Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Жан-Клод Міньйон в коментарі виданню The New Europe заявив, що ситуація в Україні після виборів свідчить про справжній регрес демократії.
«Я повністю підтримую думку спостерігачів. І за словами спостерігачів, вони констатували, що демократія занепадає. Це означає не застій, а насправді регрес», – заявив він.
Він додав, що як член Ради Європи «Україна взяла на себе зобов'язання, і ці зобов'язання повинні дотримуватися».
За його словами санкції не є засобами «в дусі Ради Європи».
«Звичайно, ми маємо владу, щоб засудити країни, які не поважають правила. Ми вважаємо, що якщо вони добровільно вступили до Ради Європи, то повинні слідувати принципам Ради Європи», – втім підкреслив Міньйон.
Такої ж думки і депутат німецького Бундестагу від ХДС Еріка Штайнбах, яка відмічає, що парламентські вибори в Україні стали фарсом та відсунули Україну ще далі від демократії.
«Хоча Янукович відкидає будь-яку критику, але він і його уряд несуть відповідальність за вибори, які були очевидним фарсом. Ці вибори продовжують серію невдач у демократичному розвитку України. Таким чином, з моменту інавгурації Януковича незалежність судової системи, яка повільно розвивалася, почала повертатися назад», – підкреслює Штайнбах.
Євродепутат від Партії зелених та спостерігач Вернер Шульц вважає, що масштаби фальсифікацій після виборів в Україні виявилися набагато більшими, ніж їх побачили та оцінили міжнародні спостерігачі до і в день виборів.
«Як тепер видається, вибори були оцінені занадто рано і занадто позитивно. Масштаби фальсифікацій через кілька днів після виборів перевершили всі побоювання та уявлення…В якій мірі це шахрайство на виборах загалом було втілене в життя ще треба досліджувати. Набагато більш важко підрахувати збитки від таких нахабних зловживань, що влада здійснює перед своїми виборцями», – пише Шульц.
За словами євродепутата, значні фальсифікації на виборах збільшать і небезпечно поглиблять розрив між владою і народом.
«Ще до цих виборів політичне розчарування та пасивність були явно помітними серед людей. І все ж, багато українців вирішили не віддавати свій голос уряду при владі. Але їх думку не врахували. Знову. Що з цього випливає? «Україна потребує другої революції», – пише в ці дні одна з газет. Може бути. Якщо через ці вибори країна ще на крок віддалиться від верховенства права і демократичних цінностей в Європі, треба ретельно відокремити, що це піде на рахунок влади, а не народу.
Вони голосували за наближення до Європи. Таким чином потрібні чіткі сигнали ЄС до громадян країни щодо поглиблення діалогу, підтримки та свободи пересування», – підкреслює представник ЄС.
На думку колишнього посла Канади до України Ендрю Робінсона, яку він висловив у своїй статті для видання Ottawa Citizen, Віктор Янукович вважав, що якщо маніпуляції відбудуться перед виборами, то міжнародні спостерігачі їх не помітять.
«У сам день виборів 28 жовтня спостерігачі повідомляли про серйозні порушення. Протягом підрахунку та перерахунку голосів надалі було помічено кричущі порушення з деякими підозрілими затримками в окремих округах, де лідирувала опозиція…
Янукович, який попався на відвертому фальшуванні голосування та підрахунку першого етапу президентських виборів, здається прийшов до висновку, що ніхто не помітить, якщо він зосередить свій обман на передвиборчій кампанії. На щастя, міжнародні спостерігачі перебували на місці з липня (разом з внутрішніми непартійними групами спостерігачів) і докладно описали низку порушень в ході кампанії», – зазначає Робінсон.
«Те, що об’єднані опозиційні сили отримали такі хороші результати у виборчій кампанії, де всі фактори були направлені проти них, демонструє ефективну незаконність заяв Януковича, що він виграв вибори. У більш широкому сенсі нова «більшість» парламенту є також нелегітимною», – додає екс-посол.
Як пише The Washington Post, ці вибори засвідчили, що за видимого існування виборів і партій в Україні стає все менше і менше реальної конкуренції.
«Враховуючи, той перспективний момент (Помаранчеву революцію – Ред.), сумно спостерігати, що політична система України зараз відкочується назад. Кампанія перед парламентськими виборами 28 жовтня була сфальсифікована на користь президента Віктора Януковича і його правлячої Партії регіонів. На цей раз не було ніякої революції, тільки відносно невеликий, але рішучий протест, і ігнорування з боку прем'єр-міністра Миколи Азарова, який заявив: «Це були найкраще організовані вибори в Україні за всю історію її незалежності», – пише видання.
«Насправді, вони були «найкраще організованими» в особливому пострадянському стилі зараз очевидному в Росії та інших країнах Євразії. Особливості цієї системи більш згладжені, ніж за деяких битв за владу в 1990-х роках, але вони тим не менш є обтяжливими, розробленими, щоб надати правлячій партії непереборні переваги за рахунок хитрувань і підривної діяльності. Хоча день виборів був в значній мірі мирним, були звинувачення в фальсифікаціях в процесі голосування і під час підбиття підсумків.», – додає The Washington Post.
«Сполучені Штати інвестували значні кошти після розпаду Радянського Союзу в те, щоб Україна, з населенням в 45 мільйонів, могла стати членом НАТО і дивитися на захід. Росія також манить її зі сходу і має міцні історичні і економічні зв'язки з Україною. На жаль, Україна, здається, ковзає до російської моделі псевдо-демократії, коли зовні існують вибори, партії і кандидати, але насправді є все менше і менше реальної конкуренції», – відмічає американське видання.
Втім як зазначають дипломати ЄС в коментарі The EUobserver після проведення поганих виборів у ЄС не хочуть тиснути руку Віктору Януковичу.
Джерела заявили, що підписання угоди про асоціацію України з ЄС найближчим часом є малоймовірним, і відстрочка саміту на наступний рік пов’язана з погіршенням ім’я Януковича.
«Ніхто не хоче, щоб він тиснув руки VIP-персонам у Брюсселі так рано після виборів. Це могло б розглядатися як схвалення ЄС його влади незважаючи на погане проведення парламентських виборів», – зазначив дипломат ЄС.
У свою чергу експерт європейського дослідницького центру European Council on Foreign Relations Ендрю Вілсон у своїй статті для Financial Times зазначає, що ЄС відкладе саміт з Україною до нового року для того, щоб виробити новий більш гнучкий підхід.
«Ідея, що відносно чисті вибори дозволять Брюсселю дати зелене світло для угоди про асоціацію з Києвом, яка заморожена з грудня 2011 року, була в будь-якому випадку безнадійною і надмірно оптимістичною.
ЄС повинен чітко визначити умови для покращення відносин з Україною. Вони передбачають три ключові критерії: проведення виборів, дії щодо вибіркового правосуддя і прогрес щодо порядку денного реформ для угоди про асоціацію. Без заходів в цих областях і зокрема без ознак компромісу щодо справи ув’язненого лідера опозиції Юлії Тимошенко, ніколи не здавалося ймовірним, що угода може бути ратифікована в ключових країнах-членах ЄС, що скептично ставляться до України», – пише експерт.
«Наразі ходять чутки, що саміт Україна-ЄС відкладуть до нового року. Це повинно дати час лідерам ЄС подумати про більш творчий підхід – десь між зеленим світлом і червоною лінією. ЄС повинен визначити, що саме він хоче в кожній області, і з якого листка європейські лідери мають говорити єдиним голосом. Далі, слід розглянути питання про застосування економічної частини угоди про асоціацію – частково або тимчасово – без проблемної політичної частини. Нарешті, Брюссель повинен підготувати паралельні заходи, в тому числі і батіг, і пряник.
Є й інші способи проводити жорстку лінію відносно України окрім блокування угоди. Тісне відслідковування того як еліта переводить свої гроші між такими країнами як Австрія, Велика Британія та Кіпр було б гарним початком. Пряниками стали б більше віз та допомоги громадянському суспільству та малим і середнім підприємствам.
Українська влада може виявитися більш гнучкою, ніж у недавньому минулому, тому що економіка стрімко погіршується. ВВП падає, валюта знаходиться під тиском, валютні резерви впали до $26.8 млрд, знизившись більш ніж на $10 млрд. починаючи з середини 2011 року», – відмічає Вілсон.
Вілсон також зробив прогноз щодо розвитку України після виборів. Зокрема, він висловив побоювання, що об’єднання трьох провідних опозиційних партій може бути ускладнене надзвичайною недовірою один до одного.
«Опозиція показала добрі результати навіть незважаючи на свою слабкість. Багато її ключових фігур грали в безпечну гру і балотувалися за партійними списками, а не змагалися з Партією регіонів безпосередньо у виборчих округах. Три основних опозиційних партії «Батьківщина», УДАР та право-радикальна «Свобода» змогли укласти угоду лише щодо зняття кандидатів на користь один одного на округах.
Кожен підозрює іншого в тому, що він є «троянським конем» та секретно планує об’єднатися з Партією регіонів після виборів. Розбіжності в поглядах серед основних партій є різноманітними, а там де їх немає – їх створює згубний вплив влади», – зазначає аналітик.
Крім того, на думку експерта, після завершення виборчого процесу чинна влада може відновити тиск на ЗМІ для того, щоб полегшити доступ «Сім`ї» Януковича до медіа-ринку.
«Після виборів влада «Сім`ї» скоріш за все ще більше ростиме зважаючи на те, що нинішній глава Національного Банку України і куратор багатьох справ «Сім`ї» Сергій Арбузов, стане першим віце-прем'єром або навіть прем’єр-міністром. Враховуючи те, що всі інтереси «Сім`ї» наразі лежать всередині країни, її членів не зачіпає аргумент, що Україні повинна угода про асоціацію з ЄС. Тим не менше, інші олігархи, які торгують або інвестують закордон, глибоко стурбовані загрозою для їх бізнес-інтересів», – вважає експерт.
«Влада може відмовитись від свого відносного підходу невтручання в медіа як тільки виборчий процес закінчиться, так само як вона це зробила, коли закінчився фінал Євро-2012, частково для того, щоб «Сім`я» змогла пробитися на медіа-ринок.
Цілком може бути, що відновиться кампанія, яка почалася влітку, проти каналу ТВі та незалежних ЗМІ таких як Лівий берег, а також сайтів, створених за зразком кампанії Алєксєя Навального parklikeidiot.com.ua та nashigroshi.org («Наші гроші»), які досліджують корупцію в державних контрактах», – передбачає Вілсон.
Професор політології Ратгерського університету Олександр Мотиль проаналізувавши сили, які потрапили в парламент, зазначає, що регіонали, комуністи і свободівці усі є радикальними партіями, але з різними ухилами.
«Приятелі Януковича є радикалами на ділі, але не на словах. Вони помірковано висловлюються, але менш як за два роки демонтували демократію, напали на українську ідентичність та зробили населення біднішим – вражаюче досягнення для будь-яких революціонерів.
Комуністи – радикали в минулих вчинках і сьогоднішніх словах: вони допомогли побудувати «зрілий соціалізм», але тепер – сиві сталіністи, які говорять про «диктатуру пролетаріату», але воліють їздити в шикарних лімузинах.
Свободівці – радикали на словах. Вони говорять, що хочуть звести на престол етнічних українців на чолі багатонаціональної української держави, але не на ділі: в кількох областях Західної України, де вони працюють в місцевих радах, вони зарекомендували себе як некомпетентні «базіки» зі схильністю до корупції», – пише аналітик.
Крім того, зважаючи на кількість голосів за ці партії, Мотиль робить висновок, що український електорат радикалізувався.
«Радикалізм «регіоналів» зробив можливим вражаюче зростання комуністів і свободівців. Ще до недавнього часу здавалося, що КПУ мало приєднатися до «смітника історії», як це казали за «совєтів». І «Свободі», здається, судилося не подолати 5-%-й поріг й залишитися суто регіональною партією в окремих західних районах. Але як тільки регіонали пішли в атаку, неуникними стали контратаки з боку сил, які стверджують, що захищають дві групи, до яких регіонали виявили найбільшу зневагу: робітників та всіх українців.
Результатом став радикалізований електорат. Якщо ви думаєте, що голосування за партійними списками відображає загальне ставлення населення, то більше половини населення підтримує радикалів: 30% пішли регіоналам, 13% – комуністам і 10% – свободівцям», – пише експерт.
«Реальний або штучний радикалізм не зробить український парламент більш стабільним, розміреним і розумним місцем. Навпаки, треба очікувати зіткнення радикальної риторики, а інституція стане менш функціональною. Це означає, що результат поганого управління регіоналів впаде на плечі бідного Віктора Януковича», – додає він.
Втім, на думку Мотиля, якщо опозиція зіграє правильно в новому парламенті, то зможе дестабілізувати коаліцію регіоналів і комуністів.
«Але є і потенційно хороші новини. Незважаючи на тривалий напад екстремістського Януковича і його веселої групи регіоналів, близько 40% виборців проголосували за демократичні партії (Батьківщина і УДАР). Це менше, ніж вся радикальна частка голосів, але більше, ніж будь-яка з радикальних альтернатив. Це важливо, тому що може дати можливість демократам перехитрити радикалів. Важко собі уявити, наскільки регіонали могли б послідовно правити разом із комуністами. Обидві сторони можуть домовитися про дискримінацію української мови, культури та ідентичності, але…обом партіям буде важко погодитися на соціально-економічну програму. Зрештою, регіонали прихильні до олігархів і самих себе. Комуністи кажуть, що вони підтримують пролетаріат і їхні претензії будуть стримувати їх схильність стати лівим регіоналами. Якщо демократи розіграють свої карти правильно (дуже велике «якщо»), вони зможуть налаштували регіоналів проти комуністів», – вважає експерт.