допомогою своїх гіперзвукових протирадіолокаційних ракет Х-31П, головка самонаведення яких зроблена так, щоб наводитися на випромінювання радарів).
Читайте також: Війна як буденність
Якщо ж ідеться про PAC-3, то його ракета має власну радіолокаційну систему. Це означає, що радар управління вогнем AN/MPQ-65 треба вмикати «лише на кілька секунд» (залежно від дальності ураження, приблизно на 15-30 секунд): це достатньо довго, щоб випромінювати сигнали, які мають досягти цілі, повернутися до антени, а потім її системи обробляють ці сигнали так, щоб блок управління вогнем «визначив» азимут до цілі та її приблизну висоту. Потім радар управління вогнем AN/MPQ-65 вимикається. Бажано ще до того, як росіяни дізнаються про його наявність. Проте, PAC-3 після цього може вистрелити: ракета або ракети наближаються до цілі, а потім автономно вмикають власний радар. У такому випадку AN/MPQ-65 не стоїть увімкнена так довго і не продукує так багато випромінювання, а отже, російським системам важче її виявити.
…і це також пояснює, чому росіянам така проблема сказати, чим було збито їхні Су-30/34 і вертольоти ще в травні 2023 року, або А-50 зараз.
Зауважте, що аналогічна ситуація і з російськими ЗРК С-300 і С-400. Тобто у них також є різні варіанти і підваріанти ракет, кожен зі своєю дальністю та іншими льотно-технічними характеристиками і з різними головками самонаведення.
3) Що таке режим «антирадар» («Home-on-Jam», HOJ)?
У війні високої інтенсивності, як в Україні, обидві сторони активно і майже постійно застосовують засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). На військовому жаргоні це називається «глушіння». Суть його — в порушенні роботи ворожих радарів, засобів звʼязку, командних ліній тощо.
Для цього маса систем РЕБ працюють із потужними випромінювачами — очевидно, проти того, що випромінює, можна боротися.
Так, деякі ракети для ЗРК PAC-2 і PAC-3 мають головки самонаведення, призначені для пошуку і знищення випромінювачів РЕБ. На військовому жаргоні це називається «наведення на ціль»: як протирадіолокаційна ракета має головку самонаведення, яка знаходить і відстежує випромінювання ворожих радарів, таким чином наводячи ракету на ворожі радіолокаційні антени, так і ракети «наведення на ціль» мають головки самонаведення, які знаходять і відстежують джерела ворожих випромінювачів РЕБ, і наводяться саме на них.
4) Чи розгортав хтось ракети в режимі «антирадару» раніше?
Наскільки мені відомо, ні. Можливо (в теорії), саудівці застосовували деякі системи PAC-2/3 проти РЕБ-систем Хуті за весь час восьмирічної війни в Ємені, але я про таке ні разу не чув. Отже, якщо 13 січня 2024 року ПС ЗСУ застосували PAC-2 або PAC-3 для знищення російського А-50 і пошкодження супровідного Іл-22М, то є ймовірність, що це було перше бойове застосування будь-якого типу керованої ракети в режимі «антирадар» в історії людства.
Ось такі маю думки. Якщо щось пропустив, не соромтеся запитувати коментарях.
Я зараз готую наступну серію відповідей на запитання до раніше поданих матеріалів «Це радіус дії, дурню!» та деяких інших. Тож, «не перемикайтеся»: далі буде!
Опубліковано 26.01.2024 о 14.25 за Києвом
Переклад: Ярослав Кляшторний, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
Оригінал