Після зустрічі з Путіним і Мєдвєдєвим нашій владі помітно полегшало. Проте навіть дещиця інформації, яка потрапила після зустрічі в експертні кола, вказує на те, що замість газової війни, схоже, матимемо газову капітуляцію. Зокрема, поновилось обговорення сценаріїв створення консорціуму з управління українською ГТС – Росія нібито «погодилася» не на білоруський (двосторонній із перспективою цілковитого перебирання контролю над трубою Кремлем), а на тристоронній формат консорціуму. Щоправда, зважаючи на давні відносини Газпрому і деяких європейських газових компаній, для України такий формат не дуже відрізнятиметься від білоруського.
Тиждень уже прогнозував, що за рішучими заявами українських посадовців цілком може ховатися бажання вирішити проблему ціни на газ у традиційний – корупційний – спосіб. Навіть у розпал обміну інформаційними випадами прем’єр Азаров говорив про можливість допуску росіян до структури, яка створюватиметься на базі нинішнього Укргазвидобування. Ймовірно, «формати» консорціуму навколо ГТС також із цієї сфери.
Читайте також: Диявол у «дрібницях»
Звичка української влади покладатися тільки на власні судження і не довіряти альтернативній інформації зле пожартувала з нею. Керівництву Росії, схоже, вдалося провести дві операції. По-перше, розіграно схему «тиск-послаблення». Непоступливістю Москва доводила Януковича і КО до розпачу, й коли у неформальній обстановці резиденції в Завидові тиск раптом зменшився, з’явилась емоційна схильність погодитися на «компроміс». По-друге, українську владу, вочевидь, налякали жупелом. Напередодні переговорів Газпром провів чергову акцію з просування свого проекту «Південний потік», підписавши низку документів із європейськими компаніями. Це ще не означає невідворотності побудови цього газогону в обхід України, але чимало представників нашої влади перейнялися проблемою кудись «прилаштувати» вітчизняну ГТС.
Якщо ці тенденції візьмуть гору, РФ суттєво просунеться у взятті під контроль стратегічних галузей української економіки. Отримавши в управління труби, а відтак постачання газу на підприємства, російська сторона зможе створити для останніх такі умови роботи, що чергові СП з передачею їм нашої власності стануть неминучі.
Жовтень, на який заплановані українсько-російські переговори з конкретизації завидовських домовленостей, може стати критичним місяцем у відверненні України від Європи. Росія поспішає реалізувати цей сценарій: схоже, у її відносинах із ЄС закінчується період, коли постачання газу виправдовувало порушення європейських правил. Представники Єврокомісії провели обшуки в німецькому й чеському офісах дочірніх компаній Газпрому за звинуваченнями в цінових змовах і зловживанні становищем на ринку. Європейці довго спостерігали за цими «особливостями бізнесу по-російськи», але нині, схоже, Москву таки примусять грати за правилами.
Така зміна в підході європейців до взаємодії з РФ дає сподівання і на те, що й українську владу примусять виконувати зобов’язання. З огляду на свою історію та ментальні особливості нинішні наші можновладці розуміють тверду позицію й чіткі альтернативи. Якщо зараз представники ЄС наполяжуть на тому, що політичний процес в нашій державі має залишатися в демократичних межах (допуск усіх лідерів опозиції до участі у виборах, вільні вибори тощо), а угоди з Росією не суперечили енергетичним пакетам Єврокомісії (зокрема, Газпром як видобувна компанія не може брати участь в управлінні ГТС), Україна збереже шанс повернутися до Європи.