У Кремлі сподіваються витримати нинішню кризу так, як пережили 2008–2009 роки, коли ВВП утратив 7,5%. Про це пише The Economist.
«Тоді уряд зміг простимулювати попит, збільшивши бюджетні видатки й посприявши підприємствам-боржникам. Зараз такого варіанта немає. Золотовалютні резерви Росії менші, ніж чотири роки тому, і в найкращому випадку їх вистачить на півтора року. Ще гірше те, що правлячий кабінет утратив довіру громадян. Збільшення відсоткових ставок до 17% у грудні мало на меті захистити рубль, але це не спрацювало. Росіяни зневірились у національній валюті й починають забирати депозити, як каже старший економіст «Альфа-Банку» Наталья Орлова», – нагадує видання.
«Рубль упав би ще нижче, якби Кремль не наказав експортерам продавати валютну виручку, а великим компаніям – не скуповувати валюту. Проте ліквідність, яку центробанк виділяє російським фінустановам, просочується на валютний ринок, що створює ще більше тиску на рубль. Будь-яка ін’єкція ліквідності, таким чином, замість стимулювати внутрішній попит може просто збільшити відплив капіталу. Єдиний спосіб підтримати рубль – це обмежити надання ліквідних активів банкам; але це, своєю чергою, створить тиск на них. Ґєрман Ґреф, голова «Сбербанка», найбільшої державної фінустанови Росії, нібито попередив, що валютна криза може перерости в масштабну банківську», – пише The Economist.
Видання вважає, що зіткнувшись із відпливом капіталу й падінням цін на нафту, а також браком доступу до закордонних ринків та власними демографічними проблемами, Росія навряд чи швидко вийде з кризи.
«Її сподівання на те, що девальвація рубля пришвидшить імпортозаміщення (як після дефолту 1998 року) й таким чином викличе економічне зростання, нереалістичні. Тоді РФ проводила заміну основних товарів, які можна було виробляти на резервному радянському обладнанні. Сьогоднішній імпорт не можна швидко замінити місцевими аналогами. Для цього потрібні інвестиції, а охочих ризикувати мало», – підсумовує The Economist.
Детальніше читайте в матеріалі «На останньому подиху» в черговому номері журналу «Український тиждень».