10 травня канцлер Німеччини Ангела Меркель зустрілася в Москві з Владіміром Путіним, перед тим відмовившись приїхати на Парад Перемоги.
Під час зустрічі вона засудила російську політику щодо України, назвавши її злочинною.
Але прес-служба Кремля видалила з розшифровки заяви Меркель слова про злочинну анексію Криму. Меркель сказала: "Злочинна анексія Криму, що суперечить міжнародному праву, і збройний конфлікт на сході України серйозно підірвали наші відносини, оскільки ми вважаємо це порушенням принципів загальноєвропейського світового порядку ".
А на сайті Кремля слова Меркель наведені у такому вигляді: "Анексією Криму, яка була здійснена в порушення міжнародного права, військовими діями в Україні цій співпраці завдана велика шкода, тому ми бачимо в цьому загрозу європейському мирному ладові".
Андрєй Ілларіонов, російський економіст та колишній радник Путіна, пише про особливості «кремлівського» перекладу та нові акценти в німецько-російській дипломатії.
«Така оцінка була явною несподіванкою як для офіційних перекладачів, так і для російської сторони в цілому. В результаті з усіх текстів офіційного російського перекладу заяви Ангели Меркель, в тому числі того, який був опублікований на сайті президента Росії, слово «злочинної» зникло, будучи заміненим на щось м'якше. Варто зауважити, що така оцінка того, що російське керівництво зробило у Криму, прозвучала з вуст західного керівника в безпосередній присутності президента Росії вперше», – зазначив він.
Український політолог Євген Магда теж відзначив деяку зміну тональності канцлера.
«Нещодавно в Кремлі Ангелу Меркель вважали якщо не надійним партнером, то цілком договороздатним. Але під час спільної прес-конференції з Владіміром Путіним канцлер Німеччини виявилася досить різкою в оцінках, назвавши анексію Криму злочинною і такою, що створює загрозу миру в Європі.
Таких слів у російській столиці гості не говорили, мабуть, і в часи холодної війни. Меркель підтвердила прихильність Мінським домовленостям, зазначивши, що вони не виконуються. Бундесканцлерін виступила за відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, і в цьому контексті її оцінки анексії Криму звучать особливо цікаво», – пише він.
Проте, на його думку, навіть нова риторика не надасть Україні реальної допомоги.
«Україні не варто покладатися виключно на підтримку Німеччини. Та намагатиметься витримати баланс рівновіддаленості від Росії і України, про що Меркель з високою часткою ймовірності вже днями розповість у Берліні Петру Порошенку. Нашій країні необхідно проводити реальні зміни, щоб вистояти в протистоянні з Росією – інакше ніяка фрау не зможе допомогти», – зазначив політолог.
Крістіан Тріппе, оглядач Deutsche Welle, вважає, що одним із пріоритетів для німців є обережне ставлення до власного минулого, саме його ілюструє Меркель.
«Поки Москва і далі буде жорстко гнобити сусідню Україну, ізолювати себе і вихваляти свій розрив з дипломатичними традиціями, навряд чи і в майбутньому хтось із західних лідерів з'явиться в Москві на параді перемоги.
Проте численні німецько-російські організації та ініціативи із завидною постійністю намагаються втовкмачити федеральному канцлеру, що не варто псувати відносини з Росією. Меркель відмовилася приїхати в Москву 9 травня, але вже наступного дня після гучного параду вона разом з Владіміром Путіним поклала вінки до могили Невідомого солдата.
Вона захотіла схилитися перед жертвами, а Путін заявив, що Німеччина ж була першою жертвою нацистів. Більш примирливо в ці дні й не можна було висловитися. В цілому німці ретельно стежили за тим, щоб їх не звинуватили в тому, що через політичну кон'юнктуру вони легковажно, забувши історію, поводяться з вантажем власного минулого», – написав журналіст.
Правозахисниця та політик Наталья Гульовская висловилася радикальніше.
«Німеччина більше не зможе обводити круг пальця міжнародну спільноту, і приїзд її глави уряду до Москви під виглядом покаяння за нацизм вилився на підтримку і натхнення нової міжнародної агресії і окупації», – зазначила Гульовская.
Однією з «фішок» зустрічі стало виправдання Путіним пакту Молотова-Ріббентропа.
Боріс Вішнєвскій, депутат Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга (фракція Яблуко), висловився з цього приводу.
«Ще одна ілюстрація руху в радянське минуле, реалізованого Кремлем: за підсумками зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель російський президент Владімір Путін виступив з виправданням пакту Молотова-Ріббентропа.
Мовляв, Радянський Союз зробив масу зусиль для створення колективної системи протистояння нацизму. Але всі спроби створити антифашистський блок в Європі успіхом не завершилися. Тому, як сказав Путін, СРСР залишили один на один з гітлерівською Німеччиною. І в цьому пакті «був сенс забезпечення безпеки Радянського Союзу». А Польща, мовляв, сама винна – зазіхнула після Мюнхенської угоди на частину території Чехословаччини, а потім і сама стала жертвою політики територіальної експансії …
Тими ж самими аргументами виправдовували пакт Молотова-Ріббентропа Сталін і Молотов, їхні придворні пропагандисти й дипломати, академіки і письменники…
Шість років тому нинішній президент давав куди більш адекватну оцінку – як пакту Молотова-Ріббентропа, так і практиці співпраці з нацистами.
Тепер у нього змінилася концепція – і зрозуміло, чому.
Режим, що здійснив єдину в післявоєнній Європі анексію чужої території, звичайно ж, не бачить нічого поганого в діях своїх ідейних попередників, які «з метою безпеки» захоплювали цілі країни», – написав він.