США
В четвер,14 травня, Палата представників США ухвалила закон про ядерну угоду з Іраном. Документ передбачає, що протягом 30 днів після підписання остаточних ядерних домовленостей з Тегераном Конгрес зможе переглянути умови і, можливо, заблокувати угоду. Як повідомляється, президент Барак Обама раніше пообіцяв підписати згаданий закон.
Читайте також: Чехія завадила Ірану купити ядерне обладнання за фальшивими документами – джерела
Крім того, після дводенного саміту поблизу Вашингтона Обама запевнив лідерів арабських держав – Бахрейну, Кувейту, Оману, Катару, Саудівської Аравії та ОАЕ – що США їх підтримують у суперечливій ситуації з Іраном.
«Це очевидно, що Сполучені Штати підтримають наших партнерів з РСАДПЗ (Ради співробітництва арабських держав Перської затоки) у випадку зовнішнього нападу», – зазначив президент США.
Президент США Барак Обама та лідери арабських держав під час саміту поблизу Вашингтона
Лідери держав зробили спільну заяву щодо співпраці в багатьох сферах – боротьби з тероризмом, безпеки на морі, кібер-безпеки і протиракетної оборони.
Читайте також: США застерігає Іран від підтримки антиурядових сил у Ємені
Також 14 травня Палата представників проголосувала за припинення програми, за якою Агентство національної безпеки (National Security Agency) зберігає записи телефонних розмов американців. Значна підтримка нововведення – 338 голосів проти 88 – та сприяння Білого дому означають, що після голосування у Сенаті відповідний закон буде прийнятий.
Як повідомляється, новий законопроект, відомий як Акт свободи, передбачає, що NSA матиме доступ до даних телефонних переговорів, електронної пошти та веб-адрес лише в окремих випадках.
База Агенства нацбезпеки США в штаті Юта
Як відомо, про масові записи телефонних розмов стало відомо у 2013 році після заяви колишнього агента спецслужб Едварда Сноудена.
Таким чином, Акт свободи внесе зміни до положень Патріотичного акту США, прийнятого після нападів 9/11, і термін дії якого завершується 1 червня 2015 року.
Читайте також: Країни Заходу розширюють повноваження спецслужб: закони, ініціативи та стратегії
Куба
Куба впевнено відновлює стосунки із країнами Заходу. Зокрема, 10 травня президент країни Рауль Кастро зустрівся у Ватикані з Папою Римським Франциском.
11 травня до Гавани прибув французький президент Франсуа Олланд, щоб зустрітися з Фіделем та Раулем Касто. Цей візит назвали історичним, адже Олланд став першим французьким президентом, який відвідав Кубу з 1898 року, і першим західним лідером на острові з 1980 року.
Згодом стало відомо, що 21 травня Держдеп США прийматиме кубинську делегацію, щоб обговорити відкриття посольства Сполучених Штатів у Гавані і Куби – у Вашингтоні.
Разом з тим офіційна Гавана заявила, що напередодні перемовин про відновлення роботи посольств США повинні виключити Кубу зі списку держав-спонсорів тероризму, що президент Барак Обама обіцяв ще у квітні.
Читайте також: Зближення Куби та США може покласти край режиму Кастро – The Economist
ЄС
Євросоюз просить в ООН підтримки для боротьби з незаконним перевезенням мігрантів. В понеділок, 11 травня очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС Федеріка Могеріні виступила на брифінгу Радбезу.
«Ми розраховуємо на вашу підтримку задля збереження життів», – зазначила вона.
ЄС хоче отримати схвалення ООН, щоб встановити чітку правову основу для військових операції із захоплення човнів контрабандистів в територіальних водах Лівії. Наразі незрозуміло, як саме проходитимуть такі операції, однак експерти сумніваються, що п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН – Великобританія, Франція, Китай, Росія і США – зможуть ухвалити спільну резолюцію. Зокрема, на заваді цьому може стати напруження в стосунках між РФ та Заходом через війну в Україні.
Разом з тим Євросоюз планує розробити законний механізм для міграції, який стримуватиме громадян від незаконного перетину Середземного моря і, відповідно, зменшить кількість жертв.
Крім того, Єврокомісія пропонує запровадити квоти для країн-ЄС для розподілу мігрантів.
В той час як Німеччина і Франція підтримують ідею, лідери Великої Британії, Угорщини, Словаччини та Естонії висловили свої заперечення.
Зокрема, міністр внутрішніх справ Сполученого Королівства Тереза Мей закликала відправляти додому мігрантів, врятованих у Середземному морі.
Читайте також: Політика ЄС щодо нелегальних мігрантів є катастрофічно неправильною — The Economist
Греція
11 травня в Брюсселі міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс зустрівся зі своїми колегами – міністрами фінансів Єврозони – щоб обговорити виділення фінального траншу в €7,2 млрд для порятунку Афін.
Грецька сторона покладала великі надії на перемовини, однак Варуфакіса спіткало розчарування.
У заяві міністрів за результатами перегорів йшлося про те, що необхідно «більше часу і зусиль для подолання прогалин». Міністр фінансів Вольфганг Шойбле заявив, що «прогрес в переговорах не можна порівняти з поліпшенням атмосфери».
Крім того, стало відомо, що МВФ відмовляється брати участь в порятунку Греції після завершення чинної програми у червні. У Фонді наголошують, що не бачать результатів реформ, які обіцяв впровадити грецький уряд.
Виділення кредиторами подальших траншів для Афін є неможливим до законодавчого затвердження та імплементації реформ. Тож деякі експерти стверджують, що Греція може не впоратися до кінця червня – терміну, визначеного міжнародними кредиторами – і прогнозують країні вичерпання бюджету та вихід із зони євро.
Кіпр
У понеділок, 11 травня, в готелі Ledra Palace у Нікосії відбулися переговори між президентом Кіпру Нікосом Анастасіадісом та лідером турків-кіпріотів Мустафою Акінчі. Посередником на перемовинах став представник ООН і екс-міністр оборони Норвегії Еспен Барт Ейде.
Як відомо, у 1974 році Туреччина незаконно захопила близько 30% території на півночі Кіпру, внаслідок чого країна залишається фактично розділеною між грецькими кіпріотами та турками-кіпріотами. Самопроголошену Турецьку Республіку Північного Кіпру, населену турками, визнає лише Туреччина, ООН вважає цю територію окупованою.
Разом з тим посланець Організації Об’єднаних Націй Ейде зазначив, що ініціатива щодо відновлення переговорів, які восени 2014 року зайшли в глухий кут, є «унікальною можливість, можливістю, яку не можна втрачати».
Лідер турків-кіпріотів Мустафа Акінчі, представник ООН Еспен Барт Ейде та президент Кіпру Нікос Анастасіадіс під час перемовин у Нікосії
Наступний етап перемовин запланували на п’ятницю, 15 травня. Одним з найбільш суперечливих питань залишається відшкодування переселенцям – за даними ООН, внаслідок конфлікту 165 тисяч греків змушені були перебратися з півночі і 45 тисяч турків – з півдня. Сторони конфлікту заявляють, що цифри є вищими.
Разом з тим експерти сподіваються, що в зазначеній ситуації можливий прогрес завдяки новому лідеру турків-кіпріотів – Акінчі. У квітні цей представник поміркованого лівого руху прийшов на зміну попередньому, більш жорсткому, режиму Дервіша Ероглу.
Польща
12 травня у Польщі оголосили остаточні результати першого туру виборів президента.
Чинний президент Польщі Броніслав Коморовський
Читайте також: Президентські вибори у Польщі: "Гірко, але не безнадійно"
Зокрема, кандидат від партії «Право та справедливість» Анджей Дуда набрав 34,76%. Чинний президент Броніслав Коморовський, представник «Громадянськоїх платформи», посів друге місце з результатом в 33,77% голосів.
Кандидат в президенти Польщі Анджей Дуда
На третьому місці – колишній рок-музикант Павел Кукіз, якого підтримали 20,8% виборців, решта кандидатів не подолали бар'єру в 4%. Явка виборців склала 48,96%.
Другий тур виборів за участі Дуди та Коморовського відбудеться 24 травня
Читайте також: Вибори у Польщі: досвід Коморовського проти маніпуляцій Дуди
Росія
Комітет Держдуми РФ з конституційного законодавства рекомендував прийняти в другому читанні законопроект про «небажані іноземні організації». Друге читання законопроекту запланували на 15 травня.
Депутати пропонують включати до списку «небажаних» «іноземні або міжнародні неурядові організації», які становлять загрозу основам конституційного ладу, обороноздатності чи безпеці держави. Таким чином вже прийнятий список пістав дещо обмежили, адже раніше йшлося про те, що структура може стати «небажаною» у зв'язку із загрозою здоров'ю населення, моральності, громадському порядку.
Разом з тим чітко пояснити, які саме структури підпадають під поняття «небажані», російські парламентарі не змогли. За словами джерела в керівництві Держдуми, йдеться лише про некомерційні організації.
Експерти зазначають, що під загрозою стати «небажаними» перебувають будь-які іноземні організації – як некомерційні, так і комерційні.
Іран
Цього тижня стало відомо, що Чехія заблокувала спробу Ірану придбати велику партію обладнання для ядерної галузі через підозру у фальсифікації документів.
Вартість угоди оцінюють в $ 61 млн. За даними комісії ООН, яка стежить за дотриманням режиму санкцій проти Ірану, занепокоєння викликала документація, надана іранською стороною. Зокрема, сумніви викликали вказаний у паперах кінцевий споживач обладнання. Один з посадовців зазначив, що іранська компанія надала фальшиві документи, щоб «приховати походження, рух та призначення вантажу , щоб обійти систему експортного контролю та санкцій».
Наразі не повідомляється, чи причетна до порушень чеська компанія Howden CKD, яка виступила однією зі сторін домовленостей.
Інцидент посилив заклопотаність Заходу щодо того, чи можна довіряти Ірану в питанні подальшого підписання ядерних домовленостей.
Читайте також: Британія попередила ООН про активні ядерні закупівлі Ірану – ЗМІ
Ірак
За повідомленням Міністерства оборони Іраку, внаслідок авіа удару очолюваної США коаліції на півночі країни загинув один з лідерів Ісламської держави Абдул Рахман Мустафа Мохаммед, також відомий як Абу Алаа аль-Aфарі. За попередніми даними, Афарі перебував у мечеті неподалік від міста Таль-Афар. Також, за даними іракських джерел, Афарі і Абдул Рахман Мустафа аль-Хадулі – одна й та сама особа.
Іракські джерела стверджують, що загиблий лідер ІДІЛу Афарі – це Абдул Рахман аль-Хадулі, за якого уряд США обіцяв винагороду в $ 7 млн
Крім того, іракське відомство оприлюднило відеозапис авіаудару, під час якого нібито загинув лідер ІДІЛу.
Американські військові заперечують, що сили коаліції атакували мечеть. Також повідомляється, що за інформацію про Афарі уряд Сполучених Штатів пропонував винагороду в $7 млн.
Сирія
Британське видання The Economist оприлюднило інформацію про те, що сирійський лідер Башар Асад продовжує застосовувати хімічні атаки проти цивільного населення попри міжнародні домовленості.
«У 2013 році Барак Обама погодився на сумнівну угоду з Башаром Асадом за посередництва Росії – союзниці останнього. Америка відмовилася від наміру повалити режим Асада через використання зарину проти сирійців в Дамаску того літа. В свою чергу режим погодився відмовитися від своєї програми хімічної зброї», – пише видання.
Разом з тим у статті зазначають, що 7 травня надійшла інформація про щонайменше три випадки застосування хлору проти цивільного населення Сирії в контрольованих повстанцями регіонах. Режим Асада покладає провину за хімічні атаки на самих повстанців, однак докази свідчать про протилежне: хлор скидають в барельних бомбах з гелікоптерів, якими володіє лише уряд Сирії.
Міжнародна спільнота вже висловила «крайню стурбованість», а в ООН створили спеціальну розслідувальну комісію.
Правозахисники сподіваються, що ООН застосує повноваження відповідно до глави VII, яка передбачає військові дії або санкції проти винуватців, однак завадити рішучим діям може Росія, скориставшись своїм правом вето.
Читайте також: Росія постачала зброю режиму Ассада вже після початку війни у Сирії
Непал
12 травня в районі міста Намче Базар, неподалік від гори Еверест, стався потужний землетрус. Його силу фахівці оцінили в 7,3 бали. Наразі відомо про щонайменше 110 жертв стихії.
Як повідомляється, поштовхи дійшли до індійської столиці Делі, а також Дацці – столиці Бангладеш. Сильні підземні поштовхи відчувалися і в столиці Непалу — Катманду, яка зазнала сильних руйнувань минулого місяця.
Попередній землетрус в Непалі, 25 квітня, мав магнітуду 7,8 балів. Жертвами стихії тоді стали понад 8 тисяч людей.